Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ ПРАЦІ

УДК 159.922

ШИШОВА Інна Олексіївна

кандидат педагогічних наук, доцент,

доцент кафедри спеціальної освіти і здоров’я людини

Центральноукраїнського державного педагогічного університету

імені Володимира Винниченка

ORCID: 0000-0002-7716-6178

e-mail: InnaSara@i.ua

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Дітьми з особливими потребами в Україні в даний час прийнято вважати тих дітей, у яких наявне відставання у психофізичному розвиткові внаслідок порушення діяльності різних або декількох аналізаторів (зорового, слухового, рухового, мовленнєвого), а також внаслідок органічного ураження центральної нервової системи (ЦНС). Термін використовується у психолого-педагогічній літературі для широкого визначення категорії дітей, які потребують спеціальної освіти. Кількість таких дітей в усьому світі зростає з кожним роком (в Україні, за даними ПМПК, це понад 11 % дитячого населення держави). Вони потребують створення особливих умов життя та отримання освіти. Особливості їх психічного розвитку, соціалізації, особливостей набування знань, умінь, навичок досліджують такі науки як дефектологія, складовими якої є олігофренопедагогіка, сурдопедагогіка, тифлопедагогіка, логопедія, спеціальна психологія та інші.

Внаслідок особливостей, пов’язаних зі станом здоров’я, психіки, розумового розвитку, стану аналізаторів, нервової системи, ця група громадян є надзвичайно уразливою щодо впливів з боку як макро-, так і мікросоціуму. Їм набагато складніше пристосуватися до умов суспільства, побудувати стратегію і тактику власного життєвого шляху, оволодіти навіть нескладними знаннями, уміннями, навичками. Суспільство готове надати цим людям психологічну, педагогічну, соціальну підтримку та супровід. Одним із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти у наш час є сприяння у реалізації прав на рівний доступ до якісної освіти дітей з особливими потребами. Стратегічним підґрунтям для цього є Конвенція ООН про права інвалідів, ратифікована Україною у 2008 році, Конвенція ООН про права дитини, Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей, Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, Державний стандарт початкової освіти для дітей з особливими потребами тощо.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Відомими і значущими є дослідження Г. Дульнєва, Ж. Шиф, В. Петрової, К. Турчинської, А. Висоцької, в яких доведено високу ефективність корекційного навчання, внаслідок якого відбуваються позитивні зміни в розвитку психіки, соціальної адаптації цих дітей.

Традиційно класична дефектологія приділяла велику увагу трудовому вихованню дітей з особливими освітніми потребами, відмічаючи, що правильно організована праця створює сприятливі умови для професійного самовизначення учнів, сприяє розвитку творчості і конструкторських здібностей, морально-вольових якостей, культури праці. У праці формується інтерес до професії [5, с. 433]. В перші два десятиліття ХХІ століття в Україні затверджено важливі нормативні документи, спрямовані на удосконалення роботи спеціальних шкіл та інклюзивної освіти («Закон про школу», «Державний стандарт освіти для спеціальної школи», «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів», «Проект положення про спеціальну школу»), що є принциповим для розробки змісту освіти та методичного забезпечення навчального процесу. Психолого-педагогічні дослідження В. Бондаря, А. Висоцької, І. Кущенко, Г. Мерсіянової, К. Рейди, О. Хохліної, О. Чеботарьової дозволяють більш глибоко розглядати теорію та практику праці як фактору соціальної адаптації.

Теоретико-методологічні основи дослідження соціальної адаптації закладено в наукових дослідженнях М. Вебера, Ч. Дарвіна, Р. Дарендорфа, Е. Дюркгейма, А. Дюссера, Е. Еріксона, А. Маслоу, Р. Мертона, Дж. Міда, І. Павлова, Т. Парсонса, Ж. Піаже, К. Роджерса, Г. Спенсера, Г. Тарда, О. Ухтомського, В. Франкла, З. Фрейда, Е. Фромма та ін. Праці вчених присвячено вивченню загальних проблем соціальної адаптації людини.

