Метою Закону є врегулювання відносин у сферах надання електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації.

Закон регулює відносини, що виникають між юридичними, фізичними особами, суб’єктами владних повноважень у процесі надання, отримання електронних довірчих послуг, процедури надання цих послуг, нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також основні організаційно-правові засади електронної ідентифікації.

Закон визначає систему органів, що здійснюють державне регулювання у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, повноваження Кабінету Міністрів України у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, повноваження головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг, повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань організації спеціального зв’язку та захисту інформації у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, повноваження Національного банку України у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації, який створює засвідчувальний центр для забезпечення внесення кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг у банківській системі України та кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг при здійсненні переказу коштів (учасників платіжних систем) до Довірчого списку відповідно до вимог цього Закону.

Закон також визначає права та обов’язки кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг.

Законом визначено засоби електронної ідентифікації, які підпадають під схему електронної ідентифікації, затверджену Кабінетом Міністрів України.

Законом встановлюється державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, який здійснює контролюючий орган та відповідальність у сфері електронних довірчих послуг.

Цей Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім статті 10, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ОСНОВНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КІБЕРБЕЗПЕКИ УКРАЇНИ"

Закон прийнято 5 жовтня 2017 року

Цей Закон визначає правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України у кіберпросторі.

Закон визначає Національний координаційний центр кібербезпеки як робочий орган Ради національної безпеки і оборони України, який здійснює координацію та контроль за діяльністю суб’єктів сектору безпеки і оборони, які забезпечують кібербезпеку, вносить Президентові України пропозиції щодо формування та уточнення Стратегії кібербезпеки України.

 

Закон визначає Національну систему кібербезпеки, яка « є сукупністю суб’єктів забезпечення кібербезпеки та взаємопов’язаних заходів політичного, науково-технічного, інформаційного, освітнього характеру, організаційних, правових, оперативно-розшукових, розвідувальних, контррозвідувальних, оборонних, інженерно-технічних заходів, а також заходів криптографічного і технічного захисту національних інформаційних ресурсів, кіберзахисту об’єктів критичної інформаційної інфраструктури».

Основними суб’єктами національної системи кібербезпеки є Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національна поліція України, Служба безпеки України, Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України, розвідувальні органи, Національний банк України.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"ПРО ДЕРЖАВНІ ФІНАНСОВІ ГАРАНТІЇ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ"

Закон прийнято 19 жовтня 2017 року

Як повідомляється на сайті парламенту, держава гарантує повну оплату згідно з тарифом за рахунок коштів Державного бюджету України надання громадянам необхідних їм медичних послуг, та лікарських засобів, що передбачені програмою медичних гарантій.

Права та гарантії у сфері охорони здоров’я, що стосуються медичного обслуговування, забезпечення лікарськими засобами, передбачені іншими законами України для певних категорій осіб, фінансуються за окремими програмами за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, цільових страхових фондів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Згідно із Законом, органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші програми в охороні здоров’я.

Програмою медичних гарантій визначається перелік та обсяг медичних послуг та лікарських засобів, оплата яких гарантується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Медичні послуги та лікарські засоби, що не включені до програми медичних гарантій, не підлягають оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію програми медичних гарантій, але можуть покриватися за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на реалізацію відповідних державних програм та заходів, місцевих бюджетів, медичного страхування, юридичних і фізичних осіб та з інших джерел, не заборонених законодавством.

З 1 січня 2018 року запроваджується реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Протягом 2018-2019 років реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій поступово запроваджується для інших видів медичної допомоги, зокрема шляхом реалізації пілотних проектів для відповідних видів медичних послуг, окремих закладів охорони здоров’я, населених пунктів чи регіонів. Порядок реалізації таких проектів, перелік медичних послуг та лікарських засобів, що оплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, тарифи та коригувальні коефіцієнти встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З 1 січня 2020 року реалізація державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій здійснюється відповідно до цього Закону для всіх видів медичної допомоги.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПОСИЛЕННЯ ГАРАНТІЙ БЕЗПЕКИ ДІТЕЙ"

Закон прийнято 7 листопада 2017 року

Законодавчим актом посилено державні гарантії безпеки дітей від зовнішніх і внутрішніх загроз у всіх сферах життєдіяльності.

Законом внесено зміни до Закону України «Про основи національної безпеки України», згідно з якими, охорона дитинства є однією з важливих сфер національних інтересів України.

Законом також визначено, що зростання небезпеки для життя і здоров'я цивільного населення, насамперед дітей, внаслідок військових дій чи збройних конфліктів є одними з основних загроз національним інтересам і національній безпеці України.

Документом також внесено до Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» зміни, за якими забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав визначається як принцип внутрішньої політики та відповідно розширюється зміст основних засад внутрішньої політики у соціальній та гуманітарній сферах.

Закон встановлює, у проекті закону про Державний бюджет України на 2018 рік має бути передбачено суттєве підвищення розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та для дітей віком від 6 до 18 років.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"ПРО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ"

Закон прийнято 9 листопада 2017 року

Предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають в процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Згідно із Законом, «не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Закон передбачає інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності здійснюється виконавцями відповідних послуг в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері житлово-комунального господарства.

