Педагогічна освіта на Кіровоградщині має давню історію. Ще 1881 року при громадській жіночій гімназії міста Єлисаветграда був відкритий VIII додатковий педагогічний клас. Його випускниці ставали вчительками початкових шкіл чи займалися "вільною практикою". На початку XX століття народного вчителя готували також педагогічні курси та духовна семінарія.
У буремні роки української національної революції гостро постала потреба підготовки кваліфікованих педагогічних кадрів для нової української школи. Влітку та восени 1918 року діячі Єлисаветградського міського земства і товариства "Просвіта" почали вимагати від уряду гетьмана П.Скоропадського рішення про відкриття у м.Єлисаветграді педагогічного вузу. Але дійсні спроби реалізації цих планів було зроблено лише за правління наступного українського уряду завдяки значній підтримці нашого земляка, голови Директорії Володимира Винниченка. 26 січня 1919 року Директорія УНР прийняла рішення про створення у Єлисаветграді закладу з підготовки вчителів. Але в результаті поразки Директорії здійснити ці плани так і не вдалося, навіть звістка про постанову щодо вчительського інституту загубилася десь на кривавих шляхах війни і до Єлисаветграда так і не дійшла.
Першим реальним кроком із створення вищого педагогічного закладу на Єлисаветградщині стало відкриття 1 червня 1921 року вищих педагогічних курсів, які готували вчителів для початкових шкіл. У краї розгорнулася боротьба з неписьменністю, бракувало викладачів у школах, тому випускники педкурсів не лише працювали в початковій ланці, а й часто ставали викладачами всіх навчальних предметів у старших класах, вели значну громадську та просвітницьку роботу серед населення.
1925 року педагогічні курси було реорганізовано в Зінов'євський педагогічний технікум, який продовжував підготовку вчителів для початкової школи. Бракувало коштів, обладнання, кабінетів. 1927 року педагогічний технікум одержав приміщення колишньої громадської жіночої гімназії, яке стало рідною домівкою для багатьох поколінь випускників нашого університету.
У краї постійно не вистачало вчителів старших класів семирічки. Реорганізація системи освіти, яка розпочалась 1929 року, призвела до утворення в складі педагогічного технікуму перших факультетів, що поклало початок його перетворенню на інститут соціального виховання з трирічним строком навчання.
1 жовтня 1930 року Рада Народних Комісарів УСРР прийняла офіційну постанову про відкриття інституту народної освіти, який складався з чотирьох факультетів: техніко-математичного, агро-біологічного, історико-економічного та мовно-літературного. Було утворено п'ять кафедр: математики, біології, історії, педагогіки, української мови і літератури. В інституті працювало 26 викладачів. Навчалося більше 300 студентів.
1933 року інститут соціального виховання реорганізується в педагогічний інститут з фізико-математичним і хіміко-біологічним факультетами із строком навчання чотири роки. Кількість викладачів зростає до 32, працює 7 кафедр. 1935 року на базі
Кіровоградського педінституту утворюється учительський інститут з дворічним строком навчання. Одночасно продовжували навчання студенти ІІ-ІV курсів, які працювали за програмою педагогічного інституту. На цей час існувало вже 9 кафедр, на яких працювали 54 викладачі. У липні 1937 року Кіровоградський інститут одночасно провів випуск педагогічного й учительського інститутів, а також достроково направив на роботу студентів третіх курсів. У школи області, які потребували кваліфікованих педагогічних кадрів, було направлено 508 учителів математики, хімії і біології, природознавства і географії.
У вересні 1937 року при учительському інституті було організовано третій факультет - мови й літератури з двома відділами: російським та українським. На той час у вузі навчалося 530 студентів. Навчально-виховний процес забезпечували 10 кафедр: фізики, математики, природознавства, хімії, педагогіки, основ марксизму-ленінізму, географії, військово-фізкультурної, російської мови та літератури, української мови та літератури. Було створено 9 навчальних кабінетів, 5 лабораторій. Зростав інститут, збільшувалась кількість студентів та викладачів, поліпшувалася матеріально-технічна база.