Має місце досить велика кількість досліджень окремих аспектів соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю. Це праці А. Воробця, Н. Максимової, М. Матвеєвої, К. Мілютіної, В. Піскун, В. Синьова, В. Сорочинської, О. Хохліної, в яких глибоко проаналізовано можливості створення психолого-педагогічних умов з метою здійснення корекційного впливу на розвиток дітей з порушеннями інтелекту та визначено, що соціальна адаптація є процесом і результатом досягнення особистістю або соціальною спільністю ідентичності із соціальним середовищем у поєднанні з усвідомленням себе як його органічної частини й активним прийняттям середовищем прагнення до такої ідентичності, в основі якого лежать соціальні, психологічні та соціально-психологічні механізми. «Процес соціальної адаптації включає в себе соціальну реабілітацію, але не зводиться до неї. Основою всіх реабілітаційних заходів є апеляція до особистості індивіда, відновлення його втрачених чи послаблених суспільних зв’язків і відносин унаслідок інвалідності. Однак для досягнення соціальної адаптації цього замало. Специфіка адаптаційного процесу за участю осіб з розумовою відсталістю полягає в тому, що для досягнення позитивного результату акцент повинен зміститися із суб’єкта на об’єкт адаптації. Суспільство повинно не тільки спостерігати за прагненням індивіда щодо досягнення ідентичності з ним, а й бути готовим прийняти таке прагнення, усіляко сприяти його реалізації» [1, с. 8-9].

Теоретико-методологічні аспекти соціальної роботи з розумово відсталими особами вивчали Н. Бастун, З. Баторі-Тарці, А. Капська, Р. Кравченко, Ш. Рамон, А. Самсонюк, Л. Сідєльник, а моделі соціальної реабілітації – І. Антонюк, В. Ляшенко, В. Мартинюк, А. Шевцов. Питання підготовки фахівців для роботи із розумово відсталими людьми висвітлено в працях В. Золотоверх, В. Сидорова, В. Тищенко, С. Трикоз, К. Хопкінса.

Вивченню тенденцій розвитку демографічної ситуації та її впливу на формування трудового потенціалу економіки присвячені наукові праці С. Гудзинського, М. Долішнього, Е. Лібанової, І. Лукінова, В. Ярового та ін.

Принциповими для дослідження і сучасної теорії та практики спеціальної освіти є наукові надбання наших земляків Г. Костюка, В. Сухомлинського, І. Ткаченка, фундаторів психолого-педагогічної науки в Україні, які значну частину свого творчого доробку присвятили аналізу особливостей навчання та розвитку дітей з особливими потребами та ролі праці у становленні особистості дитини. Серед інших вагомих питань, розглянутих у їхніх працях, принциповим є те, що дітям із порушеннями інтелектуального розвитку притаманна недостатня узагальненість і конкретність пізнавальних процесів, обмеженим є вплив знань, набутих у словесній формі, на загальний перебіг їх розумового розвитку, водночас у цілому успіхи цих дітей у засвоєнні знань і у розумовому розвитку у результаті навчання є дуже значними, а особливо велике значення має правильно організоване, корекційно-спрямоване спеціальне навчання і виховання, адекватне можливостям дитини, яке спирається на зону її найближчого розвитку [6, с. 385].

Таким чином, в усьому прогресивному світі і в Україні зокрема науковці та практики прагнуть глибоко проаналізувати потреби та можливості як суспільства, так і його конкретних інституцій щодо оптимізації перебування в суспільстві людей з особливими потребами.

Метою статті є проаналізувати соціальну адаптацію дітей з особливими освітніми потребами засобами праці.

Методи дослідження: аналіз нормативно-правових документів, здобутків вітчизняних і зарубіжних науковців та практиків; порівняння, систематизація, узагальнення теоретичних даних тощо.

Виклад основного матеріалу дослідження. В «Національній доповіді про стан і перспективи розвитку освіти в Україні» магістральним напрямом розвитку сучасної української освіти окреслено рівний доступ до якісної освіти всіх громадян, у тому числі й осіб з особливими потребами [2, с. 69].

Вирішальна роль у корекції розвитку і становлення особистості з особливими потребами належить праці. Праця передбачає цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності. Включення у колективну виробничу працю за умов її правильної його організації є переломним періодом у житті учнів з особливими освітніми потребами, адже їх таким чином вводять до системи суспільних відносин, що вимагають співпраці, вимогливості, довіри та взаємодопомоги [4, с. 225].

