Інструменти доступності

  • вул. Шевченка, 1, м. Кропивницький
  • (0522) 32-17-18

ПІДГОТОВКА УЧНІВ ДО РАЦІОНАЛІЗАТОРСЬКОЇ ТА ВИНАХІДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка

Чубар Василь, Шахмін Максим

Творча праця, творчий підхід працівників до роботи у наш час стали економічними категоріями, які впливають на соціально – економічний розвиток держави. Новаторські пошуки й ініціатива робітників та інженерно-технічних працівників у всіх галузях виробництва, науки і технік, сприяють активізації інтелектуального потенціалу України, а отже суттєво підвищують його творчу віддачу. Отже постає завдання щодо активізації масової діяльності винахідників і раціоналізаторів у всіх галузях виробництва держави. Відповідно підготовка учнів закладів загальної середньої освіти до винахідницької та раціоналізаторської діяльності у процесі навчання технологій є вимогою життя, яка поставили важливі завдання перед науковцями та педагогами-практиками щодо їхньої реалізації.

Аналіз результатів досліджень науковців та педагогів-практиків, показав, що підготовка учнів до раціоналізаторської та винахідницької діяльності у процесі навчання технологій згідно сучасних науково-технічних та соціально-економічних вимог ще не має належного теоретичного обґрунтування та навчально-методичного забезпечення.

Ми розглянемо окремий аспект цієї проблеми – пошук шляхів удосконалення підготовки учнів закладів загальної середньої освіти до раціоналізаторської та винахідницької діяльності у процесі навчання технологій.

Наш підхід полягав у тому що ефективність формування готовності до розв’язування раціоналізаторських та винахідницьких завдань у процесі навчання учнів технологій підвищиться, якщо:

– розвиток творчого потенціалу буде орієнтований на вимоги сучасного виробництва до їхньої раціоналізаторської та винахідницької компетентності у майбутній трудовій діяльності;

– завдання, які пропонуватимуться під час освітнього процесу будуть по своєму змісту не тільки навчальними, а також передбачатимуть елементи раціоналізаторської і винахідницької діяльності, зокрема: пошук і самостійну постановку проблеми, формування адекватної гіпотези та її реалізацію;

– під час виконання навчальних завдань, які вимагатимуть раціоналізаторських і винахідницьких пошуків оптимально поєднуватимуться індивідуальна та групова пізнавальна діяльність й стимулюватиметься позитивне ставлення учнів до їхнього виконання.

При формуванні в учнів готовності до майбутньої раціоналізаторської та винахідницької діяльності під час освітнього процесу виходили із наступних положень:

– творче мислення розвивається переважно у ситуації «суб'єктивного винаходу», тобто в процесі виконання навчальних завдань, які вимагають творчого підходу, зокрема містять раціоналізаторські і винахідницькі компоненти, передбачають самостійну постановку проблеми, прийняття різних неоднозначних рішень, глибокого аналізу ситуації, відсіву недосконалих варіантів розв’язків проблеми, творчого пошуку тощо;

– конкретний зміст навчальних завдань не має принципового значення для ефективності творчого процесу.

Підготовку учнів до раціоналізаторства і винахідництва в процесі профільного навчання технологій проводили на теоретичних і практичних заняттях незалежно від матеріалу який вивчався. Відповідно пропонували учням завдання, які не сковували їхню творчу ініціативу різними нормативами щодо пошуку шляхів їхнього виконання. Переважно вибирали навчальні завдання, які мали велику кількість варіантів розв’язків, гіпотез й стратегій їхньої реалізації. Навчали правильно формулювати завдання, будувати моделі їхнього розв’язку, прагнути до усвідомлення всіх аспектів завдання, зв'язків між ними та їхні функції, аналізувати, порівнювати й оцінювати виявлені варіанти розв’язків проблеми, вибирати серед них кращі. Намагалися щоб елементи творчого процесу під час виконання навчальних завдань виникали спонтанно під час індивідуальної або групової роботи або вводилися вчителем технологій, наприклад: «Придумати пристосування…»; «Вдосконалити технологічну операцію…» тощо.

Під час освітнього процесу формували у свідомості учнів впевненість, що робити винаходи в їхніх силах, потрібно не боятись невдач, адже досвід великий вчитель. Переконували їх в тому, що не роблять помилок тільки ті люди, які нічого не намагаються робити. Формували в учні риси творчої, цілеспрямованої особистості, зокрема: бути господарями своєї долі; досягати успіху в тому, що подобається; робили свій конструктивний внесок у спільну справу; розвивали свої творчі здібності; формували у собі сміливість; не втрачали віри в себе; намагалися мислити позитивно тощо. Якщо вони в своїй трудовій діяльності знаходитимуть можливості для вирішення творчих завдань то набагато швидше адаптуються у виробничому середовищі, впевненіше почуватимуть себе на робочому місці, зможуть проявлять стабільність в професійному самовизначенні, досягатимуть високої продуктивності праці. Звертали увагу на те що об'єктивно існуючі в сучасному виробництві умови для інтелектуальної творчої праці не завжди використовуються повною мірою. Важливою особливістю виробничих завдань є те, що проблеми, які виникають у процесі їхньої реалізації виконавець повинен виявити, усвідомити, сформулювати й знайти шляхи їхнього розв’язання. Але в реальній виробничій діяльності об'єктивні можливості для постановки і вирішення завдань виявляються значно ширшими, ніж їхня реалізація.

Виходячи з цього одержуємо важливий висновок: інтелектуалізація праці – це процес, який залежить не тільки від рівня сучасного виробництва, а також опосередковується психологічними чинниками, найважливіший з яких – рівень розумової готовності учнів до творчої трудової діяльності.

Додати коментар

Image

Столітні традиції якісної освіти!

Підписатись