Законом передбачена відповідальність за неналежне виконання договору та визначено порядок оформлення претензій споживачів.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО СТАТУС ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ, ГАРАНТІЇ ЇХ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ"

Закон прийнято 14 листопада 2017 року

Законодавчим актом надано статус учасника бойових дій особам, які брали участь у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича і включені до переліку осіб, які під час участі в Революції Гідності отримали тілесні ушкодження (тяжкі, середньої тяжкості, легкі) та звернулися за медичною допомогою у період з 21 листопада 2013 року по 30 квітня 2014 року.

Відповідна норма не поширюється на працівників поліції, військовослужбовців внутрішніх військ та інших силовиків.

Законом також визначено статус інваліда війни для громадян, які стали інвалідами внаслідок поранень чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції та надано відповідні пільги зазначеним особам.

ЗАКОН УКРАЇНИ

"ПРО ПІДВИЩЕННЯ ДОСТУПНОСТІ ТА ЯКОСТІ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ У СІЛЬСЬКІЙ МІСЦЕВОСТІ"

Закон прийнято 14 листопада 2017 року

Цей законопроект є частиною медичної реформи і дає можливість разом з місцевою владою вирішити нагальні проблеми сільської медицини, коментують у Міністерстві охорони здоров'я.

Основною новелою Закону є впровадження телемедицини, тобто надання консультації лікарямичерез інтернет.

Передбачається, що у сільських амбулаторіях буде налагоджено інтернет-зв'язок із лікарнями і у разі необхідності лікар проводитиме консультування, діагностику, лікування у режимі відеоконференцзв'язку. Також законом встановлюються електронні рецепти. Такі консультації для жителів сільської місцевості будуть безкоштовними.

Телемедичне консультування передбачає дистанційне надання консультації, проведення діагностики, лікування, реабілітації та профілактики хвороб, а також визначення закладу охорони здоров'я, що може забезпечити надання пацієнту необхідної медичної допомоги.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО СТАТТІ 73 КОДЕКСУ ЗАКОНІВ ПРО ПРАЦЮ УКРАЇНИ ЩОДО СВЯТКОВИХ І НЕРОБОЧИХ ДНІВ"

Закон прийнято 16 листопада 2017 року

Законом вносяться зміни до статті 73 Кодексу законів про працю України, якими 25 грудня (Різдво Христове за Григоріанським календарем) визнається офіційним святковим днем в Україні.

Законом також скасовано святковий день 2 травня та внесено зміну до статті 73 КЗпП, згідно з якою святковим днем вважається лише 1 травня – День праці.

Таким чином, загальна кількість святкових днів, в які українці відпочиватимуть офіційно, залишиться незмінною - 11 днів, а саме: 1 січня - Новий рік;7 січня і 25 грудня - Різдво Христове; 8 березня - Міжнародний жіночий день; 1 - День праці; 9 травня - День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День перемоги); 28 червня - День Конституції України; 24 серпня - День незалежності України і 14 жовтня - День захисника України таодин день (неділя) - Пасха (Великдень) іодин день (неділя) — Трійця.

ЗАКОН УКРАЇНИ

“ ПРО ДЕРЖАВНИЙ БЮДЖЕТ УКРАЇНИ НА 2018 РІК”

Закон прийнято 8 грудня 2017 року

Законом затверджено бюджетні призначення головним розпорядникам коштів Державного бюджету України на 2018 рік у розрізі відповідальних виконавців за бюджетними програмами, розподіл видатків на централізовані заходи між адміністративно-територіальними одиницями, розподіл видатків на здійснення правосуддя між місцевими та апеляційними судами, вищими спеціалізованими судами, органами та установами системи правосуддя згідно з додатками №3, №4, №5 і №8 до цього Закону.

Установлено, що у 2018 роціпрожитковий мінімум на одну особув розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2018 року становитиме1700 гривень, з 1 липня - 1777 гривень, з 1 грудня - 1853 гривні, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2018 року - 1762 гривні, з 1 липня - 1841 гривня, з 1 грудня - 1921 гривня;

осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень.

Законом установлено у 2018 роцімінімальну заробітну платуу місячному розмірі: з 1 січня -3723 гривні;у погодинному розмірі: з 1 січня - 22,41 гривні.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО УСУНЕННЯ БАР’ЄРІВ ДЛЯ ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ"

діє з 27.09.2017 року

До Закону "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" внесено нові статті, якими визначено строки видачі посвідки на тимчасове проживання та плату за їх видачу.

Так, встановлено, що посвідка на тимчасове проживання видається у десятиденний строк з дня отримання заяви про її оформлення або продовження строку дії посвідки.

Іноземець або особа без громадянства подає документи для продовження строку дії посвідки на тимчасове проживання не пізніш як за 10 календарних днів до закінчення строку її дії.