Г. Мерсіяновою, автором дослідження професійно-трудового навчання у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей, відмічено та підкреслено освітню (засвоєння професійних знань та набуття практичних умінь) та корекційну (виправлення порушень психофізичного розвитку) спрямованість змісту професійно-трудового навчання. На базі змісту професійного навчання із спеціальностей із швейної, столярної, слюсарної, картонажно-палітурної, будівельно-малярної, шевської справи та із сільського господарства, килимарства, лозоплетіння тощо є достатня можливість для здійснення корекції інтелектуальних та фізичних недоліків цієї категорії школярів. «Це, насамперед, розвиток усіх видів мовлення, пам’яті, просторового орієнтування, мислення, загальнотрудових умінь, естетичного смаку, збагачення уявлень, корекція та розвиток конструктивної діяльності учнів, дрібної моторики тощо» [3, с. 14].

А. Воробець, аналізуючи особливості соціальної адаптації осіб з розумовою відсталістю, пише, що стратегія соціальної адаптації особи з розумовою відсталістю в мікросередовищі повинна будуватися з урахуванням цієї особливості шляхом формування соціально значущих особистісних якостей на основі засвоєння суспільних норм та досвіду правильної поведінки. «Процес соціальної адаптації особи з розумовою відсталістю тісно пов’язаний з особистісним досвідом, якого вона може набути лише через діяльність – внутрішню та зовнішню активність, що регулюється усвідомленою метою. Формування соціальної складової адаптаційного потенціалу осіб з розумовою відсталістю повинно відбуватися шляхом інклюзивної освіти, розвитку навичок самообслуговування й підготовки до життя в громаді» [1, с. 12-13].

Людина, яка працює, виконуючи різноманітні види діяльності, вдосконалює свою особистість, душевний і духовний розвиток, психіку. Особливо позитивну психотерапевтичну дію здійснює виконання тієї трудової діяльності, яка підвищує настрій. Під час праці відбувається знайомство дітей з народними ремеслами. «Організація творчої праці дітей із особливостями розвитку є важливим чинником соціалізації особистості, корекції їхнього розвитку. Порівняно високі можливості розвитку розумових процесів на уроках праці можна пояснити тим, що у вирішенні трудового завдання учні діють у відповідності зі своїм бажанням, а не тільки виконують волю педагога. Цим же фактором значною мірою визначається ефективність як морального і фізичного, так і естетичного виховання школярів за допомогою трудового навчання» [5, с. 434-435].

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок. Висновки з проведеного дослідження полягають у тому, що: 1. Діти з особливими потребами внаслідок притаманним їм особливостям потребують створення особливих умов для розвитку, оптимального та позитивного для них, їхніх родин та суспільства в цілому. У зв’язку із загальною тенденцією зростання інтересу до людини, її внутрішнього світу, на початку ХХІ століття змінюється розуміння суті, інакше починає оцінюватися значення гуманістичного підходу до досліджень проблеми інклюзії дитини із порушеннями розвитку у життя суспільства. 2. Соціальна адаптація дітей з особливими потребами є одним із завдань сучасної системи освіти. 3. Важливою складовою психолого-педагогічного супроводу цієї групи осіб є праця, під час якої всі учасники процесу соціальної адаптації можуть отримати умови для найбільш ефективної реалізації збережених та корекції порушених функцій. 4. Трудове виховання у корекційній педагогіці та спеціальній психології має значний всебічний потенціал. 5. Суспільство в цілому тільки виграє, якщо вчасно і ефективно долучатиме людей з особливими потребами до тих видів праці, які дозволять їм перебувати в психологічно та економічно привабливому для них середовищі.

Перспективи подальших наукових розвідок передбачають дослідження особливостей соціальної адаптації дітей з особливими потребами за кордоном.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

  1. Воробець А. Ю. Соціальна адаптація осіб з розумовою відсталістю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соцiол. наук : 22.00.04. Запоріжжя, 2011. 20 с.

  2. Національна доповідь про стан і перспективи розвитку освіти в Україні / Нац. акад. пед. наук України ; за заг. ред. В. Г. Кременя. Київ : Педагогічна думка, 2016. 448 с.

  3. Мерсіянова Г. М. Професійно-трудове навчання у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей: посібник. К.: Педагогічна думка, 2012. 80 с.

  4. Шишова І. О. Концепт «трудове виховання» у системі психолого-педагогічної підготовки студентів в умовах інклюзивної освіти. Наукові записки КДПУ ім. В. Винниченка. Педагогічні науки. Кіровоград, 2014. Вип. 131. С. 221-226.

  5. Шишова І. О. Творча праця як складова психокорекційної діяльності. Ідеї гуманної педагогіки та сучасна система інклюзивного навчання : зб. матеріалів Всеукр. науково-метод. конференції, присвяченої 97-річчю від дня народження В. Сухомлинського, 29–30 вересня 2015 р. Кіровоград : Ексклюзив-систем, 2015. С. 431–436.

