ВІТАЛІЙ ЛУКИЧ ОМЕЛЯНЕНКО (1932–2017 рр.)

Омеляненко Віталій Лукич народився 8 квітня 1932 року у мальовничому селі Круті Горби на Київщині в родині вчителя початкових класів. Нелегкі випробування випали на його долю: війна, рання смерть батьків, скрутне становище під час навчання в школі та університеті. Проте Віталій Лукич наполегливо крокував життям.

Вищу освіту здобув на філологічному факультеті Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічну діяльність розпочав у 1951 році учителем у школі. Згодом працював директором школи, інспектором районного відділу освіти. Педагогічну діяльність поєднував із навчанням у заочній аспірантурі, результатом чого став захист кандидатської дисертації на тему: «Дидактичні вимоги до творчих письмових робіт учнів (на матеріалі вивчення української мови)».

З 1966 року по 1981 рік працював у Кіровоградському державному педагогічному інституті імені О.С.Пушкіна, де пройшов шлях від викладача кафедри педагогіки і психології до завідувача цієї кафедри, проректора з навчальної роботи.

Ось як згадує роботу кафедри педагогіки під керівництвом Віталія Лукича його колега, кандидат педагогічних наук К.М. Маліченко: «Віталій Лукич був новатором у сфері викладання педагогіки. З’явилися нові педагогічні дисципліни: народна педагогіка, козацька педагогіка, педагогічна техніка, основи педагогічної майстерності, історія вітчизняної та зарубіжної педагогіки. Зміст їх пронизувався ідеями побудови суспільства на основі загальнолюдських цінностей, таких як честь, працелюбство, доброта, духовність, любов, милосердя. Започатковано багато нових форм роботи з колективом кафедри: виїзди в школи області, вивчення передового досвіду, самозвіти викладачів, вивчення новин з педагогічної літератури, обговорення відкритих лекцій та дисертацій. І вже панувала думка, щоб викладачі давали уроки в школі».

Згадують про свого колегу, зокрема, про часи, коли Віталій Лукич працював проректором з навчальної роботи (1975–1981рр.) Г.С. Дідич та С.М. Метельова: «Під час його роботи було запроваджено чимало нових форм діяльності викладачів і співробітників кафедр, факультетів, які збереглися і до цього часу. Високим було сумління творчого керівника. У колективі зберіглася пам’ять про чесну, добру, самовіддану людину, викладача, науковця, керівника».

У певні періоди свого життя роботу в університеті Віталій Лукич поєднував з працею вчителя у загальноосвітній школі. З його слів, це приносило йому велике задоволення і сприяло утвердженню й піднесенню його професіоналізму як «учителя вчителів». Як прихильник практичного виховання майбутніх педагогів, професор запрошував на свої уроки студентів і показував їм зразки педагогічної техніки й педагогічної майстерності, адже справедливо вважав, що для викладача педагогіки час від часу важливо говорити: «Роби, як я». Поєднання теоретичних знань із спостереженням їх реалізації під час освітнього процесу у школі дає уявлення студентам про особливості методики проведення уроку, сприяє аналізу його складових елементів та показує можливі шляхи розв’язання педагогічних ситуацій.

З 1981 по 2006 роки Віталій Лукич продовжив науково-педагогічну діяльність завідувачем, професором кафедри педагогіки педагогічного вишу у Черкасах.

З 2006 року Віталій Лукич повернувся до Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, обійнявши посаду професора кафедри педагогіки та освітнього менеджменту.

Омеляненко В.Л. – автор понад 100 наукових та навчально-методичних праць, серед яких монографії, навчальні посібники, що рекомендовані Міністерством освіти і науки України для використання у закладах вищої педагогічної освіти.

Протягом 2003–2006 років Віталій Лукич разом із співавторами видав 6 окремих підручників і навчальних посібників, які складають навчально-методичний комплекс для вивчення педагогіки у педагогічних закладах вищої освіти, зокрема: «Педагогіка, підручник»; «Педагогіка: завдання і ситуації: практикум»; «Педагогіка, хрестоматія»; «Народна педагогіка: світовий досвід»; «Педагогіка в запитаннях і відповідях»; «Педагогіка родинного виховання».

