ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ КОЛЕКТИВНИХ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

УДК 349.2

Соцький Артур Михайлович

кандидат юридичних наук, доцент,
в.о. завідувача кафедрою юриспруденції
Чернівецького інституту Міжнародного гуманітарного університету

Анотація

У статті досліджується сучасна система колективних трудових правовідносин у сфері праці. Розкривається сутність та зміст елементів структури колективних трудових правовідносин. Аналізуються норми чинних нормативно-правових актів у сфері регулювання колективних трудових правовідносин, а саме законодавство України, яке регулює діяльність профспілок, організацій роботодавців, ведення колективних переговорів, укладення колективних договорів і угод, вирішення колективних трудових спорів. Також зазначено думки багатьох вчених-науковців щодо виокремлення основних ознак даних відносин, безпосередньо про об’єкти та суб’єкти колективних трудових правовідносин.

Зазначено, що об’єктом колективних трудових правовідносин є колективні інтереси суб’єктів зазначених правовідносин, оскільки саме з приводу цих інтересів суб’єкти (як правило, колективні) вступають у правовідносини, здійснюють свої суб’єктивні права і виконують кореспондуючі ним обов’язки. Також у статті виокремлена низка їх видів, наприклад, участь працівників, їх представників в управлінні підприємством, установою, організацією, ведення колективних переговорів з укладення колективних угод і колективних договорів.

Детально проаналізовано положення чинних нормативно-правових актів щодо вивчення суб’єктів колективних трудових правовідносин та зроблені підсумовуючі висновки. У також статті визначається суб'ктний склад колективних трудових правовідносин. На підставі аналізу актів чинного трудового законодавства України дається характеристика правового статусу профспілок як суб'єктів колективних трудових правовідносин. Вносяться пропозиції щодо його закріплення у проекті Трудового кодексу України.

Виначено, що на локальному рівні суб’єктами колективних трудових правовідносин із ведення переговорів і укладення колективних договорів є первинні профспілкові організації, а у разі їх відсутності - представники (представник) працівників. Викликає заперечення позиція розробників проекту Трудового кодексу України щодо не включення до його змісту норм, які пов’язані із правовим статусом профспілок, їх об’єднань.

Ключові слова: трудові відносини, трудове право, форма трудового права, індивідуальні трудові правовідносини, трудовий договір. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Щотова Ю.М. Професійні спілки як особливий суб’єкт трудового права України: монографія. К.: «Генеза», 2013. 360 с.
2. Костюк В.Л. Правосуб’єктність у трудовому праві: проблеми теорії та практики: Монографія. К.: Видавепь. монографія. К.: «Генеза», 2013. 360 с.
3. Мельник К.Ю. Трудове право України: підручник. Харків: Діса плюс, 2014. 480 с
4. Общетеоретическая юриспруденция: учебник / под ред. Ю.Н. Оборотова. О.: Феникс, 2011. 245 с.
5. Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб'єктів сторін профспілок та організацій роботодавців: Наказ Національної служби посередництва і примирення затверджено. Бюлетень Національної служби посередництва і примирення. 2011 р. № 7. № 7-8.
6. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності: Закон України від 15 вересня 1999 року. Відомості Верховної Ради України. 1999 р. № 45. Ст. 397.
7. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави та права. К., 1996. 231 с.
8. Слободян І.Ю. Роль профспілки як суб’єкта колективних трудових правовідносин. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького. Серія Право. №4(16), 2017. С. 130-134.
9. Циганчук Н.А. Професійні спілки як суб’єкт трудового права: автореф. дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.05. X., 2004. 18 с.