ОСОБЛИВОСТІ САМОВРЯДНОГО ТА ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ЯКІСТЮ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

УДК: 342.95 (477)

Невядовський Владислав Олегович,

кандидат юридичних наук, доцент,
заступник декана з навчально-методичної роботи факультету № 1
Харківського національного університету внутрішніх справ
http://orcid.org/0000-0002-3107-1464
e-mail: [email protected]

Анотація

Встановлено, що громадський контроль в контексті окресленої проблематики найбільш доцільно розуміти як спеціальний напрям діяльності громадськості (окремих громадян та громадських об’єднань), що направлений на оцінку якості вищої освіти в державі, сприяння діяльності закладів вищої освіти та забезпечення управління ними, а також розроблення практичних та юридичних механізмів загального підвищення якості вищої освіти.

Запропоновано наступне визначення самоврядного контролю: це особливий вид контролю за якістю вищої освіти в Україні, реалізація якого відбувається в контексті організаційно-управлінської діяльності закладів вищої освіти та спрямовується на формування та забезпечення високого рівня якості освітньої діяльності в них, а також високого науково-педагогічного рівня його працівників.

З’ясовано, що самоврядний контроль за якістю вищої освіти характеризується наступними особливостями: по-перше, подібний контроль відбувається в системі поточної організаційно-управлінської діяльності закладів вищої освіти та забезпечується його керівництвом, а саме безпосередньо керівником та колегіальним органом управління; по-друге, самоврядний контроль має подвійну нормативну основу, яку складають як нормативні акти законодавчого та підзаконного рівнів, так і локальні документи видані в межах певного закладу вищої освіти; по-третє, методи самоврядного контролю направлено на забезпечення якості вищої освіти у різних секторах роботи закладів вищої освіти та, зокрема, пов’язані із підвищенням науково-педагогічного потенціалу його працівників.

Узагальнено, що самоврядний та громадський контроль за якістю вищої освіти – це особливі та досить своєрідні типи контрольної діяльності, головною специфікою яких є відсутність владно-управлінської ознаки та можливості застосовувати державний примус, адже їх реалізація покладається на суспільні осередки та в цілому виражає спосіб соціальної регуляції.

Ключові слова: контроль, якість вищої освіти, громадський контроль, самоврядний контроль. 

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 №1556-VII. Відомості Верховної Ради України. 2014. №37 38. ст.2004.
2. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 №2145-VIII. Офіційний вісник України. 2017. №78. ст.2392.
3. МОН пропонує для громадського обговорення проєкт нової редакції «Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти» // Офіційний веб-портал Міністерства освіти та науки. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-novoyi-redakciyi-polozhennya-pro-akreditaciyu-osvitnih-program-za-yakimi-zdijsnyuyetsya-pidgotovka-zdobuvachiv-vishoyi-osviti.
4. МОН пропонує для громадського обговорення проєкт положення Про акредитацію незалежних установ оцінювання та забезпечення якості вищої освіти // Офіційний веб-портал Міністерства освіти та науки. URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proyekt-polozhennya-pro-akreditaciyu-nezalezhnih-ustanov-ocinyuvannya-ta-zabezpechennya-yakosti-vishoyi-osviti..
5. Про громадські об’єднання: Закон України від 22.03.2012 №4572-VI. Відомості Верховної Ради України. 2013. №1. ст.2.
6. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: постанова, порядок від 21.08.2019 №800. Офіційний вісник України. 2019. №189. ст.2431.