  6. Шишова І. О. Феномен Г. С. Костюка і сучасна корекційна освіта. Наукова спадщина Григорія Костюка і сучасні проблеми особистісно орієнтованої освіти: зб. матер. Всеукр. науково-метод. інтернет-конфер. Кіровоград : Ексклюзив-Систем, 2016. С. 383393.

REFERENCES

1. Vorobets, A. Yu. (2011), Sotsialna adaptatsiia osib z rozumovoiu vidstalistiu [Social adaptation of persons with mental retardation]: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. sotsiol. nauk : 22.00.04. Klasych. pryvat. un-t., Zaporizhzhia, Ukraine.

2. Natsionalna dopovid pro stan i perspektyvy rozvytku osvity v Ukraini (2016) [National report on the state and prospects for the development of education in Ukraine] / Nats. akad. ped. nauk Ukrainy ; za zah. red. Kremenia, V. H. Pedahohichna dumka, Kyiv, Ukraine.

3. Mersiianova, H. M. (2012), Profesiino-trudove navchannia u spetsialnykh zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh dlia rozumovo vidstalykh ditei [Professional and labor training in special general educational institutions for mentally retarded children] : posibnyk. Pedahohichna dumka, Kyiv, Ukraine.

4. Shyshova, I. O. (2014), Kontsept «trudove vykhovannia» u systemi psykholoho-pedahohichnoi pidhotovky studentiv v umovakh inkliuzyvnoi osvity [Concept «labor education» in the system of psychological and pedagogical preparation of students in the conditions of inclusive education]. Naukovi zapysky KDPU im. V. Vynnychenka, Seriya : Pedahohichni nauky, 131. 221-226.

5. Shyshova, I. O. (2015), Tvorcha pratsia yak skladova psykhokorektsiinoi diialnosti [Creative work as a component of psycho-correctional activity]. Idei humannoi pedahohiky ta suchasna systema inkliuzyvnoho navchannia : zb. materialiv Vseukr. naukovo-metod. konferentsii, prysviachenoi 97-richchiu vid dnia narodzhennia V. Sukhomlynskoho, 29-30 veresnia 2015. Kirovohrad, Ukraine.

6. Shyshova, I. O. and Fenomen, H. S. (2016) Kostiuka i suchasna korektsiina osvita [The phenomenon of GS Kostiuk and modern correctional education]. Naukova spadshchyna Hryhoriia Kostiuka i suchasni problemy osobystisno oriientovanoi osvity: zb. mater. Vseukr. naukovo-metod. internet-konfer. Kirovohrad, Ukraine, 383-393.

ВІДОМОСТІ ПРО АВТОРА

ШИШОВА Інна Олексіївнакандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри спеціальної освіти і здоров’я людини Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Наукові інтереси: теорія та методика спеціальної освіти.

СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРЕ

ШИШОВА Инна Алексеевна кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры специального образования и здоровья человека Центральноукраинского государственного педагогического университета имени Владимира Винниченко.

Научные интересы: теория и методика специального образования.

INFORMATION ABOUT THE AUTHOR

SHYSHOVA Inna Oleksiyivna candidate of pedagogical sciences, associate professor, associate professor of the department of special education and health of the person of Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University.

Circle of research interests: the theory and methods of special education.

ШИШОВА Інна Олексіївна. СОЦІАЛЬНА АДАПТАЦІЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ ПРАЦІ.

Анотація. Статтю присвячено ролі праці в соціальній адаптації осіб з особливими потребами, що набуває актуальності під впливом особливостей сучасних змін у суспільстві, яке готове надати цим людям психологічну, педагогічну, соціальну підтримку та супровід. Одним із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти є сприяння у реалізації прав на рівний доступ до якісної освіти дітей з особливими потребами, які внаслідок притаманним їм особливостям потребують створення особливих умов для розвитку, оптимального та позитивного для них, їхніх родин та суспільства в цілому. Соціальна адаптація дітей з особливими потребами є одним із завдань сучасної системи освіти. Важливою складовою психолого-педагогічного супроводу цієї групи осіб є праця, під час якої всі учасники процесу соціальної адаптації можуть отримати умови для найбільш ефективної реалізації збережених та корекції порушених функцій.

