Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18
25 листопада 2023 року стартувала щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

25 листопада 2023 року стартувала щорічна Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства»

Щорічно у світі з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.

Психологічне насильство: види, ознаки та наслідки

У суспільстві часто порушуються питання насильства, але, як правило, найчастіше акцентують увагу на фізичному прояві агресії на адресу інших людей. Набагато рідше говорять про психологічне насильство, яке може спричинити набагато більше болю.

Психологічне насильство - це агресивна поведінка, яка має на меті завдати шкоди, болю або страху іншій особі.

У науковій сфері існує таке поняття – аб’юз, яке позначає насильство, а людина, яка його робить – аб’юзер. При цьому абсолютно не важливо, яке саме насильство здійснює людина. Тобто аб’юзерів можна назвати «токсичними» людьми, які без будь-якої об’єктивної причини отримують задоволення від того, що отруюють життя іншим.

Жертвою жорстокого ставлення можна стати в різних взаємовідносинах, у тому числі, у міжособистісних стосунках із батьками, романтичних чи професійних стосунках.

  • Під психологічним насильством мається на увазі вплив на близьку людину з метою встановлення контролю над її поведінкою і ствердження своєї влади над нею.
  • Характерною рисою психологічного насильства є циклічність, яка відрізняє насилля від звичайної сварки або конфлікту.
  • Феномен психологічного насильства пов'язаний з низкою інших проблем: загальний низький рівень психологічної культури, відсутність відчуття власних «кордонів» та поваги до «кордонів» інших (партнерів, дітей, родичів).
  • Ще одна вагома проблема- гендерний характер насильства. Насильником може бути будь-яка людина незалежно від статі. Однак жінки більше за чоловіків потерпають від психологічного насилля. Разом з тим вони частіше за чоловіків вдаються саме до психологічного насилля.
  • Психологічне насильство щодо дітей найчастіше виправдовують перевагою у досвіді, виховними потребами, їхньою нездатністю самостійно подбати про себе. Часто батьки й опікуни «не розуміють», що їхні дії чи слова (або ж бездіяльність) є психологічним насильством.
  • Систематичне психологічне насильство може нанести серйозну шкоду психічному здоров’ю, викликаючи: почуття сорому і провини, втрату пам’яті або сюрреальне відчуття дійсності, емоційну нестабільність та перепади настрою, почуття безвихідності, думки про самогубство.

Види психологічного насильства:

Аутинг
Під цим словом розуміють розголошення інформації про сексуальну орієнтацію або ґендерну ідентичність іншої людини без її згоди. Цей термін протилежний за змістом камінг-ауту, коли людина добровільно розкриває власну сексуальну орієнтацію або гендерну ідентичність. Аутинг часто використовується недоброзичливцями особи й застосовується, щоб її скомпрометувати.

Булінг
Це психологічне, фізичне, економічне, сексуальне насильство щодо малолітньої чи неповнолітньої особи в межах освітнього процесу. Жертви булінгу переживають важкі емоції, зокрема приниження і сором, страх, розпач і злість. Також булінг негативно впливає на соціалізацію жертви, через що вона має часто занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, є самотньою, часто прогулює навчальний заклад. Нерідко жертва має підвищену тривожність, різноманітні фобії та неврози. Часті цькування людини призводять до того, що у неї з'являється схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Віктімблеймінг
Такий вид психологічного насильства означає звинувачення жертви й "перекладання" на неї відповідальності. Зокрема, людину, яка стала жертвою, звинувачують у тому, що саме вона викликала до себе таке ставлення. Наприклад, у випадку зі зґвалтуванням жінки інші можуть звинуватити її у тому, що саме вона своїм зовнішнім виглядом спровокувала нападника. 

Газлайтинг
Це форма маніпуляції, яка змушує жертву сумніватися в адекватності свого сприйняття дійсності, ставлячи під сумнів її пам’ять та розсудливість. Дуже часто такий вид насильства існує у стосунках між чоловіком і жінкою, коли хтось один намагається контролювати іншого. Наприклад, коли людина зачіпає почуття партнера або кривдить його, вона може використовувати "нешкідливі" фрази на кшталт "Ти неадекватно реагуєш", "Це був просто жарт" або "Розслабся". Це робиться для того, щоб партнер почувався винним, бо "неправильно" і "надто сильно" реагує. Інший частий приклад – зрада, коли один із партнерів переконує іншого, що насправді нічого не відбувається, а те, що йому здалося – це марення.

Мобінг
Такий вид психологічного насильства проявляється як тиск на одного з працівників з боку колег чи керівництва. Найчастіше – для виживання людини з колективу. Таке систематичне цькування призводить до того, що співробітник допускає спровоковані помилки, які перебільшуються іншими, а людина врешті-решт звільняється, оскільки не витримує тиску.

