Наш Вільнюський досвід

За бурхливим початком навчального року починає осідати курява перших днів, і ми можемо  спокійно озирнутися на події літа. Студенти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій шукали нових знань і вмінь у партнерів та колег з різних країн.

Нижче — розповідь студентки IV курсу освітньої програми «Філологія (германські мови та літератури (переклад, англійська та німецька мови включно))» Марії Бадеги, яка вивчала литовську мову й знайомилася з перекладачами-синхроністами під час стажування в Литві.

«Цьогоріч завдяки літнім курсам мови та культури (Lithuanian language and culture summer courses) від Інституту литовської літератури та фольклору (Lietuvių literatūros ir tautosakos institutas, LLTI) я отримала унікальну можливість: відвідати іншу країну, познайомитися з її культурою, історією, літературою, музикою, архітектурою, звичаями та традиціями; протягом місяця вивчати одну з найдавніших мов Європи; відвідати національні й археологічні пам’ятки Литви; познайомитися з чудовими людьми — як викладачами курсів, щирими й уважними, так і пересічними литовцями, котрі висловлювали підтримку нашому народові. Це дозволило відчути «душу нації» — те, чим вона живе і дихає.

Курси стали також кроком до мого професійного зростання: я постійно перебувала в іншомовному середовищі, спілкуючись англійською з викладачами й одногрупниками. Найефективніше вчитися говорити мовою — жити нею, і для мене це стало можливістю подолати психологічний бар’єр. Водночас особливо знаковою подією була зустріч із фрилансеркою-перекладачкою Європарламенту та викладачкою усного перекладу на конференціях у Вільнюському університеті — Аліною Дайліденаїте (Alina Dailidėnaitė).

Аліна понад 12 років перекладає англійською та французькою усно, хоча починала, як більшість, із письмового перекладу. У її досвіді — чимало нонфікшен-літератури:

• Norman Longworth, Mokymosi visą gyvenimą praktika: švietimo kaita XXI amžiuje (2007) — про важливість навчання протягом життя й адаптацію освіти до змін світу;
• Hands bringing life and bread: to commemoration of Sofija Binkienė (2009) — історія порятунку єврейських дітей під час Другої світової;
• Vyrai ir vaiko priežiūros atostogos (2005) — про вплив участі чоловіків у догляді за дітьми на сім’ю й суспільство;
• Randy Pausch, Paskutinė paskaita [Остання лекція] (2009) — автобіографічна мотиваційна історія професора, який, отримавши смертельний діагноз, ділиться життєвими уроками.

Вона також авторка наукових досліджень, зокрема про якість синхронного перекладу, темп мовлення та інтерференцію мов.

Не менш важлива діяльність Аліни — викладання усного перекладу у Вільнюському університеті. Кафедру перекладознавства та усного перекладу створили 1997 року, а згодом її офіційно визнав Генеральний директорат з питань усного перекладу Єврокомісії (SCIC) єдиним центром у Литві, що готує перекладачів конференцій за стандартами ЄС. Працівники Єврокомісії й Європарламенту активно допомагають кафедрі, проводять семінари та навчальні конференції.

Студенти-магістранти вивчають різні види усного перекладу поетапно:

• 1-й семестр — послідовний переклад на рідну мову й перекладацький скоропис;
• 2-й семестр — послідовний і синхронний переклад на рідну мову;
• 3-й семестр — переклад як на рідну (мову A), так і на активну іноземну (мову B).

Крім того, вони працюють із «пасивними» мовами (С), з яких перекладають, але не у зворотному напрямку. Це англійська, німецька, французька, італійська, російська, інколи й іспанська.

Я мала нагоду побувати на кафедрі, побачити лабораторію усного перекладу з п’ятьма кабінами для перекладачів і навіть спробувати себе в ролі синхроністки. Також поспілкувалася з пані Аліною.

Найцікавіші моменти з нашої розмови:

• Чому фриланс?

«Штатна робота в Європарламенті вимагає постійної присутності в Брюсселі. Я не була готова переїжджати, а фриланс дає свободу у графіку».

• Переваги та недоліки фрилансерства

«Перевага — більше вільного часу, можливість подорожувати й жити “тут і зараз”. Недолік — нестабільний заробіток і конкуренція. Штатні перекладачі мають гарантовану роботу й оплату, тоді як у фрилансерів є ризики».

• Чи досі відчуваєте стрес?

«Так, хоча вже значно менший. Найкраща зброя проти нього — підготовка: знати контекст, мати глосарії».

• Чи мають перекладачі бути психологами?

«Перш за все — для себе. Важливо не зациклюватися на помилках. Усний переклад не дає часу на виправлення, але головне — передавати чітко, точно й експресивно. “Прикрашати” — не наша справа».

• Поради початківцям

«Читайте багато — особливо новини. Будьте допитливими, навіть у сферах, які вам не дуже цікаві. Це допоможе орієнтуватися в різних ситуаціях».

Зустріч з Аліною була теплою, дружньою й дуже корисною».

Нагадаємо, що кафедра перекладу, прикладної та загальної лінгвістики продовжує реалізовувати грантову угоду з Європейським Парламентом EP 13/2024-2025 Increasing Capacity for Postgrad Translation Course Including Conference Interpreting — CUSU — 2nd and 3rd semester 2024–2025, спрямовану на розвиток навчання усного перекладу та виконання євроінтеграційних зобов’язань України.