Ключові слова: діти з особливими потребами, реформа освіти, соціальна адаптація, психолого-педагогічна підтримка, праця.

ШИШОВА Инна Алексеевна. СОЦИАЛЬНАЯ АДАПТАЦИЯ ДЕТЕЙ З ОСОБЕННЫМИ ПОТРЕБНОСТЯМИ СРЕДСТВАМИ ТРУДА.

Аннотация. Статья посвящена роли труда в социальной адаптации лиц с особыми потребностями, что особо актуально в связи с особенностями современных изменений в обществе, которое готово предоставить этим людям психологическую, педагогическую, социальную поддержку и сопровождение. Одним из приоритетных направлений государственной политики в области образования является содействие в реализации прав на равный доступ к качественному образованию детей с особыми потребностями, которые вследствие присущим им особенностям требуют создания особых условий для развития, оптимального и положительного для них, их семей и общества в целом. Социальная адаптация детей с особыми потребностями - одна из задач современной системы образования. Важной составляющей психолого-педагогического сопровождения этой группы лиц является труд, во время которого у всех участников процесса социальной адаптации могут быть созданы условия для наиболее эффективной реализации сохранившихся и коррекции нарушенных функций.

Ключевые слова: дети с особыми потребностями, реформа образования, социальная адаптация, психолого-педагогическая поддержка, труд.

SHYSHOVA Inna Oleksiyivna. SOCIAL ADAPTATION OF CHILDREN WITH SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS BY LABOR.

Abstract. The article is devoted to the role of labor in the social adaptation of people with special needs, which becomes actuality under the influence of peculiarities of modern changes in society.

Over the years of Ukraine’s independence, education for children with special needs has undergone significant transformative changes since a new ideological social-and-educational paradigm was defined, which is based on child-centered principles. Equal access to quality education for all citizens, including persons with special needs was proclaimed a priority objective in the development of modern Ukrainian education. Currently, the operation and development of the Ukrainian special needs education (i.e. education provision for persons with special needs) is now characterized by the commitment to deinstitualization and inclusive education.

Today one of the priority areas of the national education policy is to promote the realization of the right to equal access to qualitative education for children with special needs. The number of such children is growing constantly and, according to psychological, medical and pedagogical support centres, exceeds 11% of the total child population of Ukraine. In this context, the strategic guidelines for the State are the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities that was ratified by Ukraine in 2008, the UN Convention on the Rights of the Child, the World Declaration on the Survival, Protection and Development of Children, and the National Strategy of Education Development in Ukraine till 2021, etc.

Based on the international standards, a number of regulations were drafted to support the development of special education; the relevant instruments were prepared.

Currently the system of education for children with special needs, and first of all children with disabilities, is undergoing a reform that draws on the above guidelines as well as progressive global trends – from institualization to inclusion. The methodological paradigm for such a reform is based on the principles of child-centeredness, which means looking for the natural aptitudes of each child, creating conditions for his or her successful development, promoting the realization of personal potential in learning and life.

The recent research is changing the stereotypes in understanding the issues of educating children with special needs and urges us to shift away from focusing on person’s impairments. On the most fundamental level, the modern approaches to education are oriented at effective use of preserved functions that can be drawn on in the course of developmental interventions and can ensure a targeted development of psychological processes, which determine the level of knowledge and skills learnt, the child’s education as a result of such teaching and learning, and his or her integration in the society.

The most complicated and the most responsible area for academics remains the task to update the curriculum based on Ukrainian culture and traditions, to pilot and introduce it into current school practice.

However, along with this global objective and more concrete ones that are mentioned above, there exists a number of unsolved issues originating both at the national and local level. The social adaptation of children with special needs is one of the tasks of the modern educational system.

Special pedagogy considers social adaptation of pupils, and in particular the changing them to work, in connection with the correction of the disadvantages of their mental development and formation of the corresponding professional qualities. An important component of the psychological and pedagogical support of this group of people is the work, in which all participants in the process of social adaptation can obtain the conditions for the most effective implementation of the saved and correction of disturbed functions.

Labor training in correctional pedagogy and special psychology has a significant all-round potential.

The society as a whole wins only if it promptly and effectively connects people with special needs to those kinds of work that will allow them to be in a psychologically and economically attractive environment for them.

Key words: сhildren with special needs, education reform, social adaptation, psychological and pedagogical support, labor.

