Андріївські вечорниці: традиції та інновації на факультеті історії та права
Традиції, традиції. Скільки їх є! Наші пращурі вміли добре працювати й справно проводити дозвілля. На 13 грудня припадає день св. Андрія Первозванного. Молодь дуже любить народне свято, бо обряди в цей день мають магічну силу: кусання «калити», угадування майбутньої долі, веселі забавки. Від цього свята віє чарівною українською стихією.
Студенти факультету історії та права традиційно збираються на Андріївські вечорниці. Міняються покоління, а дух безперервності традицій продовжується в різних інтерпретаціях серед нинішнього студентства. Як і раніше, молодіжне зібрання 13 грудня було веселим та потішним. Дівчата цікавилися своє долею, ворожили на судженого, спробували дізнатися про те, ким буде той, єдиний в їх житті. Хлопці веселили дівчат піснями, танцями, скоромовками, загадками. На вечорницях Безверха В., Павлюк М. показали майстер-клас по зав’язуванню хусток, Бабак О.І. провела урок з практичної майстерності виконання танцю «Карапет». Молодіжне дозвілля було цікавим своїми витівками, поетичними, пісенними, танцювальними розвагами. Святкували студенти, викладачі, всі були охочі до сюжетних дійств. Оригінальним на вечорницях було кусання калити. Великий, запашний корж із білого хліба у вигляді сонячного кола так і вабив відламати від нього шматок. Пан Калетинський вправно вартував обрядовий хліб. Охочих парубків спробувати себе у ролі пана Коцюбинського було багато. На святі панував веселий настрій, лунав дзвінкий сміх. Щасливі усміхнені люди справляли вечорниці! Атмосфера молодіжного дозвілля заполонила всіх присутніх. Заключним акордом Андріївських вечорниць стало частування варениками. Як у в пісні звучить, так на вечорницях здійснюється: А чи свято, чи неділя, Чи гарна гостина - На столі стоїть макітра, Навколо - родина. Факультет історії та права є великою родиною студентів, викладачів, працівників університету. Ми шануємо досвід, отриманий в спадок від своїх пращурів, бо він є золотим надбанням нашого життя. Через пізнання традицій свого краю, своєї землі, свого народу – побачиш свій шлях, на якому чужинцем для України ніколи не станеш.
О.І. Бабак
