Accessibility Tools

fizvih_logo

Факультет фізичного виховання

Шептицький Володимир Федорович

Шептицький Володимир Федорович

Доцент, старший викладач спортивних ігор.

Народився 19 листопада 1949 року в м. Кривий Ріг, у сім’ї робітника, українець.

Після закінчення у 1969 році Криворізького металургійного технікуму працював на металургійному заводі.

В студентські роки постійно займався гандболом і з 1968 по 1970 рік входив в юнацьку, а потім молодіжну збірну України.

У 1970 році вступив у Кіровоградський державний педінститут ім.О.С.Пушкіна на факультет фізичного виховання.

Після закінчення інституту з 1974 по 1977 рік працював учителем середньої школи та викладачем профтехучилища.

З 1977 по 1980 рік – старший інструктор навчально-спортивного відділу облспорткомітету.

З 1980 по 2000 рік працював старшим тренером Кіровоградської області з хокею на траві. В.Ф.Шептицький є фундатором цього виду спорту на Кіровоградщині. У 1988 році увійшов у двадцятку кращих тренерів СРСР з хокею на траві.

У 1998 році йому присвоїли почесне звання «Заслужений тренер України» з хокею на траві.

Його вихованці у складі збірних та інших команд досягли значних успіхів. Вони стали переможцями першості СРСР (1987 р.), володарками кубка СРСР (1988р. ), срібними призерами чемпіонату Європи (1996 р .).

Особисто В.Ф.Шептицький підготував 2 майстрів спорту міжнародного класу,14 майстрів спорту, понад 80 КМС.

На факультеті фізичного виховання В.Ф.Шептицький почав працювати з серпня 2000 року.

За сім років роботи на кафедрі проявив себе як яскрава і багатогранна особистість.

Викладачі старшого покоління пам’ятають Володимира Федоровича студентом. Пам’ятають його завзятість у навчанні, як кращого хіміка і студента-науковця, експериментатора.

Знають його як кращого футболіста Кіровоградщини і всебічного спортсмена (перший розряд зі спортивної акробатики).

В.Ф.Шептицький пройшов складний тренерський шлях. Він створив свою школу жіночого хокею на траві і привів її до великих успіхів. І це все завдяки своїй цілеспрямованості, працездатності і своєму другу і партнеру Василю Мурзаку, теж заслуженому тренеру України.

В.Ф.Шептицький спочатку працював на посаді старшого викладача, а потім доцента. Читав лекції, проводив семінарські та практичні заняття зі спортивних ігор.

На практичних заняттях він заряджав студентів такою енергетикою, що вони активно рухались від першої і до останньої хвилини. Така звичка працювати на «повну силу», «до відмови» у викладачів і тренерів високого класу і фанатів своєї справи.

В.Ф.Шептицький створив на факультеті секцію бадмінтону. Самостійно забезпечував команду інвентарем і обладнанням. Багато студентів із задоволенням займались цим цікавим видом спорту, проводили змагання.

В.Ф.Шептицький і в науковій роботі досяг значних успіхів і видав кілька методичних посібників і десять статей у провідних професійних виданнях.

У 2006 році ВАК присвоїв йому вчене звання доцента.

Кажуть «яблуко від яблуні недалеко падає». Його син Дмитро Володимирович Шептицький у 2003 році закінчив Кіровоградський факультет фізичного виховання з першим розрядом по боксу. Потім працював у школі, проводив наукові експерименти, у 2007 році успішно захистив кандидатську дисертацію.

За сімейними обставинами В.Ф.Шептицький разом з сином переїхали у місто Ялта.

Нині В.Ф.Шептицький працює директором туристичного комплексу «Яхонт».