1 вересня 1939 року поряд з учительським інститутом відновлюється і педагогічний інститут у складі трьох факультетів: фізико-математичного, географічного, мови і літератури з російським та українським відділеннями. Кіровоградський інститут у передвоєнні роки перетворився у великий навчальний комплекс, що складався зі стаціонарного та заочного педагогічного й учительського інститутів і вечірнього учительського інституту. В ньому діяло 12 наукових кафедр та налічувалося 62 особи професорсько-викладацького складу. Інститут мав один навчальний корпус, 5 лабораторій, 9 навчальних кабінетів, бібліотеку з фондом у 80 тисяч томів, ботанічний сад з оранжереєю, три майстерні. Крім того, при інституті працював робітфак. З 1929 по 1941 рр Кіровоградський педагогічний і учительський інститути підготували 2025 висококваліфікованих вчителів для школи.
Вогняний смерч війни перервав мирне життя людей, перекроїв долі викладачів і студентів інституту. Зі зброєю в руках стали вони на захист рідної Вітчизни. У боях на фронтах Великої Вітчизняної війни, у фашистських катівнях загинули заступник директора інституту Олексій Микитович Коцюба, секретар партбюро Сергій Миколайович Остапенко, секретар комітету ЛКСМУ Василь Олексійович Дикий, помічник директора інституту Михайло Мойсейович Карнаух, викладачі Петро Федорович Непомнящий, Бенціон Якович Гольцман, Павло Феоктистович Романовський, Федот Кононович Сивовна, випускник вузу лейтенант Антон Антонович Богун. У підпільно-диверсійних організаціях боролися з ворогом колишні студенти Петро Іванович Лахман, Олена Захарівна Бур'янова та інші молоді патріоти.
У січні 1944 року Кіровоград був визволений від німецько-фашистських загарбників. Відразу ж починається відновлення педагогічного інституту, який зазнав значних збитків: розтрощено й пограбовано навчальні кабінети, лабораторії, розкрадено й спалено книги з вузівської бібліотеки, зруйновано обидва корпуси студентських гуртожитків. Загальна сума збитків становила понад 6 мільйонів карбованців. Приміщення інституту (у минулому жіноча гімназія) було зайняте під госпіталь.
Директором інституту було призначено Сидора Карповича Королюка, який очолював вуз з 1936 року. Заняття розпочалися вже 25 березня 1944 року, 382 студенти знову сіли за парти. Не вистачало кваліфікованих викладачів, великої шкоди завдавали репресії. І все ж уперше за час існування інституту утворилося невелике ядро викладачів-науковців. Тут працювали: доктор математичних наук - Лівшиць, чотири доценти й кандидати наук, два старших викладачі, допущених до захисту кандидатських дисертацій. У 1948-1949 навчальному році у вузі вже працювало 77 осіб професорсько-викладацького складу, серед них - 1 професор, 5 доцентів, 31 старший викладач, 40 викладачів та асистентів. Із 1949 навчальний заклад носив ім’я Олександра Сергійовича Пушкіна. У 50-х роках було випущено 9 томів наукових записок інституту, які свідчили про зрослий науковий потенціал вузу. 1955 року здійснено останній випуск учителів за дворічним строком навчання, і вуз перейшов на підготовку кадрів з вищою освітою за навчальними планами педагогічного інституту.
Поступово вуз зростає, збільшується кількість факультетів і кафедр, поліпшується якість навчання і виховання. 1956 року на базі педагогічного училища фізвиховання відкривається факультет фізичного виховання інституту. 1959 року розпочав роботу педагогічний факультет, який готував учителів початкових класів з вищою освітою. 1962 року відкрито факультет англійської мови, а 1967 - музично-педагогічний. З вересня 1978 року відновив свою роботу історичний факультет.
Вуз розростався, будувались нові навчальні корпуси, гуртожитки. Відкривались лабораторії. Великий внесок у розвиток педагогічного інституту зробив його ректор Федір Гнатович Овчаренко, який почав працювати з 1967 року. Його життєвим кредо було служіння людям і обраній справі. На початку 70-х років професію вчителя у Кіровоградському державному педагогічному інституті здобувало близько 4 тисяч студентів. 1978 року ректором педінституту став Олег Євгенович Поляруш, який перебував на цій посаді чверть віку. Стрімке зростання невеличкого провінційного вузу і перетворення його у справжній науково-педагогічний осередок регіону було підтверджено 1982 року, коли колектив інституту став переможцем соціалістичного змагання серед вищих педагогічних закладів СРСР.
У середині 90-х років педагогічний інститут виходить на нові рубежі свого поступу. Створюється навчально-науковий виробничий комплекс "Неперервна освіта", до складу якого ввійшли кращі середні заклади освіти області, почало роботу обласне відділення Малої Академії наук, відкривається магістратура.
