Ірина Ткаченко - випускниця факультету філології та журналістики, громадський діяч, організатор освітніх медіакемпів, проектів та викладач на факультеті філології та журналістики
Можливо, багато хто знає, що домогтися успіху в житті непросто. Коли запитаєте в успішної людини, що допомогло та як він це зробив, то у відповідь почуєте про «наполегливу працю, терпіння та вдачу». З чимось можна погодитися, а з чимось посперечатися. Тому, що у кожної людини свій шлях до слави, популярності та успіху.
Що допомагає вести декілька проектів одночасно, викладати у ВНЗ, допомагати студентам реалізовувати себе та залишати час на трьох дітей?
Сімейне щастя…
Якби мені хтось сказав, що у мене буде троє синів від мого найкращого друга, однокласника, — я не повірила б. Ніхто не говорив, але так сталося. І це щастя. Назарій, Любомир і Матвій — це найцінніше, що у нас.
Багатьом здається, що у Ткаченків все круто. Ні...За всім, що є зараз (ніби є все, крім власного житла та авто), важка праця, недоспані ночі, активна робота, постійні проекти... Завдяки нашим дітям ми багато встигаємо. Діти дисциплінують і не дають права здаватися. Ми постійно відчуваємо підтримку батьків. Я вдячна їм за наше щасливе дитинство, ті приклади, працю, підтримку, — за інших обставин було б ще важче.
Я знаю, що таке стреси. На жаль, знаю. Всі види спорту вже тепер жіночі... Я сприйняла цей принцип, і досі за ним рухаюся, але це потребує часу, здоров'я, нервів.Але по-іншому не отримується. Зі стресами борюся шоколадом і глянсовими журналами. Радію, що в моєму оточенні є надійні друзі — дуже вдячна їм за допомогу, підтримку, терпіння. Мій досвід, можливо, не показовий. Найкращий вчитель — власний досвід. Головне, усвідомлювати відповідальність і сприймати її. А ще - любити і не боятися виявляти свою слабкість!
Мотивація…
Головне — ставитися до всього, що з тобою відбувається, по-філософськи, часом іронічно, але, звичайно, серйозно. Я оптиміст за світоглядом і для себе шукаю додаткові мотиви для того, аби не втрачати сенс в роботі. Надихають діти, підтримують чоловік та батьки. Без партнерства і довіри не буде хороших результатів і відчуття задоволення від роботи.
Відпочинок у класичному розумінні у нашій родині відсутній. Чоловік полюбляє мандрувати Чорним лісом, активно займається марафонським бігом та спортивним туризмом — це хобі і наших синів. Я спробувала артфототерапію як хобі, люблю кулінарні експерименти.
Зміни…
У нашій родині великі зміни. Кардинальні. Нова робота, нова професія... Багато викликів, з якими ми маємо сміливість прийняти. За ці два місяці підготовки Сергій Ткаченко до роботи в патрульній поліції я ніколи не була сама. Завжди були поряд батьки-друзі-куми. Далі — нові режими, ритми, виклики, інша цільова аудиторія.
Сергій чесно йшов до своєї мети. Як громадянин, як спортсмен, як чоловік. Я щиро бажаю патрульній поліції залишатися прикладом чесної поліції. Я бажаю реформ і змін в інших структурах нової поліції. Щоб все було системно, чесно.
Доброта…
Я дуже вперта. так стверджує чоловік. Якщо щось задумала, то обов'язково це зроблю. Після народження трьох дітей не боюся ніяких труднощів. У моєму житті були різні події та виклики, які загартували характер, але не зруйнували тієї доброти. Я дуже сентиментальна людина. Плачу рідко, але якщо плачу, то на це є причина.
З негативного — зараз дуже різко реагую на якісь подразники. Можу нервувати, покричати, написати гнівний пост на Фейсбуці. Стала повністю нонконформісткою. Це, мабуть, вікове. А взагалі мені властива та хронічна українська доброта, від якої доводиться час від часу страждати.
Реалізація…
Успіх в моєму житті вимірюється щастям, професійною та особистісною реалізацією якісним спілкуванням, спільними проектами.
Я зрозуміла, що насправді людей роблять щасливими і успішними не гроші, дисертації, статуси, а людські стосунки, дружба.
Моя мрія дуже проста — вона пов'язана з мріями наших синів про власне житло, собаку, кота і курей на подвір'ї. Прості мрії, які зроблять нашу родину щасливішою!
Інформацію надано медіа групою "Університетський меридіан"