ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ ПАТРІОТИЗМУ У СПАДЩИНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Ада Стеценко
(студентка 4 курсу факультету педагогіки та психології)
Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені
Володимира Винниченка
м. Кропивницький

Науковий керівник – кандидат педагогічних наук, доцент І. Г. Баранюк

Анотація. У статті розглянута проблема виховання почуття патріотизму у спадщині В. О. Сухомлинського. Висвітлено поняття, методи та засоби патріотичного виховання. Охарактеризовано виховання національно свідомого громадянина в спадщині педагога. Проаналізовано значення соціалізації та виховних аспектів формування почуття патріотизму на основі робіт В. О. Сухомлинського.

Ключові слова: В. О. Сухомлинський, патріотичне виховання, Батьківщина, рідна мова, почуття патріотизму.

Постановка проблеми. Актуальність педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського з погляду сьогодення вражає, зачаровую, викликає подив і в той же водночас переконує в його передбачливості, педагогічній прозорливості та співзвучності із теперішнім днем. Простий, доступний кожному педагогу і батькам стиль викладу педагогічних порад ученого сповнений глибоким і національно-філософським сенсом, що має на меті позитивний результат – виховання національно свідомого громадянина, патріота, душа і серце якого з безмежною любов’ю віддані своїй Батьківщині, рідній українській землі, материнській, , солов’їній та мелодійній мові [1,27].

На сучасному етапі розвитку українського суспільства особливо гостро виступає проблема виховання в учнів патріотизму, тобто любові до Батьківщини, глибокої поваги до своєї держави, її історії, звичаїв і традицій, культури українського народу. Про це йдеться в Законі України «Про позашкільну освіту» (2000), Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) (2001), Національній доктрині розвитку освіти (2002) [2,182].

Аналіз дослідження. Проблема патріотичного виховання завжди була у центрі уваги українських дослідників, зокрема таких як: А. М. Богуш (патріотичне виховання починається з доброти), О. В. Сухомлинська (виховання як соціальний процес: особливості сучасних трансформаційних змін), О. М. Каплуновська (сучасний погляд на патріотичне виховання Н. В. Гавриш, К. Л. Крутій (національно-патріотичне виховання у ситуації соціального неспокою) та ін. Звісно ж особливого значення вихованню патріотизму та патріотичних почуттів у дитинстві надавав відомий український педагог В. О. Сухомлинський.

Метою статті є вивчення патріотичних надбань педагогічної спадщини В. Сухомлинського у розв’язанні питання формування і розвитку патріотичних почуттів.

Виклад основного матеріалу. Патріотичне виховання, на думку педагога – це «пізнання, осягнення людиною своєї Батьківщини, становлення в нашій душі в роки дитинства і ранньої юності патріотичної серцевини», «це найтонші, найскладніші процеси в тому безмежно складному сплетінні ідей, вчинків, переконань, думок, прагнень», це «загартування душі й тіла для можливих грізних випробувань» [5,167].

На думку В. О. Сухомлинського дитина пізнає світ не лише розумом, а й серцем, тому формування почуттів і емоційних переживань є одним із методів виховання патріотичних якостей. Не менш важливим є необхідність навчити маленьку дитину бачити наслідки кожного свого вчинку, уявно ставити себе на місце іншого, вводити її у складний світ життя особистості, тобто максимально ефективно реалізовувати метод причинно-наслідкових зв’язків.

Перед школою, сім’єю, суспільством завжди залишається поставлено чимало різноманітних питань, проте провідним педагог вважав виховання почуття патріотизму. Найбагатогранніше і найскладніше почуття любові до Батьківщини виявляється в органічному взаємозв’язку любові до рідної природи і рідного села чи міста, матері, батька, рідної мови, що переплітається з усвідомленням патріотичного обов’язку перед своїм народом.

У дітей найсвітліші людські почуття нібито опосередковано, непомітно зовні, але цілеспрямовано виховують педагогічні казки В.О. Сухомлинського. Допомагають комфортно входити у багатовимірний світ людських стосунків і спілкування, закладають основи патріотизму. Твори педагога і на даний момент закладають в серця кожного маленького слухача основи патріотизму. В результаті аналізу цих робіт можна виокремити найбільш продуктивні складові(засоби) патріотичного виховання за В. О. Сухомлинським [6,24]:

• «Любов до найдорожчої на землі людини – до рідної матері» – ключовий засіб патріотичного бачення і відчуття світу, почуття зв’язку з Батьківщиною. Любов батьків до дітей, любов нащадків до матері та батька, взаємна відданість і вірність виступає основою зародження почуття честі в сім’ї. Великий гуманіст В.О. Сухомлинський зазначав, що повна готовність віддати своє життя в боротьбі за Вітчизну є фундаментом любові до матері та родини. Прямуючи цією тяжкою стежиною, людина піднімається на найвищий ступень бачення патріотичного світу , патріотичної праці та життя справжнього патріота [1,28].

