Марта Савчин
(студент, 2 курс, Педагогічний інститут)
ДВНЗ “Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника”
м.Івано-Франківськ
кандидат педагогічних наук,
доцент кафедри теорії та методики початкової освіти,
Любомира Ілійчук

Постановка проблеми.Глобальні проблеми сучасності, що несуть загрозу для життя і людської цивілізації, викликали необхідність екологічної освіти і виховання підростаючого покоління, покликаних реалізувати ідеї екологічноінформаційного суспільства. Пошук шляхів гармонійної взаємодії суспільства і природи призводить до інтенсивного процесу екологізації загальної культури людства, і як наслідок, – до формування теорії і практики виховання екологічно грамотної особистості.

Отріщенко В.
(магістрант, 5 курс, психолого-педагогічний факультет)
Криворізький педагогічний інститут, державний вищий навчальний заклад, «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг
старший викладач, к.б.н., Лисогор Л.П.

Постановка проблеми. Розвиток людства нерозривно пов’язаний з еволюційним розвитком природи. Зміни, що відбуваються у навколишньому природному середовищі на сьогодні створюють реальну загрозу для існування майбутніх поколінь. Досить гостро постає проблема взаємодії «людина – природа», вирішення якої цілком залежить від кожної людини, від її усвідомленого розуміння, що природа – це невичерпне джерело життя.

Юлія Матвеєва
(студентка III курсу факультету іноземних мов)
Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника
м. Івано-Франківськ
Науковий керівник: д.п.н., проф. Будник О.Б.

Постановка проблеми. З давніх-давен у народі високо цінувався розум людини, її освіченість та інтелект. Зрозуміло, що сьогодні, у епоху швидкоплинності інформації, змін та інновацій, розвитку науки та техніки, посиленням інтелектуалізації праці, проблема плекання інтелекту особистості залишається актуальною. На часі – потреба у компетентних, освічених, високо професіональних особистостях, здатних творити, креативно мислити, по-новому підходити до відкриттів. Так, в освітньому просторі України відбуваються кардинальні зміни, зумовлені процесом реформування школи, відповідно до Закону «Про загальну середню освіту», Концепції загальної середньої освіти, Державного стандарту загальної середньої освіти. Одним із основних завдань, накреслених Концепцією шкільного виховання в Україні та іншими нормативними документами є формування всебічно розвиненої особистості, культивування знань, пробудження інтересу й прагнення до навчання та інших видів праці, розвиток розумових здібностей і підготовка до успішного навчання у школі.

Яна Любченко
(студентка 5 курсу факультету педагогіки та психології)
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка, м. Кіровоград
Науковий керівник к.пед.н., проф. Тетяна Довга

Любов до своєї Батьківщини – одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. Тому ми повинні забезпечити, щоб діти прагнули знати більше про свій рідний край, відчувати гордість за нього, підтримувати взаємозв’язок з поколіннями та народом і прагнути до розвитку своєї Батьківщини. А, особливо, якщо наші молоді громадяни будуть прагнути до вдосконалення свого майбутнього, тоді і наша держава почне процвітати. У зв’язку з цим набуває актуальності проблема патріотичного виховання засобами природи.

Метою даної статті є вивчення шляхів удосконалення патріотичного виховання засобами природи на основі досвіду В.О. Сухомлинського та впровадження їх у сучасних аспектах початкової школи.

Коломійченко Антоніна
(студентка 31 групи факультету педагогіки та психології
Кіровоградський державний педагогічний університет
імені Володимира Винниченка)
Науковий керівник – д. п. н., професор О. М. Ткаченко

Постановка проблеми у загальному вигляді. У час глобальних перетворень, появи нових соціально-економічних відносин, інтеграції у світовий освітній простір одним із найактуальніших завдань сучасного суспільства є формування і розвиток творчої активності особистості. Якщо поміркувати, для чого потрібна творчість, то відповідь буде очевидною. По-перше, творчість – це засіб власного духовного розвитку особистості, це можливість робити кожен день життя цікавим і неповторним. По-друге, творчість – це рушій прогресу. Творчий розвиток школярів виявиться запорукою розв’язання кількох соціальних проблем одночасно – починаючи від культурного і технічного зростання нації і завершуючи соціальною сферою (боротьбою з наркоманією, алкоголізмом тощо).