«Пропусти Чорнобиль крізь душу»

29 квітня 2014 Останнє оновлення: 02 вересня 2014

9 квітня 13-та й 15-та групи природничо-географічного факультету відвідали обласнубібліотекудля юнацтва ім. О.М. Бойченка, де проходила зустріч «Пропусти Чорнобиль крізь душу». На зустріч було запрошено учасника ліквідації аварії на ЧАЕС кавалера Зірки «Герой Чорнобиля» полковника Андрія Володимировича Форменка, який перебував у Чорнобильській зоні з 17 серпня до 13 листопада 1986 року. Він служив в одній з військових частин, що розташовані на території Київської області.

Наслідком аварії на Чорнобильській АС є величезні збитки, як матеріальні, так і моральні, які відчуваються і по цей час. Андрій Володимирович розповів нам про жахливі картини тих днів, що закарбувалися в його пам'яті: “Коли ми проїзжали повз місто, не було ні душі... Навколо лежали покинуті речі та дитячі іграшки, а на дев'ятиповерхівках майорів одяг..."

Ось спогади полковника Форменка з книги «Ми, переможені Чорнобилем»: «Запам'яталися перші тижні перебування під Чорнобилем. Нас привезли в поле і наказали розташовуватись. Ні приміщень для проживання, ні наметів навіть не було. Спали під відкритим небом. Спали під відкритим небом на зелених рунах – тільки-тільки молодесенькі сходи озимини стали витикатися із землі. Лягали на матрац, матрацом вкривалися – всі умови. Хоч добре, що пора тоді була тепла, а ще серпень – небо зорями всіяне… харчували тоді добре. Якісно і багато: м'ясо, риба, згущене молоко… темпи роботи були шалені. Ми, солдати, були фактично підсобними у цивільних будівельників.

Три місяці ми були там, але ніхто жодного разу не міряв нам радіаційний рівень. Ми ще тоді не знали, як дешево ми продаємо своє здоров'я».

Ми були вражені розповіддю Андрія Володимировича, вона змусила нас замислитись... Наприкінці зустрічі, щоб ми не сумували, Андрій Володимирович передав нам свої переживання, емоції та почуття, виконавши написануним успівавторстві з поетом, викладачем, кавалером зірки «Герой Чорнобиля» Сергієм Вікторовичем Колесниковим піснюз моноопери «Біла палата», яка присвячена воїнам-ліквідаторам.