Історія бібліотеки

Бібліотека заснована при вищому педагогічному закладі, проте документально точна дата не встановлена. Першим реальним кроком із створення вищого педагогічного закладу на Єлисаветградщині стало відкриття вищих педагогічних курсів, які готували вчителів для початкових шкіл. Тому умовно будемо вважати, що історія створення бібліотеки починається з 1921 року. Очолював Елисаветградські педкурси В. І. Харцієв. У 1923 році бібліотека налічувала 4 тисячі книг. Завдяки В. Харцієву вдалось обладнати читальню, виписати ряд книжок і педагогічних видань, бібліотечний фонд збільшився до 8 тисяч книг.

У 1925 року педагогічні курси було реорганізовано в Зінов'євський педагогічний технікум, книгозбірня якого налічувала понад 13 тисяч книжок — це понад п'ять тисяч назв. Згідно з постановою 1930 року педтехнікуми було реорганізовано в педінститути. На базі Зінов'євського інституту соціального виховання відкрився Кіровоградський педагогічний інститут, при якому продовжувала функціонувати бібліотека. На той час у фондах бібліотеки було зібрано близько 20 тисяч книг суспільно-політичної, навчально-методичної, технічної та художньої літератури. Протягом 10 років фонд книгозбірні значно збільшився і становив 80 тисяч примірників.

Початок Великої Вітчизняної війни перервав мирну роботу бібліотеки. У січні 1944 р Радянська армія визволила Кіровоград і педагогічний інститут відновив свою роботу, на щастя, збереглась і бібліотека, хоча гітлерівці завдали їй великої шкоди: було розкрадено і спалено книги, знищено близько половини фонду. Завдяки зусиллям викладачів і бібліотечних працівників книгозбірню було перенесено за шість кварталів від навчального приміщення. На той час її фонд становив 40 тисяч томів.

У післявоєнні роки було організовано активну діяльність, що передбачала поповнення бібліотеки книжками. Розширення фонду відбулося за сприяння представників інших народів, які надсилали підручники, програми, посібники. Завдяки цьому бібліотечний фонд зріс до 100 тисяч книг (1955 р.).

У 1959 р. при факультеті фізичного виховання відкрився відділ літератури, який містив книги з фізичного виховання і спорту, а з 1967 р. при музично-педагогічному факультеті теж починає функціонувати пункт видачі літератури.

До середини 60-х р. колектив бібліотеки зріс кількісно і професійно завдяки фахівцям зі спеціальною освітою. В цей період завідувачем бібліотеки працювала З. М. Кузнецова, а з 1965 р. – В. О. Чухманов. Протягом цього часу було створено відділ комплектування та обробки  та відділ обслуговування з абонементом і читальним залом. Станом на 1965 р. фонд налічував 190304 книги і 39324 брошури. Поповнення  бібліотечного фонду відбувалося постійно, що засвідчує статистика. Зокрема за перше півріччя 1965 р. бібліотеку було поповнено суспільно-політичною літературою (1938), книгами з мовознавства (2159), з математики і природознавства (1534), з літературознавства (1462), з художньої літератури (1480), з технічних дисциплін (229). На кінець 60-х р. фонд становив 231 тисячу книг і майже 40 тисяч брошур. Передплата періодичних видань становила 190 назв.

Для популяризації читання в бібліотеці щорічно організовувалися виставки, огляди нової літератури, конференції та диспути, літературні вечори. Окрім того, діяв міжбібліотечний абонемент для забезпечення користувачів літературою з інших бібліотек. Зі студентами І-х курсів щорічно проводилися заняття з основ бібліотечно-бібліографічних знань. В 1969 р. організовано постійно діючий семінар з бібліотечно-бібліографічних проблем. Завідувачі та члени кафедр готували для працівників бібліотеки огляди нової літератури; діяла бібліотечна рада. У цьому ж році було забезпечено видачу літератури за читацькими квитками.

Для поліпшення самостійної роботи студентів при кафедрі суспільно-політичних наук відкрито читальний зал на 66 посадкових місць. «Тепер щоденно (крім неділі) студенти матимуть змогу опрацьовувати твори на необхідну учбово-методичну літературу, одержати відповідну консультацію», – пише інститутська газета «Радянський студент» 1975 р.

Покращенню роботи бібліотеки сприяло також введення в експлуатацію 7-поверхового корпусу, а саме відкрито читальний зал та кімнату каталогів. На кінець 1979 р. відділ обслуговування складався з 3 читальних залів та 4 абонементів, а фонд налічував 420 тисяч примірників.

У 1983 р. завідувачем бібліотеки призначено Інну Василівну Сворінь. За час роботи І. В. Сворінь бібліотечний фонд кількісно збільшився і вже складав 660 тисяч примірників (1990 р.). У бібліотеці відкрито читальний зал філологічних дисциплін. При факультеті громадських професій організовано бібліотечне відділення, яке готувало фахівців бібліотечної справи.

У квітні 1997 р. уряд прийняв постанову № 303 про створення Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, на базі педагогічного інституту, що ліквідувався. Директором бібліотеки призначено Ларису Іванівну Афанасьєву. За період керівництва Л. І. Афанасьєвої працівники бібліотеки мали змогу проходити курси підвищення кваліфікації. З 1998 р. бібліотека увійшла до Ради зонального методичного об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів Кіровоградської області. Бібліотека активно налагоджувала міжнародні зв’язки з фондом «Відродження», з УВАН у Канаді та бібліотекою «The Millennium Library», завдяки яким бібліотека отримувала в дарунок літературу. З 2001 р. при читальному залі філологічних дисциплін відкрито кімнату літератури української діаспори.

У читальних залах працював лекторій «Історичний календар», де викладачі кафедр виступали з повідомленнями про знаменні події тижня.

У бібліотеці створено фонд рідкісної книги, до якого увійшли особливо цінні наукові, літературно-художні та прижиттєві видання авторів, з-поміж них «Очеркъ исторіи воспитанія и обученія съ древнейшихъ до нашихъ временъ» Л. Н. Модзалевского (СПб, 1892), «Руская Летопись по Никонову списку» (СПб., 1767), «Слово о полку Игореве, Игоря сына Святославля, внука Ольгова» (М., 1934), «Софийский временник, или  русская летопись с 862 по 1534 год» (М.,1820), «Кобзарь» Т. Г. Шевченка (СПб., 1860), «Изъ русской народной словесности» (Елисаветградъ, 1901).

У грудні 1997 р. відкрито абонемент та читальний зал на природничо-географічному факультеті.

Розвиток нових напрямів підготовки фахівців в університеті зумовив постійне зростання фонду бібліотеки, який повинен повністю відповідати нормативам забезпеченості навчальною літературою. Зросла також кількість користувачів бібліотекою, а це спричинило дефіцит місць у читальних залах, тому керівництво університету створило проект будівництва нового бібліотечного комплексу, спорудження якого розпочалось у 2002 р.

З березня 2004 р. на посаду директора бібліотеки призначено Ольгу Антонівну Шульгу. Директор бібліотеки звертає велику увагу на вдосконалення традиційних методів роботи та впровадження сучасних методів обслуговування користувачів на основі комп’ютерних технологій. Під керівництвом Ольги Антонівни бібліотека почала роботу з автоматизації бібліотечних процесів. З 2006 р. бібліотека закупила програмний – продукт автоматизовану бібліотечно-інформаційну систему «Ірбіс». Почато роботу по формуванню електронного каталогу – каталогізацію фонду нових надходжень літератури та аналітичного опису періодики.

18 вересня 2007 р. відбулося відкриття нового приміщення бібліотеки, де розташували п’ять відділів обслуговування: абонемент, універсальний читальний зал, філологічний читальний зал, зал для викладачів та науковців і абонемент з читальним залом для природничо-географічного факультету. Продовжують свою роботу абонемент і читальний зал на факультеті фізичного виховання, на мистецькому факультеті, а також  абонемент для факультетів історії та права, філології та журналістики, педагогіки та психології.

З січня 2008 р. бібліотека бере участь у корпоративній каталогізації центральноукраїнського кооперативного каталогу (ЦУКК), створеного Кіровоградською ОУНБ ім. Д. І. Чижевського.

З 2013 року бібліотека приймає участь у формуванні інтегрованого галузевого інформаційного ресурсу: бібліографічної Зведеної бази даних дисертацій з питань освіти, педагогіки та психології та Зведеної бази даних збірників наукових праць, що створюються ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Для підтримки відкритого доступу до інформації та обміну у науковій спільноті у 2015 році бібліотека розпочала роботу по формуванню Інституційного репозитарія eKSPUIR.

Колектив бібліотеки активно займається самовдосконаленням: відвідує науково-практичні семінари, круглі-столи, вебінари, курси для підвищення кваліфікації. Деяких працівників нагороджено грамотами і подяками різних рівнів. Заступникові директора бібліотеки Неумивако Марії Тимофіївні присвоєно почесне звання «Заслужений працівник культури України».

Колектив бібліотеки зберігає кращі традиції своїх попередників, а також впроваджує успішний інноваційний розвиток бібліотеки університету.

На сьогодні книжковий фонд становить понад 730 тисяч примірників українською, російською, англійською, німецькою, французькою та іншими іноземними мовами. З-поміж них наукова література, навчальна література, періодичні видання, наукові записки, образотворчі і нотні видання, дисертації, автореферати дисертацій. У фонді бібліотеки зберігається 3 561 примірник рідкісних та цінних видань.

Бібліотека здійснює різноманітну культурно-освітню та науково-допоміжну роботу; регулярно організовує книжково-бібліографічні виставки, відкриті перегляди нової літератури, бібліографічні огляди, консультації; готує до друку бібліографічні посібники, зокрема з 1998 р. щорічно інформаційний покажчик з проблем вищої школи в Україні, біобібліографічні покажчики про відомих діячів України, рекомендаційні покажчики з актуальних питань освіти.

Діяльність бібліотеки підпорядковано головному напряму – забезпеченню повного, якісного й оперативного обслуговування студентів, аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, співробітників педагогічного університету згідно з їхніми інформаційними запитами на основі широкого доступу до бібліотечних та інформаційних ресурсів.

Пріоритетними напрямами подальшого розвитку нашої бібліотеки є популяризація книги та удосконалення бібліотечно-інформаційного обслуговування на основі використання сучасних інформаційних технологій.