СУТНІСТЬ ТА ЗМІСТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

УДК 351:349.4(477)

DOI https://doi.org/10.36550/2522-9230.2019.7.14

Кондратенко Віталій Миколайович,

кандидат юридичних наук, доцент,

в.о. завідувача кафедри галузевого права

та правоохоронної діяльності

Центральноукраїнського державного педагогічного  університету

імені Володимира Винниченка,

e-mail: [email protected]

https://orcid.org/0000-0001-6015-8326

 Анотація

У статті визначено роль держави у забезпеченні та розвитку земельних відносин на сучасному етапі реформування цієї сфери. Проаналізовано зміст і співвідношення понять «державне управління» та «державне регулювання». Державне управління в галузі земельних відносин визначено як організаційно-правову діяльністю органів публічної влади із використанням безпосереднього впливу, спрямованого на забезпечення раціонального використання, охорони та відтворення земель відповідно до вимог земельного законодавства. Державне регулювання переважаючою формою відповідного впливу передбачає функцію прогнозування і планування, організаційно-реєстраційну та контрольну діяльність публічних органів. 

Встановлено та охарактеризовано мету, завдання та основний зміст адміністративно-правового регулювання земельних відносин в Україні. Обґрунтовано, що адміністративно-правовий механізм реалізації земельних відносин об’єднує групу інструментів прямого впливу на суспільні відносини щодо володіння, розпорядження, використання, охорони і відтворення земельних ресурсів, зокрема нормативно-правові, інституціональні, дозвільні, адміністративно-контролюючі.

Система державного регулювання земельних відносин передбачає також реалізацію заходів щодо охорони об’єктів і суб’єктів земельних відносин, заходів щодо вирішення спірних питань відносно об’єктів і суб’єктів земельних відносин.

Визначено, що адміністративно-правове регулювання земельних відносин передбачає встановлення нормами адміністративного права рамок і правил взаємодії суб’єктів земельних відносин, а також регламентацію процесів використання, володіння й відтворення земельних ресурсів. Організаційний механізм розвитку земельних відносин включає в себе комплекс землевпорядних, планувальних інструментів та інструментів інституціоналізації структури управління. Цей комплекс забезпечує здійснення впорядкування та регулювання земельних відносин у рамках концепції сталого розвитку суспільних відносин.

Ключові слова: адміністративно-правове регулювання, державне регулювання, державне управління, земля, земельні відносини, органи публічної влади.

Повний текст:

Список використаних джерел:

1. Третяк А. М. Сучасний землеустрій в Україні: поняття, сутність, тенденції розвитку. Землеустрій, кадастр і моніторинг земель. 2016. № 3. С. 3–11.
2. Петрук О.С. Основні проблеми державного регулювання земельних відносин в дослідженнях українських науковців. Теоретичні та прикладні питання державотворення. 2013. Вип. 13. С. 41–59.
3. Правове регулювання екологічних, аграрних та земельних відносин в Україні: сучасний стан і напрями вдосконалення : монографія / за ред. А. П. Гетьмана, В. Ю. Уркевича. Xарків : Право, 2012. 448 с.
4. Земельний кодекс України від 25.10.2001. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/2768-14 (дата звернення: 10.09.2019).
5. Публічне управління в умовах інституційних змін : колективна монографія / за наук. редакції Р. В. Войтович, П. В. Ворони. Київ, 2018. 475 с.
6. Корнєєв Ю. В. Земельне право України : навчальний посібник. Київ : Центр учбової літератури, 2019. 200 с.