Сталкінг
Нав’язливе, небажане й постійне переслідування однією людиною іншої називається сталкінгом. Часто таку поведінку помилково романтизують, сприймаючи дії іншої людини за прояв уваги й закоханість. Однак надмірне бажання контролювати життя іншої людини, яка не відповідає взаємністю, негативно відбивається на життєдіяльності жертви. Остання відчуває дискомфорт та порушення особистісних кордонів.

Існують певні ознаки, за якими можна виявити психологічне насильство:

  • постійна образлива критика, маніпулювання контроль над життям жертви;
  • звинувачення, засудження, словесні образи;
  • обзивання нецензурними словами, приниження;
  • ігнорування як спосіб «покарання»;
  • покарання та погрози покарання, погрози життю й здоров’ю, заборона висловлювати свою думку, вільно пересуватися поза домом та спілкуватися з близькими;
  • зняття людиною із себе відповідальності за негативний вплив на психологічний стан жертви;
  • відмова спілкуватися, щоб змусити жертву почуватися винною, принизити її;
  • ізолювання жертви від спілкування с друзями чи родиною, контроль над спілкуванням через прочитання особистої пошти і повідомлень у соцмережах;
  • знецінення людини, цілковитий контроль над усіма сферами її життя

Наслідки психологічного насильства:

Люди, які страждають від психологічного насильства, можуть відчувати розгубленість, страх, труднощі з концентрацією уваги та низьку впевненість у собі, а також тривогу, больові відчуття та прискорене серцебиття. Також люди, що систематично піддаються психологічному насиллю можуть мати панічні атаки.  Довгострокові наслідки можуть включати тривожні розлади, безсоння та соціальну замкнутість, а також психосоматичні розлади. У найтяжчих випадках психологічне насильство може призвести до суїцидальних спроб жертви.

Як впоратися з психологічним насильством?

  • Визнайте проблему: перший крок, який іноді може бути найважчим, - визнати, що ви зазнаєте насильства. Наприклад, ви можете подумати: “Але ж мої батьки/партнер завжди так поводилися. Дізнайтеся, що таке здорова динаміка стосунків, і почніть бачити нездорову поведінку такою, якою вона є.
  • Вийдіть із ситуації насильства: якщо ви опинилися в ситуації насильства, важливо розробити план безпеки і якнайшвидше вийти з такої ситуації. Зверніться по допомогу до друзів, членів сім’ї, сусідів, правоохоронних органів чи організацій, яким ви довіряєте, якщо вам це потрібно.
  • Записуйте факти насильства: ваш кривдник може відкинути ваші звинувачення, сказавши: “Я ніколи цього не говорив", що може змусити вас сумніватися в собі й ставити під сумнів реальність. Може бути корисно записати всі деталі насильства, щоб у вас був запис того, що відбувалося насправді.
  • Не вступайте в контакт з кривдником: якщо ви зіткнулися з кривдником віч-на-віч, не давайте йому задоволення реагувати на його дії. Навчіться встановлювати чіткі межі й відмовляйтеся вступати з ним в контакт.
  • Пам’ятайте, що ви не винні: неодноразово нагадуйте собі, що ви не винні в тому, що зазнали насильства. Ви не заслуговуєте на насильство і не є його причиною.
  • Працюйте над здоровими стосунками: важливо розвивати самосвідомість і розрізняти здорову і нездорову поведінку в різних типах стосунків, щоб розірвати цикл насильства. Може бути важко довіряти людям або дозволяти собі бути вразливим, але це важливі складові здорових стосунків, заснованих на взаємній повазі, довірі та любові.
  • Звертайтеся по допомогу: немає нічого соромного в тому, щоб звернутися за допомогою до терапевта, який допоможе вам впоратися з ситуацією. Терапія може допомогти вам обробити ваші емоції, розвинути навички подолання, підвищити самооцінку та зцілитися від травми.
  • Приєднайтеся до групи підтримки: групи підтримки можуть допомогти вам розповісти про насильство в колі людей, які пережили подібний досвід. Вони можуть бути джерелом підтримки, натхнення та порад.

Як отримати допомогу?

Якщо Ви стали жертвою, свідком прояву насильства, або знаєте про такі випадки - важливо про це говорити та розповідати про це іншим. Подолання насильства можливе лише за умови об’єднання зусиль державних органів та установ, громадських організацій, і кожного з нас. Не мовчіть, дійте!

Ви можете:

  • викликати поліцію за номером 102;
  • звернутися на Національну «гарячу» лінію із попередження домашнього насильства, торгівлі людьми, гендерної дискримінації –  0 800 500 335 або 116-123 (з мобільного). Консультанти нададуть психологічну підтримку та план дій, як припинити насильство;
  • зателефонувати на Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги 0-800- 213-103.
  • f1
Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись