Михайло Мартинюк, Марина Декарчук, Валентин Хитрук
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Анотація. У статті дано теоретичне обґрунтування педагогічної системи підготовки «бакалавра освіти: природничі науки» на засадах цілісного інтегративно-галузевого підходу. Запропоновано систему фундаментальної і методичної підготовки майбутнього фахівця, який набуває академічної кваліфікації «Бакалавр освіти: природничі науки» та професійної кваліфікації «Вчитель навчальних предметів і курсів освітньої галузі «Природознавство» в основній школі». У подальшому, така академічна освіта дає право продовжити (на рівні магістратури) навчання за будь-яким з напрямків підготовки в галузі природничих наук та фізичних спеціальностей (спеціалізацій). Розроблено навчальний план підготовки бакалавра природничої освіти на основі цілісного освітньо-галузевого підходу. Упровадження пропонованої педагогічної системи в освітню діяльність вищого навчального закладу потребує наукового супроводу, зокрема, дидактичного наповнення відповідного навчального плану підготовки майбутнього фахівця.
Ключові слова: інноваційне структурування системи природничої освіти у загальноосвітній та вищій школі, «бакалавр освіти: природничі науки», інтегративно-галузевий підхід, вчитель навчальних предметів і курсів освітньої галузі «Природознавство» в основній школі, навчальний план підготовки бакалавра природничої освіти.
Додати коментар
Акбаш Катерина, Пасічник Наталя, Ріжняк Ренат
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Анотація. В статті наведена розробка практичної складової магістерських курсів «Основи ґендерних досліджень» та «Статистичні показники ґендерної рівності» у вигляді частини ґендерного аналізу навчально-виховного процесу фізико-математичного факультету КДПУ ім. В. Винниченка, а саме – охоплено збір кількісних даних про ґендерний склад контингенту студентів, науково-педагогічних працівників та технічного персоналу, а також ґендерний склад окремих характерних груп учасників навчально-виховного процесу; виявлена специфіка ґендерної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу.
Ключові слова: ґендерний аналіз, підготовка магістрів, навчальний курс, практична підготовка, ґендерний склад.
Тесцова Олеся
Центральноукраїнський державний педагогічний університетімені Володимира Винниченка (м. Кропивницький)
У 60-70-ті роки в Україні поширюється функціональний підхід до навчання та виховання, закріплений у законі «Про зміцнення зв’язку школи з життям та про подальший розвиток системи освіти в СРСР», відповідно до якого вводилася обов’язкова професійна підготовка в загальноосвітніх школах, подальше підвищення рівня загальної та політехнічної освіти, підготовка освічених людей, які б добре знали основи наук, виховання молоді в глибокій повазі до принципів соціалістичного суспільства, у дусі ідей комунізму [1].
Євгеній Проценко, Микола Садовий
Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка
Анотація. Стаття присвячена дослідженню становлення поняття гуманізму та прояв його у поглядах та діяльності лауреата Нобелівської премії в галузі фізики, делегата першого Всеросійського з’їзду Рад, фундатора профспілок та позашкільної освіти (1917-1920) на Єлисаветградщині, нашого земляка Ігоря Євгеновича Тамма.
У статті уточнено поняття наукового та гуманістичного світогляду в епоху кризисних перетворень. Звернуто увагу на становлення поняття гуманізму та визначення окремих його характеристик на прикладі гуманістичного світогляду видатного вченого та громадського діяча Ігоря Євгеновича Тамма, що дає можливість окреслити спосіб практичної систематизації властивостей поняття гуманізм, гуманістична культура особистості, що сприяє виробленню методики формування таких якостей як: прагнення до знань, наполегливість, правдивість, принциповість, турбота про людей, комунікабельність, наукова ініціатива, самостійність мислення, повагу до думки колег, уміння поважати в людині особистість, уміння вселяти людям віру у власні сили та можливості.
Ключові слова: гуманізм, І. Є. Тамм, гуманістичні погляди.
Тетяна Брига
Національний університет «Львівська політехніка» (Львів)
Анотація. У статті розглядається прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність, що спрямована на розв’язання практичних завдань різних галузей науки й техніки, повсякденного життя людини та суспільства на підставі теоретичного доробку досліджень мови й мовлення. Розвиток лінгвістичних досліджень останніх десятиліть характеризується міждисциплінарною взаємодією з іншими науками (кібернетика, інформатика, соціологія, семіотика, психологія тощо). Інтегрованість зусиль науковців зумовила розвиток таких комплексних наук, як соціолінгвістика, нейролінгвістика, психолінгвістика, когнітивна лінгвістика, кібернетична лінгвістика, математична лінгвістика, комп’ютерна лінгвістика тощо. Хоча для прикладної лінгвістики основним аспектом є саме аспект практичного застосування даних лінгвістики, все ж таки кожна практична дія повинна опиратися на чіткі науково обґрунтовані теоретичні засади. Тож, прикладна лінгвістика логічно повинна розвиватися не лише як навчальна спеціальність, а й як спеціальність наукова.
Ключові слова: прикладна лінгвістика, навчальний процес, міждисциплінарна взаємодія, комунікативний аспект, комплексна наука.