 

Додати коментар

Коментарі   
+1 # Інна Шишова 24.04.2019, 14:54
Доброго дня! Дякую за запитання щодо того, чи потрібно навчатися дітям з особливими потребами в загальноосвітні й школі. Я вважаю, що потрібно, але не всім, а тим дітям, для яких є можливість там створити умови. Багато таких дітей вже отримують освіту в загальноосвітні х закладах. Безумовно, має бути додаткова підтримка - своєрідне продюсування кожної дитини, індивідуальний підхід. Водночас є діти з таким рівнем розвитку та самопочуття, яким краще навчатися в спеціальних закладах - має бути вибір, як в Японії, наприклад.
Відповісти
0 # Інна Шишова 17.04.2019, 20:02
Дякую всім, хто прочитав і прокоментував мою статтю. Спробую відповісти на коментарі. Щодо технічних умов пересування дітей, вважаю, що можна і вкрай потрібно це вирішувати, питання в активності адміністрації школи, батьків дітей, громадських організацій. Позитивні приклади є, їх багато. Особисто від себе запропонувала б розширювати коло сучасних перспективних професій, до яких варто готувати дітей з особливими потребами вже зі школи. В інклюзії, яка включає і навчання в загальноосвітні х школах, багато позитивного, користь від спільного навчання має бути всім сторонам цього процесу. Інклюзія може бути і неповною, частковою - одні уроки з іншими дітками, інші - окремо, в ресурсній кімнаті, наприклад. Тільки має бути створено умови - і кадри потрібно підготувати, виділити кошти, - тобто підійти з добротою, мудрістю, не економити. У нас в університеті, до речі, здійснюється підготовка студентів до діяльності в сфері спеціальної освіти. Успіхів всім вам!
Відповісти
0 # Галь Олександр 17.04.2019, 15:13
Дякую вам,за підняття такої важливої та актуальної теми.Чи потрібно дітям з особливими потребами навчатися в загальноосвітні й школі?
Відповісти
0 # Наруто Узумакі 17.04.2019, 15:09
Дякую вам,за підняття такої актуальноі та складної теми.Чи потрібно дітям з особливими потребами навчатися в загальноосвітні й школі?
Відповісти
+1 # Олена 17.04.2019, 10:30
Тема не лише актуальна, а й болюча для суспільства, для вчителів, для батьків. Ви молодець, що займатесь науковоим вивченням цієї проблеми. Успіхів!
Відповісти
+1 # Вікторія 17.04.2019, 00:03
Актуальна тема. Як Ви вважаєте чи піде на користь дітям з особливими потребами навчання в загальноосвітні х школах? Адже сучасна система освіти не досконала і не враховує всіх нюансів таких як жорстокість дітей та нестачі фахівців.
Відповісти
+1 # Буднікова Світлана 16.04.2019, 20:41
Достатньо актуальна тема, на теперішній час. І дуже добре, що над цим замислюється суспільство, адже дуже важливо піклуватися і допомагати дітям з особливими освітніми потребами. Вони теж люди, і теж частина суспільства. Не можна ігнорувати їх наявність, а навпаки треба шукати способи які допоможуть адаптуватися їм у соціумі, і навіть трудове виховання у корекційній педагогіці та спеціальній психології має значний всебічний потенціал. Як було зазначено в статті: "Суспільство в цілому тільки виграє, якщо вчасно і ефективно долучатиме людей з особливими потребами до тих видів праці, які дозволять їм перебувати в психологічно та економічно привабливому для них середовищі." тому треба мати повагу до всіх, і дійсно проявляти увагу і піклування про таких дітей. Це дуже актуально, і має значний зміст для суспільства. Всі ми рівні, заслуговуємо на гарні умови розвитку для свого подальшого життя, маємо поважати один одного. І усвідомлювати, що для кожного знайдеться місце і місія на Землі!
Відповісти
+1 # Усатенко Діана 16.04.2019, 19:28
Дуже акутальна проблема на сьогодні,щоб Ви, як дослідник даної проблеми, запропонували для суспільства особисто від себе?
Відповісти
+1 # Аліна Донець 16.04.2019, 16:57
Як висновок з проведеного дослідження можна сказати, що одних сліджень не достатньо, адже не всюди є потрібні для таких дітей умови. Тому треба працювати саме над цією проблемою.
Відповісти
+1 # Оксана Cемерня 14.04.2019, 20:37
Спасибо. Актуальная проблема. А как с техническими условиями передвижения детей-колясочни ков можно решить , с Вашей точки зрения?
Відповісти
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись