Емоційне вигорання – це синдром постійної втоми, емоційного виснаження,  який посилюється з часом.

Традиційно чинники синдрому вигорання розподіляються на два великі блоки: зовнішні чинники (умови середовища та оточення, що впливають на людину) та внутрішні чинники (індивідуально-психологічні особливості людини).

Зовнішні чинники:

• хронічно напружена психоемоційна діяльність
• перенавантаження та надмірні вимоги
• велика кількість «зайвої роботи»
• неефективна система мотивування і стимулювання, як матеріального так і нематеріального
• невідповідні умови праці
• нестабільність робочого графіку

Внутрішні чинники:

• схильність до надмірної емоційної включеності, надмірно інтенсивне сприйняття і переживання подій
• схильність до самопожертви
• підвищена відповідальність
• неадекватне емоційне реагування в конфліктних ситуаціях
• слабка мотивація емоційної віддачі у професійній діяльності
• низька самооцінка, невпевненість у собі
• невміння планувати свій час

Симптоми емоційного вигорання

Психофізичні симптоми:

• почуття постійної, неминаючої втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми)
• відчуття емоційного і фізичного виснаження
• зниження сприйнятливості і реактивності на зміни зовнішнього середовища (відсутність реакції цікавості та страху)
• загальна астенізація (слабість, зниження активності і енергії, погіршення біохімії крові і гормональних показників)
• часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту
• різка втрата чи різке збільшення ваги
• повне чи часткове безсоння (швидке засипання і відсутність сну раннім ранком, починаючи з 4 год., або ж навпаки, нездатність заснути до 2—3 год. ночі і «важке» пробудження вранці, коли потрібно вставати)
• постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня
• задишка або порушення дихання при фізичному чи емоційному навантаженні
• помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів

Соціально-психологічні симптоми:

• байдужість, нудьга, пасивність і депресія (знижений емоційний тонус, почуття пригніченості)
• підвищена дратівливість на незначні, дрібні події
• часті нервові «зриви» (вибухи невмотивованого гніву чи відмова від спілкування, «відхід у себе»)
• постійне переживання негативних емоцій, для яких у зовнішній ситуації причин немає (почуття провини, невпевненості, образи, сорому)
• почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так, як треба»)
• почуття гіпервідповідальності і постійний страх, що щось «не вийде», чи з чимось не вдасться впоратися
• загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (на кшалт «Як не намагайся, все одно нічого не вийде»)

Поведінкові симптоми:

• відчуття, що робота стає все важчою і важчою, а виконувати її - все складніше і складніше
• студент змінює свій робочий режим дня (може не відвідувати заняття, постійно спить)
• незалежно від об'єктивної необхідності, студент не виконує завдання, не готується до пар, відмовляється від прийняття рішень, формулюючи різні причини для пояснень собі й іншим
• відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів
• невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрягання» на дрібних деталях, витрата більшої частини часу на виконання необхідних завдань
• дистанціювання від студентів по групі, підвищення критичності.

Важливо пам’ятати!

Вигорання – це синдром, або іншими словами група симптомів, що з’являються разом. Однак всі разом вони ні у кого не проявляються одночасно, тому що вигорання – процес суто індивідуальний.

Наявність лише одного симптому, частіше не свідчить про розвиток синдрому вигорання і потребує додаткового спостереження за станом та поведінкою.

Оскільки вигорання – фізичне, емоційне або мотиваційне виснаження, що характеризується порушенням продуктивності і призводить до вичерпання життєвих ресурсів, воно не може торкатися лише однієї конкретної сфери життя. Воно впливає на все життя людини. Тому не слід зволікати та сподіватися, що «само минеться», слід діяти як тільки ви помітили його перші ознаки.

Важливо пам’ятати, що навіть якщо навколо зовнішні обставини та умови, на які майже немає можливості вплинути, сприяють стресу та виникненню вигорання, позитивного ефекту можна досягти. Якщо проводити роботу з власними індивідуально-психологічними особливостями. Розвивати необхідні якості та вміння, а також дотримуватись правил психологічної безпеки, з метою формування особистісного ресурсу протистояння синдрому вигорання.

Алгоритм подолання синдрому вигорання.

1. Визначте групи симптомів. Що можуть свідчити про вигорання.
2. Проаналізуйте найбільш вірогідні чинники синдрому вигорання серед всього, що вас оточує.
3. Проаналізуйте, які з правил психологічної безпеки при роботі порушуються.
4. Розробіть план дій, який би включав в себе способи уникнення (або зменшення дії) чинників синдрому вигорання та способи дотримання правил психологічної безпеки.
5. Використовуйте способи психологічної допомоги при синдромі вигорання та збереження психологічного здоров’я.