Також Законом розширено перелік іноземців, які можуть отримати дозвіл на працевлаштування в Україні. Це, зокрема,іноземні високооплачувані професіонали;засновники та/або учасники, та/або бенефіціари (контролери) юридичної особи, створеної в Україні;випускники університетів, що входять до першої сотні у світових рейтингах університетів, відповідно до переліку, визначеного Кабінетом Міністрів України;іноземні працівники творчих професій;іноземні ІТ-професіонали.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ДЕЯКИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ УКРАЇНИ ЩОДО ПІДВИЩЕННЯ ПЕНСІЙ"

діє з 11.10.2017 року

Зазначимо, документ передбачаєперерахунок раніше призначених пенсій з 1 жовтня 2017 року із використанням єдиного показника середньої зарплати за останні 3 роки у розмірі 3 764,41 грн.

З 1 січня 2018 року пенсія за віком призначатиметься за наявності стажу на 1 січня 2018 року 25 років – у 60 років. Діапазон необхідного стажу щороку збільшувати на 12 місяців до досягнення 35 років в 2028 році. За наявності стажу на 1 січня 2018 року від 15 до 25 років – у 63 роки. Діапазон необхідного стажу щороку збільшувати на 12 місяців до досягнення діапазону від 25 років до 35 років у 2028 році.

За наявності стажу на 1 січня 2019 року – 15 років, але менше ніж 16 років, що давали б право виходу на пенсію в 63 роки, – призначати пенсію у 65 років. Діапазон необхідного стажу щорічно збільшувати на 12 місяців. Тобто, з 2028 року пенсії у 65 років призначатимуться особам, які матимуть 15-25 років стажу.

Тимчасова державна соціальна допомога з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2020 року призначатиметься непрацюючим особам, які досягли встановленого пенсійного віку, мають страховий стаж не менше 15 років, але не набули права на пенсійну виплату – на період до набуття права на пенсію за віком, у розмірі прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Особам, які не матимуть 15 років стажу, будуть призначати державну соціальну допомогу при досягненні ними 65 років.

Надається можливість «придбати» стаж за період, коли особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Передбачається можливість покупки до 2 років відсутнього страхового стажу із застосуванням додаткового коефіцієнта: 2 - за період до 12 місяців і1,5 - за період з 13 до 24 місяців.

ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ, КОДЕКСУ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ ТА ІНШИХ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ"

діє з 15.12.2017 року

Офіційно в цей день припиняють свою роботу вищі спеціалізовані суди – Вищий адміністративний, Вищий господарський та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також Верховний Суд України.

Тому 15 грудня можна офіційно вважати датою імплементації конституційних змін щодо запровадження триланкової системи судоустрою.

Відтепер судочинство здійснюється за новим Господарським процесуальним кодексом, Цивільним процесуальним кодексом та Кодексом HYPERLINK "http://ukrainepravo.com/law-making/bill_passed_by_legislature/code_of_administrative_justice_of_ukraine_2017/"адміністративногоHYPERLINK "http://ukrainepravo.com/law-making/bill_passed_by_legislature/code_of_administrative_justice_of_ukraine_2017/" HYPERLINK "http://ukrainepravo.com/law-making/bill_passed_by_legislature/code_of_administrative_justice_of_ukraine_2017/"судочинства, а єдиною касаційною інстанцією стає новий Верховний Суд, у складі якого діють Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний цивільний та Касаційний кримінальний суди, а також Велика палата Верховного Суду

Однак положення цих кодексів вводяться в дію з деякими особливостями.

З 15 грудня за законодавством приймати касаційні скарги має новий Верховний Суд, однак у ліквідованих ВСУ, ВАСУ, ВГСУ та ВССУ залишилося понад 50 тис. нерозглянутих справ і матеріалів, з якими тепер доведеться розбиратися вже новим касаційним судам.

Оновлене процесуальне законодавство відводить місяць не передачу ліквідованими судами  касаційних скарг та заяв про перегляд судових рішень до нового Верховного Суду

Що ж до застосування нового процесуального законодавства, то новими ЦПК, ГПК та КАСУ визначено, що з 15 грудня судочинство у судах першої та апеляційної інстанції здійснюється за новими кодексами. Це стосується як нових справ, так і тих, які були відкриті до 15 грудня.

При цьому оскаржувати рішення першої та апеляційної інстанції, винесені до 15 грудня, дозволяються за старими процесуальними кодексами.

Так, заяви про перегляд рішень у господарських, цивільних, адміністративних та кримінальних справах, які свого часу були подані до Верховного Суду України, тобто до 15 грудня 2017 року,  передаватимуться до відповідного касаційного суду у складі Верховного Суду (Касаційного господарського, Касаційного адміністративного, Касаційного цивільного чи Касаційного кримінального) і розглядатимуться за правила процесуального законодавства, яке діяло до 15 грудня.

Водночас касаційні скарги на судові рішення у господарських, цивільних,  адміністративних і кримінальних справах, які були подані до Вищого господарського суду, Вищого спеціалізованого суду та Вищого адміністративного суду та не були розглянуті, передадуть на розгляд відповідних касаційних судів у складі Верховного Суду і їх вже розглядатимуть за новими кодексами.