НОВІТНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИКИ ОРГАНІЗАЦІЇ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ
Луцький національний технічний університет
Назарчук Людмила, Шовкомуд Олександр
В умовах екстреного переходу на дистанційне навчання постала необхідність модернізації методів викладання фахових дисциплін. Це пов'язано з тим, що фахові дисципліни з технологій легкої промисловості потребують більш практичної роботи зі студентами, 60% якої становить практика на відміну від економічних спеціальностей. Кваліфікація таких фахівців залежить від практичного навчання.
Аналітична оцінка існуючих методів організації освітнього процесу та їх практичне застосування дало можливість виявити найбільш доцільний алгоритм викладання в умовах дистанційного навчання саме фахових дисциплін.
Таким чином, результатом роботи стало виявлення основних елементів методики організації та проведення обраного виду навчального заняття, програмного забезпечення та технічних засобів.
Метод кейса дає можливість в повному обсязі організувати індивідуальну навчальну діяльність студентів онлайн та засвоїти теоретичні знання – лекційний матеріал і оволодіти практичними навичками.
Найменших результатів можна досягти за умов пасивного навчання (лекція – 10 %, практичні роботи – 15 %), а найбільших – впроваджуючи в дистанційному навчанні види інтерактивного методу, тобто надання додаткових групових вправ (групові вправи: тренінг, дискусія, мозкові штурми – 45 %). Саме на групових вправах підвищується рівень знань за певною темою та має вплив не лише на свідомість студента, але й на його почуття та волю.
Індивідуальне завдання – це форма організації навчального процесу, яка має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які слухачі отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці [1].
Аналіз наукових джерел показав, що сьогодні не існує єдиного розуміння поняття індивідуалізації навчання. Теоретичний досвід у проблеми індивідуалізації достатньо великий. Проблему індивідуалізації навчання науковці розглядають по різному в залежності від того, яку мету і засоби застосовують.
Практичне заняття (лат. – діяльний) – форма навчального заняття, під час якої науково-педагогічний працівник організовує для студентів аналіз окремих теоретичних положень навчальної дисципліни та формує навички і вміння їх практичного застосування через індивідуальне виконання відповідно сформульованих завдань (Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161).
Метод case-study або метод конкретних ситуацій (від англійського case - випадок, ситуація) - метод активного проблемно-ситуативного аналізу, який базується на навчанні із вирішення конкретних завдань – ситуацій, тобто вирішення кейсів.
Потужним інструментом навчання є цей метод, так як надає студентам можливість відчути себе в ролі особи, яка приймає рішення. Шляхом залучення таких параметрів як неповна інформація, суперечливі цілі, часові та бюджетні обмеження кейси моделюють реальні управлінські ситуації [2, с. 8].
В ході розбору ситуацій на практичному занятті з «Основ прикладної антропології та біомеханіки» студенти вчаться діяти в «команді», проводити самостійно аналіз і приймати індивідуальні управлінські рішення.
Для засвоєння матеріалу в навчальний процес було впроваджено принципово нові моделі навчання, що передбачають проведення лекцій, тренінгів, демонстрацій тематичних презентацій, аналіз самостійних (практичних) робіт та мозкових штурмів в електронному сервісі Zoom.
Найбільш важливою та відповідальною темою курсу «Основи прикладної антропології та біомеханіки» є «Конституція людини та будова тіла. Характеристика типів будови тіла дітей, чоловіків та жінок». На заняттях обговорюються особливості класифікації будови тіла дорослих та дітей. Також студенти представляють різні тактичні підходи при необхідності застосування нестандартизованих розмірних ознак у галузі легкої промисловості. Існує така закономірність, коли великий обсяг теоретичної інформації спричиняє більшу різноманітність практичних вирішень конкретного питання. У процесі дискусії студентів приймається найоптимальніше вирішення кожного конкретного випадку.
Перевагою «методу кейсів» є те, що процес навчання більш ефективний тоді, коли студенти навчають один одного або спираються на досвід інших учасників, ніж коли вони тільки конспектують чи слухають тему.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ
1. Мачинська Н.І., Стельмах С.С. Сучасні форми організації навчального процесу у вищій школі: навчально-методичний посібник – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. 180 с.
2. Інноваційне «зелене» навчання. Посібник з інноваційних методик викладання екологічної та енергетичної проблематики / Бругель А., Джоллер Л., Костюченко Н., Смоленніков Д.. Університет Санкт-Галлена, Тартуський університет, Сумський державний університет, 2017. 20с.
Стрічка RSS коментарів цього запису