Правила психологічної безпеки при роботі для уникнення синдрому вигорання:

1. В першу чергу турбуйтеся про себе.
2. Будьте уважні до себе: це допоможе вам своєчасно помітити перші симптоми втоми.
3. Адекватно оцінюйте свої можливості. Не беріть на себе занадто багато.
4. Припиніть шукати у роботі щастя або порятунку. Вона – не притулок, а діяльність, яка є доброю сама по собі.
5. Припиніть жити життям інших. Живіть, будь ласка, своїм власним життям. Не замість людей, а разом з ними.
6. Використовуйте перерви в роботі для відпочинку, коли це тільки можливо.
7. Витрачайте час на те, щоб скинути з себе напругу (використовуйте вправи).
8. Знаходьте час для себе, ви маєте право не тільки на навчання, але і на приватне життя. Спілкуйтеся з друзями та рідними.
9. Особливу увагу приділіть власним ресурсам. У вільний від навчання час займайтесь приємними та розслаблюючими справами.
10. Вчіться тверезо осмислювати події кожного дня. Можна зробити традицією вечірній аналіз подій.
11. Відмовтесь від зловживання алкоголем і висококалорійною їжею. Марно «запивати» і «заїдати» негативні емоції. Ніщо так сильно не шкодить нашому організму, як шкідливі звички.
12. Висипайтесь. Повноцінний сон не менше 8 годин на добу. Для того, щоб добре і міцно спати, випийте на ніч теплого молока з медом. Або прогуляйтеся.
13. Звертайтеся за допомогою та підтримкою.

Індивідуально-психологічні особливості та вміння, які допомагають уникнути вигорання:

• добре здоров’я та свідома, цілеспрямована турбота про свій фізичний стан (постійні заняття спортом, здоровий спосіб життя);
• висока самооцінка та впевненість у собі, своїх здібностях та можливостях;
• досвід успішного подолання професійного стресу;
• здатність до конструктивних змін у напружених умовах;
• висока мобільність;
• відвертість;
• товариськість;
• самостійність; прагнення спиратися на власні сили (не залежати від інших);
• здатність формувати і підтримувати у собі позитивні, оптимістичні настанови і цінності – як відносно до самих себе, так і до інших людей і життя взагалі;
• вміння звернутися по допомогу (коли це необхідно);
• вміння не боятися ставити «дурні питання»;
• вміння приймати допомогу.

 

СПОСОБИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ПРИ СИНДРОМІ ВИГОРАННЯ.

1. Ефективний розподіл робочого часу та навантаження

Правило «8 годин»

Для того, щоб працювати без виснаження та зберігати свою життєву ефективність необхідно розподілити час доби за таким принципом: 8 годин – час для роботи, 8 годин – час для відпочинку та особистих справ та 8 годин – для сну.

Також організовуючи свій час важно пам’ятати, що кожні 2 години роботи важливо робити 10 хвилину перерву для відпочинку та переключення.

Для ефективного розподілу навантаження протягом дня важливо проаналізувати та визначити індивідуальні періоди підвищеної активності особистості. У кожного є свої цикли, періоди. Протягом яких наші сили, енергія і здатність зосереджуватися на виконуваній роботі циклічно змінюються.

2. Розподіл пріоритетів між задачами.

Встановлення пріоритетів – це вміння планувати час у відповідності зі значенням і важливістю завдань, а не їх питомою вагою у загальній кількості справ. Необхідно самому вміти правильно виділяти найбільш пріоритетні задачі.

Для реалізації вищезазначеного можна використовувати простий метод розподілу пріоритетів «АБВ».

Метод «АБВ»

У ситуації конкретного планування свого робочого дня за основу беруться критерії значущості, важливості й терміновості завдань. А – найбільш значущі, важливі та термінові завдання; Б – значущі, важливі, термінові; В- менш важливі, менш значущі, менш термінові.

Відповідно до ієрархії завдань їх вибудовують у відповідний ряд за значимістю, визначаючи час і терміни виконання.

Інструкція:

1. Складіть список всіх майбутніх справ на робочий день.
2. Систематизуйте завдання за їх важливістю, встановіть черговість справ відповідно до їх значення для вашої діяльності.
3. Пронумеруйте свої справи і завдання.
4. Оцініть значимість ваших справ відповідно до категорії А, Б, В.
5. Перевірте свій план.