У 1992 році Кіровоградському державному педагогічному інституту присвоєно ім'я Володимира Кириловича Винниченка.
4 квітня 1997 року Постановою Кабінету Міністрів України Кіровоградському державному педагогічному інституту було надано статус державного педагогічного університету. Ця подія започаткувала новий етап історії вищого педагогічного закладу освіти на Кіровоградщині.
З травня 2003 року до квітня 2005 року посаду ректора обіймав доктор педагогічних наук, професор Валерій Вікторович Радул.
У листопаді 2005 року на посаду ректора університету було обрано доктора філологічних наук, професора Клочека Григорія Дмитровича. У грудні 2010 року ректором університету було обрано кандидата педагогічних наук, професора Віталія Івановича Завіну, який трагічно загинув. У липні 2011 року ректором КДПУ став доктор філологічних наук, професор Олег Анатолійович Семенюк.
14 липня 2021 року на посаду ректора університету призначено доктора юридичних наук, професора Євгена Юрійовича Соболя.
Відповідно до законів України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, “Про вищу освіту”, “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”, постанови Верховної Ради України від 14.07.2016 № 1468, згідно рішення колективу університету та наказу Міністра № 467 від 27.03.2017 р. Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка перейменовано в Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка. Відповідно до наказу МОН України від 20.09.2022 року №839 Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка перейменовано на Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка.
На сучасному етапі метою освітньої діяльності Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка є підготовка фахівців нового покоління з рівнем освіти, гідним кращих вищих навчальних закладів світу. Вони здатні працювати в умовах інтеграції України до світового співтовариства й конкурувати на світовому ринку праці. За останні роки університет здобув широке визнання та авторитет серед абітурієнтів, педагогічної та наукової спільноти.
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
наказом ректора КДПУ
від «02» квітня 2012 року №35-ун
ПОЛОЖЕННЯ
про забезпечення доступу до публічної інформації
у Кіровоградському державному педагогічному
університеті імені Володимира Винниченка
1. Загальна частина
1.1. Це Положення визначає порядок доступу до публічної інформації у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка (далі – КДПУ ім. В. Винниченка) відповідно до вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
1.2. У цьому Положенні наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:
запит на інформацію – це прохання особи чи групи осіб в усній, письмовій чи іншій формі надати публічну інформацію, що знаходиться у володінні КДПУ ім. В. Винниченка;
публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена у процесі виконання КДПУ ім. В. Винниченка своїх обов’язків, передбачених законодавством, або яка знаходиться у володінні КДПУ ім. В. Винниченка;
запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об’єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб’єктів владних повноважень;
звернення громадян – викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) та скарги;
суб’єкти владних повноважень – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
1.3. Правове регулювання відносин, пов’язаних із забезпеченням доступу до публічної інформації, здійснюється відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».
1.4. Дія цього Положення не поширюється на відносини, пов’язані з отриманням публічної інформації КДПУ ім. В. Винниченка при здійсненні ним своїх функцій, а також на відносини, що виникають у сфері звернень громадян.
1.5. Дотримання встановленого порядку надання публічної інформації (опрацювання, систематизація, аналіз запитів на інформацію та контроль щодо їх задоволення) про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка організовують і забезпечують керівники самостійних структурних підрозділів апарату КДПУ ім. В. Винниченка у межах наданих повноважень та згідно з розподілом функціональних обов’язків.
2. Забезпечення доступу до публічної інформації про діяльність
КДПУ ім. В. Винниченка
2.1. Доступ до публічної інформації про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка забезпечується шляхом:
1) оприлюднення публічної інформації в засобах масової інформації (далі – ЗМІ);
2) розміщення публічної інформації на офіційному веб-сайті КДПУ ім. В. Винниченка;
3) розміщення публічної інформації в офіційному друкованому виданні КДПУ ім. В. Винниченка – газеті «Університетський меридіан»;
4) надання інформації за запитами на інформацію.
2.2. Публічна інформація про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка може надаватися в усній формі, на паперових носіях та в електронній формі.
2.3. Публічна інформація про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка надається у формі, визначеній законодавством у сфері освіти і науки, молоді та спорту.
Якщо форму надання публічної інформації законодавством не передбачено, вона надається у формі, визначеній у запиті на інформацію. У разі відсутності можливості надання публічної інформації у запитуваній формі, вона надається в тому вигляді, в якому зберігається у КДПУ ім. В. Винниченка.
Публічна інформація надається в усній формі фізичним, юридичним особам, об’єднанням громадян під час особистого прийому. Вказана інформація також надається за телефоном уповноваженими посадовими особами КДПУ ім. В. Винниченка .
2.4. Доступ до публічної інформації про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка обмежується, якщо такі дані відповідно до законодавства України належать до інформації з обмеженим доступом.
Перелік відомостей, що належать до інформації з обмеженим доступом, а також відомостей, які не містять ознак публічної інформації, визначається в додатку №1 до цього Положення.
2.5. Надання запитувачам інформації публічної інформації про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка, а також розміщення зазначеної інформації на веб-сайті КДПУ ім. В. Винниченка забезпечують керівники структурних підрозділів апарату у межах їх компетенції та сфери відповідальності.
3. Надання публічної інформації про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка
3.1. Оприлюднення публічної інформації в ЗМІ забезпечується помічником ректора з питань зв’язків з громадськістю та маркетингу КДПУ ім. В. Винниченка відповідно до законів України «Про вищу освіту», «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію», «Про друковані засоби масової інформації», «Про телебачення і радіомовлення», «Про інформаційні агентства» та інші.
3.2. Відділ захисту інформації та інформаційно-технічного забезпечення розміщує на офіційному веб-сайті КДПУ ім. В. Винниченка інформацію, що підготовлена самостійними структурними підрозділами КДПУ ім. В. Винниченка з урахуванням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації».
3.3. Запитувач інформації має право звернутися до КДПУ ім. В. Винниченка із запитом на інформацію, вимоги щодо оформлення якого визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію дозволяється подання запиту шляхом заповнення відповідних форм проектів запиту на інформацію, зразки яких можна отримати у відповідальної особи з питань публічної інформації або роздрукувати на офіційному веб-сайті КДПУ ім. В. Винниченка (додаток № 3 до цього Положення).
Форма електронного запиту на інформацію (додаток №2 до цього Положення) містить інструкцію щодо його заповнення (додаток №4 до цього Положення).
4. Порядок реєстрації та опрацювання запитів на інформацію
4.1. Запити на інформацію, що надходять на адресу КДПУ ім. В. Винниченка, приймаються, попередньо опрацьовуються і реєструються Канцелярією КДПУ ім. В. Винниченка з урахуванням вимог цього Положення.
4.2. Після отримання та реєстрації вхідної кореспонденції Канцелярією запити на інформацію виокремлюються та невідкладно передаються ректору університету для отримання відповідної резолюції та визначення виконавця.
4.3. Якщо запит містить прохання надати публічну інформацію, яка стосується різних напрямів діяльності КДПУ ім. В. Винниченка, особами, відповідальними за надання відповідей на запит, визначаються керівники самостійних структурних підрозділів згідно з напрямами діяльності.
4.4. Запит на інформацію з резолюцією ректора КДПУ ім. В. Винниченка передається виконавцям.
4.5. Реєстрація та опрацювання запитів на інформацію, що надійшли до КДПУ ім. В. Винниченка у вигляді електронного документа, здійснюється уповноваженою особою в загальному порядку після їх роздрукування на паперовому носії.
4.6. Відповідь на електронний запит надається визначеним виконавцем на адресу, вказану запитувачем інформації, та у запитуваній формі (листом чи у вигляді електронного документа).
4.7. Відповідь на запит на публічну інформацію надається у строки, передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
4.8. У разі, коли запитувана інформація містить документи обсягом більше десяти сторінок, керівник самостійного структурного підрозділу, відповідального за надання публічної інформації, не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження до КДПУ ім. В. Винниченка запиту повідомляє про це заявника із зазначенням вартості фактичних витрат, пов’язаних із копіюванням або друком документів, та реквізитів і порядку оплати цих витрат. За таких обставин надання публічної інформації здійснюється протягом трьох робочих днів після підтвердження оплати вартості фактичних витрат.
4.9. Якщо у запиті разом із проханням надати публічну інформацію міститься прохання надати також інформацію, що не належить до публічної, то відповідь на запит може бути надана заявнику окремо у строки, передбачені законодавством, про що запитувач повідомляється.
5. Порядок надання публічної інформації про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка
5.1. Відповідь на запит на публічну інформацію про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка надається керівником відповідного самостійного структурного підрозділу КДПУ ім. В. Винниченка за його підписом.
5.2. Відповідь на запит повинна містити запитувану інформацію або вмотивовану відмову в її наданні. У відповіді на запит вказуються найменування, поштова адреса КДПУ ім. В. Винниченка, посада особи, яка надає відповідь, а також реєстраційний номер і дата відповіді на запит.
5.3. Якщо запитувана публічна інформація про діяльність КДПУ ім. В. Винниченка належить до інформації з обмеженим доступом, у відповіді на запит вказуються вид, найменування, номер і дата прийняття акта, відповідно до якого доступ до зазначеної інформації обмежено. У разі коли частина запитуваних відомостей належить до інформації з обмеженим доступом, а інша є загальнодоступною, надається лише остання.
5.4. Відповіді на запит підлягають обов’язковій реєстрації у КДПУ ім. В. Винниченка.
5.5. КДПУ ім. В. Винниченка має право відмовити в задоволенні запиту в установленому законом порядку.
5.6. Публічна інформація на запит надається безкоштовно.
Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більше десяти сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на їх копіювання та друк відповідно до Положення Кабінету Міністрів України.
5.7. Клопотання про термінове опрацювання запиту повинно бути обґрунтованим.
ДОДАТКИ
 |
 |
 |
 |
|
Ректор |
Проректор з науково-педагогічної роботи |
Проректор з наукової роботи |
Проректор з економічного розвитку та інфраструктури |
Детальніше...
До уваги бажаючих здобути освіту в нашому навчальному закладі пропонуються різні форми навчання: денна, заочна та екстернат. У осіб, що вже мають вищу освіту, є можливість здобути додаткову спеціальність чи спеціалізацію за скороченим строком навчання, або екстерном.
Навчання в університеті здійснюється за ступеневою системою освіти: "бакалавр - спеціаліст - магістр". На восьми факультетах і трьох відділеннях навчається близько 6,5 тис. студентів за 45 спеціальностями та спеціалізаціями. Запорукою успіху ступеневої підготовки фахівців є те, що навчальний процес забезпечують висококваліфіковані науково-педагогічні працівники, серед яких: 48 докторів наук та професорів, 270 кандидатів наук та доцентів, близько 150 викладачів-практиків з великим досвідом педагогічної роботи. На сьогодні університет є самодостатнім навчальним закладом для розвитку будь-яких поєднань вчительських спеціальностей. Найбільший попит в абітурієнтів за останні роки мають такі педагогічні спеціальності: "Образотворче мистецтво та дизайн", "Англійська та німецька мова і зарубіжна література", "Англійська мова і зарубіжна література та українська мова і література", "Географія і біологія", "Історія і географія", "Історія і правознавство", "Українська мова і література та редагування освітніх видань", "Практична психологія", "Соціальна педагогіка", "Математика та основи інформатики", "Фізична культура і спорт".
За останні роки в університеті відкрито ряд нових цікавих спеціальностей, які мають значний попит на ринку праці. Серед них: інформатика, фізична реабілітація, олімпійський та професійний спорт, практична психологія, соціальна реабілітація, правознавство, політологія, прикладна лінгвістика, образотворче мистецтво та дизайн. Університет має у своєму розпорядженні необхідну навчально-матеріальну базу. Це 18 сучасних комп'ютерних класів з під'єднанням до світової мережі "Інтернет", 3 лінгафонних кабінети, понад 60 спеціалізованих навчальних лабораторій, кабінетів та майстерень, спортивних залів. Побудовано і введено в експлуатацію новий корпусу наукової бібліотеки, яка вже на сьогодні має близько 1 млн. видань.
КДПУ має потужний науковий і кадровий потенціал. Широковідомі в Україні та за її межами наукові праці докторів наук, професорів, які очолюють наукові школи з педагогіки (В.А.Кушнір, С.Г.Мельничук, В.В.Радул), методики навчання (С.П.Величко, В.П.Вовкотруб, М.І.Садовий), філології (Г.Д.Клочек, В.П.Марко, О.А.Семенюк, О.О.Семенець), історії (О.І.Киян, С.С.Парсамов), психології (П.В.Лушин, Г.В.Дьяконов), математики (О.В.Авраменко, Ю.І.Волков, А.М.Плічко), географії (А.І.Кривульченко) та ін. Тільки за останні три роки науковцями університету видано 29 монографій, 35 навчальних посібників та підручників для вищої і середньої школи з грифом Міністерства освіти і науки України, більш як 1200 статей у провідних вітчизняних та зарубіжних виданнях.
Гордістю університету є діяльність аспірантури, докторантури та спеціалізованих учених рад із захисту кандидатських дисертацій з педагогічних і філологічних наук. З 2006 по 2010 pp. 6 доцентів успішно захистили докторські дисертації, а 114 викладачів стали кандидатами наук різних галузей.
Власне сучасне видавництво університету забезпечує високу якість друку навчальної та методичної літератури. "Наукові записки КДПУ" (серії педагогічні, філологічні, історичні науки) внесено до переліку фахових видань ВАК України.
Науковці проводять дослідження на замовлення уряду України, Міністерства освіти і науки, обласної державної адміністрації, інших установ і відомств. Відчутним є зростання молодих науковців, які щорічно виборюють стипендії Кабінету Міністрів України, гранти на рівні Президента України, престижних вітчизняних та зарубіжних фондів.
На базі університету постійно проводяться міжнародні та всеукраїнські наукові конференції, семінари, що надають можливість обміну науково-освітянськими досягненнями й досвідом.
Університет підтримує тісні зв'язки з науковими та освітянськими центрами держави та за кордоном. Визнаних діячів науки та культури прийнято до складу Почесних докторів нашого університету. Серед них академіки АПН України О.В.Сухомлинська, С.У.Гончаренко, професори Яр Славутич (Канада), Річард Фрід (США), Роман Скечковський (Польща), народний артист Росії Ігор Крутой та ін.
До наукової роботи залучаються студенти, які мають можливість працювати більше ніж у 150 наукових гуртках та проблемних групах, проводити наукові дослідження разом з викладачами та аспірантами в сучасних лабораторіях, друкувати результати своїх досліджень, брати участь у науково-практичних конференціях в Україні та за її межами тощо. Серед наших студентів чимало призерів і дипломантів студентських фахових олімпіад, іменних стипендіатів університетського, обласного та державного рівнів.
За останні роки значно виріс міжнародний імідж КДПУ ім.В.Винниченка завдяки плідній співпраці з університетами та міжнародними організаціями Росії, Білорусії, Литви, Польщі, Болгарії, Німеччини, Австрії, Іспанії, Франції, Великобританії, США, Канади, Китаю та інших країн світу. В рамках укладених договорів про співпрацю здійснюється обмін викладачами, аспірантами, студентами, розробляються різноманітні наукові та освітянські проекти, проводяться конференції, видаються спільні друковані праці тощо.
Щорічно викладачі, аспіранти та студенти університету виборюють престижні закордонні гранти, одержують можливість навчатися, стажуватися та проходити творчу практику у вищих навчальних закладах США, Німеччини, Австрії, Британії, Італії, Сербії, Чехії, Росії тощо. Науковців університету запрошують виступити з доповідями на міжнародних конференціях у Німеччині, Австрії, Сербії, Чехії, Угорщині, Словаччині, Болгарії, Латвії, Білорусі, Росії тощо.
Студенти КДПУ систематично слухають лекції зарубіжних професорів, а наші викладачі охоче запрошуються за кордон. Серед них - професор математики А.М. Плічко, професор математики О.В. Авраменко, доцент кафдери хімії Л.К. Святенко, доцент кафедри перекладу та загального мовознавства О.М. Білоус та інші.
Кілька років тому Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка став партнером Монтклерського університету (США) у реалізації довгострокового проекту "Демократія і освіта", який відкрив нові можливості для розвитку виховної та навчальної діяльності й наближення до світових стандартів освіти. З 2009 року викладачі фізико-математичного факультету разом з партнерами – Malarden university (Швеція), Helsinki university of Technology (Фінляндія), University of Roma “La Sapienza” (Італія), The University of Cologne (Німеччина), Ніжинським державним університетом імені Миколи Гоголя, Національним педагогічним університетом імені Михайла Драгоманова та департаментом вищої освіти Міністерства освіти і науки України – продовжуть роботу над проектом «Оцінювання освіти, адаптоване до стандартів ЄС», яке фінансується у рамках грантової програми «TEMPUS».
На цей час в університету є чинними 12 угод про співробітництво із закордонними ВНЗ з Австрії, Німеччини, Болгарії, Росії, Туреччини, Чехії, Латвії, Китаю та Ізраїлю.
В університеті діє Міжнародний центр, який надає широку інформацію та реально допомагає студентам, аспірантам і кафедрам брати участь у міжнародних програмах та конкурсах різних спрямувань.