• Безцінне духовне багатство – «образ рідного слова» – в якому народ передає з покоління в покоління свою мудрість, славу та культуру. Нація продовжує жити, до поки живе її мова. Щоб діти могли відчути і те тепло, і ту ласку серця, що вклав народ у слова про рідну землю та її історію, і той біль, ті страждання, що внесено у слова про її минуле педагог, сприймаючи мову як одну з елементарних основних ознак нації, прагнув досягнути такого рівня, при якому кожне слово, яке входить у словниковий запас дитини, пов`язувалося з конкретним образом. Абсолютно всі казки В. О. Сухомлинського зачаровують красою української мови, образністю рідного слова. Темі праці на благо свого народу й Батьківщини присвячено цілу низку оповідань і казок. Повага до людей праці, працелюбність дітей розкрито у таких казках, як «Висока гора до неба», «Дві лопати», «Орач і кріт», «Мурашка-Мандрівниця», «Не загубив, а знайшов», «Хліб – то праця людська».

• Природа – важливий засіб не лише в емоційно-естетичному аспекті, що розвиває почуття прекрасного, а й оцінює її також з громадянсько-патріотичного погляду. Оскільки пізнання і любов до природи є водночас і пізнанням та вихованням любові до рідного краю. Саме у казках «Бо за морем – чужина», «Сонце заходить», «Лелеки прилетіли», «Незнищений камінь» письменником представлено любов до рідної землі та народу. В оповіданнях «Вічна тополя», «Ластівка над вікном», «Верба – мов дівчина золотокоса» автор змальовує яскраві образи рідної природи. Про постійну турботу та збереження навколошнього середовища в нього розповідають казки «Соловей і Жук», «Відломлена гілка» [6, 25].

• Як людина свого часу В. О. Сухомлинський, звертався також до народних традицій, наголошував на тому, що громадянськість – це ідеали, яким ми присвячуємо своє життя, це праця на користь Батьківщини, високі духовні помисли. Стосунки дитини з іншими людьми і в повсякденному житті, і в школі мають будуватися на дотримані та виконанні власних обов’язків і бажанні нести відповідальність за скоєне – найбільше прагнення В. О. Сухомлинського. Пізнання дитиною світу людини має починатися з осмислення і переживання вихованцем свого громадського боргу перед матір’ю, батьком, вчителем.

Вся наша дійсність виступає важливою життєвою школою та перевіркою ефективності виховання. B. О. Сухомлинський був прихильником раннього залучення дитини до моральних, патріотичних і духовних цінностей суспільства, її соцiалiзацiї [4, 187].

Мета школи висвітлена у творах В. О. Сухомлинського – формувати почуття любові до свого народу, ненависті до його ворогів, навчити дітей учитися, допомогти юному поколінню усвідомити свої творчі можливості і здібності. Сама сутність формування особистості – запорука цього усвідомлення. Педагог вважав необхідним якомога раніше ознайомити дітей з морально-патріотичними основами нашого суспільства.

У системі патріотичного виховання В. О. Сухомлинського відображено цілу низку виховних аспектів:

• патріотичний (виховання любові до рідного краю, відчуття громадянства, поваги до Батьківщини);

• соціальний (перевірка на практиці ідеалів народу та зразків гуманних стосунків в соціумі);

• трудовий (залучення трудової діяльності народу та традиційних видів праці);

• художньо-естетичний (розвиток художніх здібностей, залучення до народної творчості у видах декоративно-прикладного мистецтва);

• екологічний (захист рідної природи, усвідомлення єдності «людина природа - суспільство», примноження багатств рідної землі) [3, 20].

Проаналізувавши педагогічні праці та погляди В. О. Сухомлинського можна дійти висновку, що патріотичне виховання було і є актуальною проблемою. В. О. Сухомлинський, працюючи директором школи створив авторську систему виховання патріотизму, закликав розпочинати його у ранньому дитинстві і прищеплювати дітям справжню повагу до Батьківщини, вчити любити її.

Бібліографія

1. Богуш А. М. Патріотичний вектор образу «Батьківщина» в педагогічній спадщині Василя Сухомлинського / А. М. Богуш // Рідна школа. – 2017. – № 1‒2. – С.27–30.

2. Національна доктрина розвитку освіти // В. Г. Кремень. Освіта і наука України: шляхи модернізації: (Факти, роздуми, перспективи) / В. Г. Кремень. – К.: Грамота, 2003. – С. 178 – 201.

3. Остапйовський О. І. Патріотичне виховання та його соціальні аспекти у творчому добутку В. О. Сухомлинського / О. І. Остапйовський // Педагогічний пошук. – 2016. – № 4(92). – 19-20.

4. Сухомлинський В. О. Павлиська середня школа / В. О. Сухомлинський // Вибр. твори: в 5 т. – К.: Рад. Шк.., 1976-1977. – Т. 4 – С.7-392.

5. Сухомлинський В. О. Формування комуністичних переконань молодого покоління / В. О. Сухомлинський // Вибр. тв.: в 5 т. – К.: Рад. шк., 1976. – Т.2.– С.7–661..

6. Українські педагоги про національно-патріотичне виховання : зб. матеріалів Всеукр. наук. – практ. семінару /ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського [та ін.] ; [редкол.: Березівська Л. Д. (голова редкол.), Зозуля С. М., Філімонова Т. В. ; літ. ред. Редько-Шпак Л. В. ; рецензенти Сухомлинська О. В., Коляда Н. М.] – Київ : [ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського], 2016. – 60 с.