ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБОРОТУ, ТОВАРІВ ТА ПОСЛУГ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕННЯ

УДК 342.951: 347.77                       

Шморгун В.В.,

здобувач Науково-дослідного інституту публічного права

[email protected]

Анотація

Стаття присвячена ролі адміністративного права у регулюванні правовідносин пов’язаних із засобами індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг.

Аналізуються проблемні питання правової регламентації об’єктів права інтелектуальної власності: торговельної марки, комерційного  найменування, географічного зазначення, як об’єктів права інтелектуальної власності  нормами адміністративного законодавства.

За відсутності чіткого визначення законодавчого регулювання адміністративної відповідальності за незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг, у статті проаналізовано різні підходи, які існують серед науковців, а також у міжнародному законодавстві щодо класифікації об’єктів права інтелектуальної власності. На підставі проаналізованих наукових думок, актів вітчизняного та міжнародного законодавства, автор приходить до висновку, що такі об’єкти, як  торговельні марки, комерційні  найменування, географічні зазначення, мають багато спільних ознак, які відмежовують їх від інших об’єктів  права інтелектуальної власності. Пропонує об’єднати в одній статті КУпАП торговельної марки, комерційного найменування, географічного зазначення  як засоби індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг. Підсумовано, що точне встановлення об’єкта  порушення майнових та немайнових прав  суб’єктів права інтелектуальної власності  на належні їм об’єкти права інтелектуальної власності  має важливе значення  для виявлення характеру посягань, його правильної кваліфікації, відмежування від суміжних проступків.

Ключові слова: адміністративне законодавство, засоби індивідуалізації, товари, послуги, торговельні марки, комерційні  найменування, географічні зазначення.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Додин Е.В. Доказывание и доказательства в правоприменительной деятельности органов советского управления. Киев-Одесса, 1976.  128 с.
2. Інтелектуальна власність: навч. посіб. / Г. М. Остапович, О. М. Строженко, Г. В. Уманців, О. В. Фоміна. К.: Київ. НТЕУ, 2012. 456 с.
3. Кримінальний кодекс України: Закон України  від 05.04. 2001 р. № 2341-III. Відомості Верховної Ради України. 2001. № 25–26. Ст.131.4. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон Української РСР від 07.12.1984 р. №8073-Х. Відомості Верховної Ради Української РСР.  1984. № 51. Ст.112.
4. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності від 14.07.1967 р. URL: http:// zakon2. rada. gov. ua/ laws/ show/ 995_169
5. Мельник  О. М. Цивільно-правова охорона інтелектуальної власності в Україні: автореф. дис. ….  док. юрид. наук. Харьків. 2004. 37 с.
6. Митний  кодекс України: Закон України від 13.03.2012 р. № 4495-VI. Відомості Верховної Ради України. 2012. № 44–45, № 46–47, № 48. Ст. 552.
7. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_123
8. Світличний О. П. Засоби індивідуалізації  учасників господарського обороту, товарів та послуг в Україні та державах ЄС: порівняльно-правова характеристика. Гармонізація приватно-правового законодавства України із  законодавством країн ЄС: збірник статей і тез IХ  міжнародного цивілістичного форуму. Харьків, 11–12 квітня 2019 р. Київ, Знання України, 2019. С. 458–465.
9. Світличний О. П. Право інтелектуальної власності: Підручник. Вид. 2, змін. і доп. К.: НУБіП України, 2017. 355 с.
10. Цибульов П. М., Чебатарьов В. П. Популярно про інтелектуальну власність: абетка / За ред. М.В.Паладія. К.: ТОВ «Альфа-ПІК», 2004. 56 с.
11. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності від 15.04.1994 р. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/981_018
12. Штефан О. О. Право інтелектуальної власності: Акад. курс. К.: Ін Юре, 2007. 696 с.