НОРМИ ДЛЯ ВИРІШЕННЯ ЯК КВАЛІФІКОВАНЕ ВИПРАВДАННЯ ПРАВОВОГО РІШЕННЯ: ВЗАЄМОДІЯ ТЕОРІЇ ЮРИДИЧНОЇ АРГУМЕНТАЦІЇ, ЮРИСПРУДЕНЦІЇ ОЦІНОК ТА ЮРИСПРУДЕНЦІЇ ІНТЕРЕСІВ

УДК 340.01; 340.12; 34.01-027.21(092)

Омельчук Олег Миколайович,
ректор Хмельницького університету управління та права
імені Леоніда Юзькова, доктор юридичних наук, професор
https://orcid.org/0000-0000-0003-380Х

Бліхар В’ячеслав Степанович,
доктор філософських наук, професор кафедри соціально-поведінкових,
гуманітарних наук та економічної безпеки
Львівського державного університету внутрішніх справ
https://orcid.org/0000-0001-7545-9009

Анотація

У статті в межах теорії юридичної аргументації досліджується правове рішення як результат застосування загальної правової норми. Актуалізується питання формування норм для вирішення як кваліфіковане (зовнішнє) виправдання правового рішення. Зазначено, що виправдання загальної правової норми, слід називати, на противагу внутрішньому виправданню, зовнішнім виправданням (опозиція внутрішнє/зовнішнє виправдання пропонується Є. Врублевські, а використовується Р. Алексі). Зовнішнє виправдання правової норми – кваліфіковане виправдання, що
ґрунтується на загальних практичних аргументах, застосування яких потребує вільної суддівської оцінки. Результатом зовнішнього, або кваліфікованого виправдання правової норми є формування правової норми, яке згідно концепції Є. Ерліха йменується «нормою для вирішення» (Entscheidungsnorm). Актуалізовано експлікацію формування норм для вирішення в процесі зовнішнього (кваліфікованого) виправдання правового рішення. Визначено питання: що таке зовнішнє виправдання правового рішення та як функціонують норми для вирішення в процесі кваліфікованого виправдання правового рішення. Охарактеризовано юриспруденцію оцінок як поєднання аксіологічних практичних понять і нормативного виміру права, а юриспруденцію інтересів – антропологічних, переважно телеологічних, практичних понять, і емпіричного виміру права. Встановлено, що під зовнішнім виправданням правового рішення слід розуміти процес обґрунтування правового рішення у формі зважування принципів, інтересів та запитів. В межах риторичної традиції в результаті кваліфікованого
виправдання правового рішення задовольняється вимога права на справедливість. Норми для вирішення виконують в процесі кваліфікованого виправдання правового рішення функцію дефінітивних (остаточних) норм.

Ключові слова: норми для вирішення, теорія норм, юридична методологія, теорія юридичної аргументації, теорія юриспруденція оцінок, теорія юриспруденції інтересів, принцип пропорційності, виправдання і обґрунтування, Є. Ерліх, Р. Алексі. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Bydlinski F. Juristische Methodenlehre und Rechtsbegriff. New York : Springer, 1991. 671 s.
2. Rückert J. Methodik des Zivilrechts - von Savigny bis Teubner. Baden-Baden : Nomos, 2017. 659 s.
3. Kreuzbauer G. Der Juristische Streit. Recht zwischen Rhetorik, Argumentation und Dogmatik. Stuttgart : Steiner, 2004. 166 s.
4. Alexy R. Hauptelemente einer Theorie der Doppelnatur des Rechts. Archiv fur Rechts- und Sozialphilosophie. 2009. Bd. 95. S. 151-166.
5. Alexy R. Theorie der Grundrechte. Baden-Baden : Nomos-Verlagsgesellschaft, 1985. 548 s.
6. Alexy R. On balancing and subsumption: A structural comparison. Ratio Juris. 2003. Vol. 16. Iss. 4. P. 433-449.
7. Alexy R. Juristische Interpretation. Recht, Vernunft, Diskurs : Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Main, 1995. P. 71-92.
8. Alexy R. Die logische Analyse juristischer Entscheidungen. ain, 1995. P. 13-51.
9. Alexy R. Theorie der juristischen ArgumentatiRecht, Vernunft, Diskurs : Studien zur Rechtsphilosophie. Frankfurt am Mon. Die Theorie des rationalen Diskurses als Theorie der juristischen Begründung. Frankfurt am Main : Suhrkamp, 1991. 435 s.
10. Joerden J. C. Logik im Recht. Grundlagen und Anwendungsbeispiele. Berlin : Springer, 2018. 371 s.
11. Rüssmann H. Möglichkeit und Grenzen der Gesetzesbindung. Elemente einer juristischen Begründungslehre. Baden-Baden, 2003. P. 135-154.
12. Ehrlich E. Die juristische Logik. Tübingen : Mohr, 1918. 337 s.
13. Larenz K. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. Berlin etc. : Springer, 1991. 494 s.
14. Riehm T. Abwagungsentscheidungen in der praktischen Rechtsanwendung. Argumentation, Beweis, Wertung. Munchen : Beck, 2006. 281 s.
15. Rüthers B. Rechtstheorie und Juristische Methodenlehre. München : C.H. Beck, 2022. 627 s.
16. Fischer C. Topoi verdeckter Rechtsfortbildungen im Zivilrecht. Tübingen : Mohr Siebeck, 2007. 611 s.
17. Stammler R. Die Lehre von dem richtigen Rechte. Berlin : Guttentag, 1902. 647 s.
18. Alexy R. Recht und Richtigkeit. The reasonable as rational? On legal argumentation and justification ; Festschrift for Aulis Aarnio / ed. by Werner Krawietz. Berlin, 2000. P. 3-19.
19. Савчук В. Г. Ерліхівські норми для вирішення з погляду нотаріуса : до питання термінології. Ерліхівський журнал. Випуск 3. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2019. С. 46-51.
20. Ehrlich E. Grundlegung der Soziologie des Rechts. Munchen Leipzig : Duncker & Humblot, 1913. 409 s.