Ксенія Генсіцька

(студентка 3 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка

м. Кропивницький

Науковий керівник – викладач Н. М. Андросова

Анотація. У статті викладена спроба провести паралель між думками В. Сухомлинського щодо заохочення дітей до навчання та особистим досвідом, здобутим під час проходження навчальної практики. Аналізуються думки видатного педагога щодо сприймання учнями навчального процесу як незабутнього відкриття.

Ключові слова: мотивація, вчитель, дитина, навчання, практика.

Постановка проблеми. Навчальна практика в школі виявила важливість зацікавлення учнів у навчальному процесі, чому сприяє вибір вчителем інформації, яку діти легко будуть засвоювати, завдань, що активізуватимуть дітей, допоможуть їм у легше засвоювати нові знання.

Любов Мовчан

(магістранта 1 курсу факультету педагогіки та психології)

Центральноукраїнський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка,

м. Кропивницький

Науковий керівник – канд. пед. наук, доцент І. Г. Баранюк

Анотація. У статті розкривається поняття «інклюзивне навчання». На основі праць В. О. Сухомлинського визначено основні напрями роботи, щодо організації диференційованого навчання в інклюзивному класі.

Ключові слова: диференціація, диференційоване викладання, інклюзія, діти з особливими освітніми потребами.

Постановка проблеми. Міжнародні стандарти в галузі прав людини базуються на ідеї участі кожної особи в суспільному житті на засадах рівності й без дискримінації (ООН, 1993 рік). Поширення в Україні процесу інклюзивного навчання дітей з обмеженими можливостями фізичного та/або психологічного здоров’я є не лише відображення часу, але й представляє собою ще один крок до забезпечення повної реалізації прав дітей з особливими потребами на якісну освіту [1, 40]. Тому однією з актуальних проблем сьогодення постає питання технології диференційованого навчання, специфіки організації роботи учнів на уроці з урахуванням їхніх індивідуальних потреб.

Досвід українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського доводить, що правильна та відповідно до розвитку дитини робота  запорука їх благополучного майбутнього життя. Тому ідеї Василя Олександровича, щодо проблем роботи з дітьми з різним рівнем розвитку є актуальною й сьогодні.