 

3. Дихальна гімнастика та вправи з глибоким диханням, як фундаментальний навик емоційно-орієнтованого подолання стресу. Вправи, орієнтовані на глибоке дихання, - важлива складова всіх видів розслаблюючих процедур. Вони є одним з простих і найбільш ефективних методів релаксації. Засвоївши цю техніку, та застосовуючи її в ситуаціях стресу, ви навчитеся запускати її механізм автоматично. Глибоке природне дихання здатне принести користь практично всім. Воно особливо полегшує життя людям, схильним в стресових ситуаціях до паніки, швидкої стомлюваності, головних болів, м’язової напруги, тривоги і апатії. Ці розлади часто є результатом недостатнього насичення організму киснем і накопичення в нім шлаків, хоча в окремих випадках можливе поєднання цілого ряду чинників. Незалежно від причини або конкретної природи розладу глибоке дихання є виключно виправданою стратегією для швидкого зниження стресу різних рівнів. Глибоке дихання є технікою, якою ви можете скористатися у будь-який час і в будь-якому місці, для того, щоб зняти емоційне і фізіологічне збудження, пов’язане із стресорами.

4. Зняття напруги та релаксація. Дуже важливо не накопичувати напругу ні в тілі, ні в розумі. Напруга заважає якісно відпочивати, що призводить до втоми та зростання напруги. Напруга має акумулюючий ефект. Прислухайтесь до свого тіла, у вільний час займайтесь розслаблюючими справами, слухайте музику, спілкуйтесь з природою, зробіть собі масаж тощо.

5. Трансформація негативних думок та переконань. За оцінками фахівців, наймогутнішу руйнуючу дію на людину чинять її негативні переконання, тому важливо освоїти техніки позитивного мислення та боротьби зі своїми негативними думками, наприклад, складання письмового списку негативних думок та установок, та зміна їх позитивними або усвідомлене відкидання негативних думок.

6. Регуляція емоційного стану. Емоції і тіло людини має дуже тісний зв'язок, так негативний емоційний стан може спричинювати негативний фізичний стан. Тому важливо вчасно помічати та усвідомлювати свої негативні емоції: гнів, печаль, роздратування, розчарування, та допомогти собі пережити їх, щоб на замість них з’явились позитивні.

7. Допомога при стресі. Ще одна причина розвитку вигорання – стресові ситуації, з якими студент стикається під час навчання. Але стрес – нормальний фізіологічний стан організму і можна навчитися легко виходити із стресу.

8. Пошук і накопичення внутрішніх ресурсів. Оскільки однією із головних причин вигорання є – виснаження ресурсів. Коли ми багато віддаємо, але отримуємо набагато менше. Важливо потурбуватися про себе і знайти ті справи або речі, що вас наповнюють, придають сил. Робіть собі подарунки, говоріть приємні слова, радуйте себе.

9. Фізичні навантаження. Вченими доведено, що найкращими засобами для зняття нервового напруження є фізичні навантаження – фізична культура та фізична праця. Отже, поки у вас поганий настрій, ідіть на спортмайданчик, грайте у футбол, волейбол, теніс. Добре знімає психологічне напруження робота на городі, в саду.та особливо дієвим засобом зняття нервового напруження є аеробіка, яка поєднує ритми людини і рухів.

10. Режим та харчування. Правильно плануйте свій режим протягом доби. Вчені помітили, що ті люди, які завчасно планують свою діяльність, набагато більше убезпеченні від негативних стресових ситуацій. Хто не вміє правильно розпоряджатися власним часом, стає його заручником. Таким людям здається, що час невпинно та швидко спливає, а справи залишаються незакінченими, це їх дратує, тягарем лягає на плечі. Харчування також повинно бути виваженим, правильним, збалансованим. Особливу увагу потрібно приділяти вживанню вітаміну Е, який є у картоплі, кукурудзі, сої, моркві, ожині, волоських горіхів. Дуже корисним є антистресовий чай. При стресі та невтомі корисно на ніч випити склянку води, в якій розчинено 1-2 ложки меду.

ВПРАВИ ТА ТЕХНІКИ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ СИНДРОМУ ВИГОРАННЯ.

Дихальні вправи.

Протистресове дихання (виконайте цю вправу самі і навчіть тих, хто поруч). Повільно виконуйте глибокий вдих через ніс (на 1-2-3-4); на піку вдихання  затримайте дихання (на 1-2-3-4), після чого зробіть видих через рот (або як зручно) якомога повільніше (на 1-2-3-4-5-6). Це заспокійливе дихання. Постарайтеся уявити собі, що з кожним глибоким вдихом і тривалим видихом ви поступово позбавляєтеся від стресової напруги, ніби «видихаєте її».  Робіть цю вправу не менше 10-ти разів.