У цілому виданий навчально-методичний комплекс з педагогіки є значним поступальним доробком, який охоплює великий пласт педагогічної підготовки майбутніх вчителів-вихователів, являє собою певну систему і зручність щодо використання в навчальному процесі як викладачами педагогічних дисциплін, так і студентами. Дидактичні матеріали навчальних посібників, які входять до комплексу, використовуються не лише викладачами, студентами, але й учителями-вихователями, керівниками закладів середньої та дошкільної освіти, педагогами системи професійної освіти, батьками та ін. Про високу затребуваність підручника з педагогіки та навчальних посібників свідчить і кількість посилань у бібліографічній базі даних Google Академія. Підручник «Педагогіка» має більше 600 посилань, посібник «Педагогіка у запитаннях і відповідях» – більше 130 посилань, посібник «Педагогіка: завдання і ситуації: практикум» – близько 30 посилань. Творчі надбання Віталія Лукича є актуальними, змістовними, інформативними, цікавими під час опанування педагогічною наукою.

У 2012 році Віталій Омеляненко проявив себе і як есеїст. Автобіографічна книга-спогад «Засіви й ужинки на освітянській ниві життя» розкриває тернистий шлях становлення педагога на фоні історичних подій та суспільного устрою. У цій книзі Віталій Лукич розкриває власний секрет духовної гармонії, який складається з трьох нескладних елементів: міцної та дружньої родини, чесної праці та шляхетного ставлення до людей. Його життєву філософію та педагогічну майстерність продовжують доньки, що обидві мають ступені кандидатів наук.

В.П. Марко, доктор філологічних наук, професор, зазначав, що читаючи спогади Віталія Лукича «Засіви й ужинки на освітянській ниві життя», «неначе слухав його оповідь про далеке й близьке, про сокровенне. Оповідь мудру й добру про хлопчину, котрий наполегливою працею подолав непрості обставини. Піднявся над ними. Став Людиною й Учителем з великої букви. Невтомно сіяв високе, добре, вічне, допомагаючи багатьом зреалізувати себе, взявши з його уроків інтелектуальні й моральні цінності у довгу мандрівку життя».

Віталій Лукич був досвідченим і висококваліфікованим педагогом, мудрим керівником, авторитетною Людиною з великої літери. У спілкуванні зі студентами дотримувався вимог педагогічної культури: поважного ставлення до кожного студента, звертання лише на «Ви», виявляв належну вимогливість й відповідальність за опанування навчальної дисципліни, рівне ставлення до всіх здобувачів освіти.

Віталій Лукич мав великий дар розпізнавання талановитих особистостей. Значна кількість студентів завдячують йому в становленні їх як науково-педагогічних працівників. Це не лише захищені аспіранти професора (у його науковій школі підготовлено 15 кандидатів педагогічних наук), а й люди, яким пощастило почути його мудру пораду, повірити у свої сили та виправдати сподівання Учителя.

Віталій Омеляненко був нагороджений Грамотами та Почесними грамотами міської держадміністрації, Міністерства освіти і науки, Національної академії педагогічних наук України, знаками : «Відмінник освіти України», «Відмінник освіти Узбецької РСР», медалями «Ветеран праці», «А. С. Макаренко», «К, Д. Ушинський», «Почесний працівник вищої школи СРСР», «Почесний працівник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького»; у 2001 році йому було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник освіти».

Життєвий шлях Віталія Лукича Омеляненка – зразок людської гідності, добропорядності та мудрості. Усі, хто знав Віталія Лукича, любили і поважали його за чуйне ставлення до людей, велику душевну щедрість, мудрість і оптимізм.

Вчений секретар ЦДПУ імені В. Винниченка,
кандидат педагогічних наук, професор Омеляненко С.В.;
кандидат педагогічних наук, викладач Андросова Н.М.

Омельяненко В. Л. – завідуючий кафедрою педагогіки Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О. С. Пушкіна, 1975 рік

Керівний склад Кіровоградського державного педагогічного інституту імені О.С. Пушкіна, 1980 рік. Зліва направо: проректор із заочної освіти, Д.М. Клюєнко, проректор з навчальної роботи В.Л.Омеляненко, проректор з наукової роботи С.Г.Мельничук, секретар парткому І.З.Ковальов, завідувач кафедри політекономії В.І. Вибрик, ректор О.Є.Поляруш, декан педагогічного факультету Б.В.Кучинський

Омеляненко В.Л. з групою студентів мистецького факультету: «На пам’ять найкращому вчителеві з педагогіки та просто Людині з великої літери від студентів 21-ї групи мистецького факультету Кіровоградського державного педагогічного університету (23.04.2008)»