СУЧАСНЕ ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ РОЗУМІННЯ СУТНОСТІ ТА ЗМІСТУ ДИСКРИМІНАЦІЇ

УДК 342.7

Бащук Олег Романович,

ад’юнкт кафедри поліцейського права

Національної академії внутрішніх справ

Анотація

Метою статті є визначення та розкриття теоретико-правового розуміння сутності та змісту дискримінації з урахуванням сучасної вітчизняної правової доктрини та міжнародних стандартів захисту прав людини і громадянина. У статті здійснено правовий аналіз наявних у міжнародних, вітчизняних нормативно-правових актах і юридичній літературі визначень поняття «дискримінація». Під цією юридичною категорією запропоновано розуміти спосіб деформації рівноправності суб’єктів правовідносин або рівності їхнього юридичного статусу шляхом зміни взаємозв’язків прав і обов’язків, їхньої забезпеченості, обсягу й сфер реалізації з метою встановлення об’єктивно обґрунтованих або суб’єктивно мотивованих параметрів справедливості й волі в соціумі. Обгрунтовано, що дискримінаційне суб’єктивне право вказує на міру можливої поведінки, адже воно встановлює тільки для однієї зі сторін правовідносин. Дискримінаційний юридичний обов’язок означає таку форму необхідної поведінки, що об’єктивно не здійснена з боку зобов’язаного суб’єкта; не підкріплена мірами забезпечення; вступає в протиріччя, порушує суб’єктивне право громадянина. Наголошено, що для виконання юридичних обов’язків повинні бути передбачені реальні можливості. Формально юридичні обов’язки можуть містити в собі вимоги, виконання яких є об’єктивно неможливими. Наголошено, що дискримінація відбувається як у формі без-діяльності, так і шляхом активних дій у правотворчості й правозастосуванні, методами виключень, обмежень або переваг. Визначено, що для дискримінації притаманні такі ознаки: 1) неправовий характер, що полягає у порушенні вимог нормативно-правових актів; 2) відмінне ставлення до певних осіб чи груп, яке виражається у наданні різного обсягу прав і свобод або різних можливостей їх реалізації, що спричиняє неоднаковий фактичний стан людей; 3) різне ставлення, засноване на певних ознаках. Такі ознаки можна поділити на біологічні й соціальні; 4) необґрунтований характер різного ставлення, тобто відмінність у ставленні не виправдана легітимною метою; 5) негативний характер різного ставлення, метою або наслідком якого є посягання на рівність, зміна правового статусу одних осіб щодо інших у бік погіршення.

Ключові слова: дискримінація; порушення рівності; права і свободи людини та громадянина; суб’єктивні права; юридичні обов’язки.

Повний текст статті:

Список використаних джерел:

1. Загальна декларація прав людини, 1948 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text.
2. Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, 1965 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_105 #Text.
3. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок, 1979 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 995_207#Text.
4. Конвенція про права осіб із інвалідністю, 2006 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_g71#Text.
5. Конституція України, 1996 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/254к/96-вр#Text.
6. Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні : Закон України від 06.09.2012 № 5207-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ 5207-17#Text.
7. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків : Закон України від 08.09.2005 № 2866-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2866-15#Text.
8. Пономарьов С.Ю., Федорович І.Ю. Запобігання та протидія дискримінації в Україні : посібник для працівників органів державної влади та місцевого самоврядування. Київ : Міжнародна організація з міграції, Представництво в Україні, 2014. 74 с.
9. Равлінко З. П. Заборона дискримінації: загальнотеоретичне дослідження : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01. Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2016. 201 с.
10. Питання заборони та протидії дискримінації : методичні рекомендації для юристів / упорядник : Г.Христова. Київ, 2015. 112 с.
11. Христова Г. О. Позитивні обов’язки держави у сфері протидії дискримінації. Вісник Національної академії правових наук України. 2013. № 4 (75). С. 11-20.