Вправа «Глибоке дихання». Зробіть глибокий вдих, випинаючи живіт вперед до відчуття участі у цьому діафрагми. Тепер трохи повільніше видихуйте повітря до втягування живота всередину. При цьому уявляйте, що ви вдихаєте цілющий кисень – здоров’я, спокій, а видихаєте непотрібне організму – хворобливість і хвилювання.

Вправа «Дихання «ха». Станьте, ноги поставте нарізно. Повільно піднімайте обидві руки над головою, зробіть глибокий вдих і затримайте дихання на 5-10 секунд. Після цього, різко опускаючи руки вниз, нахиліться вперед і видихніть максимум повітря із звуком «ха».

Виконайте цю вправу декілька разів. Після цього ви відчуєте, що хвилювання зменшилось, з’явилась впевненість у собі.

Вправи для зняття напруги та релаксації.

Вправа «Релаксація на контрасті»

Щоб ефективно зняти м’язове напруження, спочатку треба його посилити.

Якщо обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за столом, практично непомітно для навколишніх.

1. Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
2. Напружте й розслабте ступні ніг.
3. Напружте й розслабте гомілки.
4. Напружте й розслабте коліна.
5. Напружте й розслабте стегна.
6. Напружте й розслабте сідничні м’язи.
7. Напружте й розслабте живіт.
8. Розслабте спину й плечі.
9. Розслабте кисті рук.
10. Розслабте передпліччя.
11. Розслабте шию.
12. Розслабте лицьові м’язи.
13. Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджуючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете, - ви повністю розслабилися.

Вправа на зняття тремтіння рук.

Станьте прямо, ноги поставте нарізно, різко видихніть. Піднімаючи руки вперед долонями догори, зробіть повільний, але повний вдих і затримайте дихання. Стисніть пальці в кулаки. Швидко наблизивши їх до плечей, і, начебто переборюючи опір, з великим зусиллям розправте руки. Потім з видихом опустіть руки та розслабте їх, нахилившись уперед. Ця вправа знімає тремтіння рук, викликає впевненість у собі.

Вправа «Фізична релаксація»

Хвилинна м’язова релаксація (зробіть це самі і навчіть тих, хто поруч). Розслабте м'язи чола, підборіддя, «відпустіть» куточки рота. Розслабте плечі. Поверніть голову вправо - вліво, нахиліть її в різні боки. Струсіть кисті рук. Зосередьтеся на виразі свого обличчя і положенні тіла: пам'ятайте, що вони відображають ваші емоції, думки, внутрішній стан.

Масаж.

Дуже корисним є точкові масажі. Знаючи антистресові точки та нажимаючи на них, можна підняти свій позитивний психоемоційний стан. Для зняття головного болю потрібно натискати на точки, які знаходяться у впадинах скронь, розміщені на рівні верхнього краю вушної раковини на 1-1,5 см вперед від неї. Якщо біль у потиличній частині голови масажують всю нижню потиличну частину від вух до потилиці. При головному болю в лобній частині ефективним може бути натискання точки між бровами і носом.

Дуже дієвим є масаж кисті руки горіхом або двома горіхами, масаж кисті рук олівцем.

Техніки боротьби з негативними думками.

Техніка 1. «Відрізати, відкинути»

Ця техніка придатна для роботи з будь-якими негативними думками («у мене знову нічого не вийде..», «все це без толку» та ін.). Як тільки відчуєте, що у вас з’явилась подібна думка, - негайно «відріжте її і відкиньте». Зробивши для цього різкий, такий, що «відрізає» жест лівою рукою і зорово уявивши, як ви відрізуєте і відкидаєте цю думку. Після цього відкидаючого жесту, продовжуйте далі займатися візуалізацією: помістіть на місце видаленої думки іншу (звичайно ж позитивну).

Вправа  «Стирання інформації»

Розслабтеся. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.

Такі методи використовують також задля зниження концентрації уваги на стресогенному чиннику.

Техніка 2. «Лейбл, або Ярлик».

Якщо в голову прийшла негативна думка, треба в думках відсторонитися від неї і спостерігати за нею з боку, але не дозволяти цій думці оволодіти собою. Деякі вважають, що дія цієї техніки посилюється, коли ви уявите, що не просто «витягнули» негативну думку зовні, але провели в уяві деякі дії над нею. Наприклад, представили, неначе бризнули на неї фарбою з балончика, помітили її і вже тепер спостерігаєте з боку.

Негативні думки мають силу тільки над вами і лише в тому випадку, якщо ви реагуєте на них страхом, тривогою. