Наталія Котляренко – учитель вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року»
Наталія Котляренко – учитель вищої категорії, учитель-методист, лауреат Всеукраїнського конкурсу «Учитель року», заступник директора з НВР Комунального закладу «НВО №33 Загальноосвітня школа І-ІІІ ст., ДНЗ Кіровоградської міської ради Кіровоградської області».
Проект «Учитель numberone», учасником якого я була, починається біля пам’ятника Володимиру Винниченку, адже університет – це початок дороги усвідомлення себе як особистості.
Переконана, що саме філологічний факультет сприяв моєму професійному зростанню. Працюючи вчителем, я брала активну участь в роботі міської та обласної творчих груп, Інтернет-групи ТТФФ, проводила майстер-класи та лекційні заняття зі слухачами курсів КОІППО імені В. Сухомлинського, організувала творче об’єднання «Є ідея!», що займалося питаннями модернізації шкільної науково-методичної роботи, проводила авторські семінари з методики літератури, виступала на методичних семінарах міського, обласного та всеукраїнського рівня, проводила практичні заняття з методики літератури зі студентами філологічного факультету КДПУ імені Володимира Винниченка; була одним із засновників редакційної колегії шкільної газети « 33 меридіан », керівником гуртка « Основи журналістики », написавши програму, упорядкувала альманах учнівської творчості «Зросла квітка», друкувала матеріали у журналах «Українська мова й література в середніх школах, гімназія, ліцеях та коледжах», «Вивчаємо українську мову та літературу», «Сучасна школа», «Педагогічний вісник», була учасником розробок колективних методичних посібників «Українська література. Конспекти уроків» 7, 8, 9, 10, 11 клас, «До храму власної культури», «Учімо найсвятішого»; брала участь в Інтернет-конференціях , у 2009 р. стала лауреатом Всеукраїнського конкурсу «Учитель року» та одним із переможців Всеукраїнського фестивалю педагогічних інновацій в системі освіти України, є автором методичних посібників з літератури «Відкриття світу літератури», «Фотомонтаж: пошук, дослідження, відкриття» та української мови « Пізнай свій край », створила творчу Інтернет-групу «Лекції креативних для активних вчителів».
Мені поталанило, бо мої викладачі, були не просто цікаві й освічені люди, вони були справжніми професіоналами: ГорпиничН.О., ПолярушТ.І., ОжоганВ.М., КрижанівськаО.І., КуценкоЛ.В., МаркоВ.П… Пам’ятаю кожного викладача. Лише з часом розумієш, який величезний обсяг знань, отримала на факультеті. Якісні знання вчителя – необхідна умова у нашій професії. Вони дають можливість учням бути конкурентноспроможними, а значить - зреалізуватися.
Кажуть, що студентський час найцікавіший. Ці незабутні сторінки життя мені дорогі, скільки творчих ідей було реалізовано.
Пам’ятаю, як Леонід Васильович Куценко, тоді декан, возив нас на "Хутір Надія", як водив тими стежинами, розказуючи нам історію роду Тобілевичів, як пили воду з джерела і вірили в її цілющу силу. Він був незбагненно світлою, відкритою, щирою, шалено енергійною людиною, і тоді підсвідомо хотілося, хоч трішки, бути на нього схожим. Це він навчив мене усвідомити ціну рідного краю. Знаю, що через багато років по тому, ця, закладена на філфаці любов до рідної землі, відгукнеться у методичному посібнику з синтаксису на основі краєзнавчих текстів - «Пізнай рідний край».
Пам’ятаю Вієвського В. І., котрий всій нашій невгамовній 31 групі поставив п’ятірки за екзамен. Він підтримав ідею зіграти п’єсу корифеїв. Звичайно, ми не були акторами, але всі грали щиро, і жоден не підвів. Пам’ятаю, як влаштовували в гуртожитку репетиції, як всією групою підбирали костюми. Це була спільна справа, і незабутній екзамен. Можливо, тоді ми думали, що схитрили, але цей педагог навчив нас, як відходити від шаблонів і шукати нових шляхів.
Саме творчий запал філфаку дав можливість продовжувати рух, цікавитися сучасним, удосконалювати існуюче, творити нове.
Так склалося, що, вже працюючи у школі, підтримувала зв’язок з викладачами вишу. Це спільні перевірки олімпіадних та конкурсних робіт, подорожі Шевченківськими місцями, рецензії на мої посібники, постійна підтримка і допомога декана факультету – Кричун Людмили Петрівни.
Звичайно, час змінює все навколо. Факультет сьогодні – це нові обличчя, нові ідеї, нові перспективи. Але є речі, що незмінні, - це професіоналізм викладачів, якісні знання, небайдужість за долю своїх студентів й підтримка.
Чи є філфак гарантом якісної освіти?
Так, є. Адже лише з нашого курсу (випуск 1998 року) 3 учителів – переможці обласного етапу конкурсу «Вчитель року» у номінації «українська мова й література»; майже всі, хто працює в школі, мають вищу категорію і звання; 2 мають наукові ступені.
Люблю філологічний факультет за надійність, щирість і професіоналізм.
Інформацію надано факультетом філології та журналістики
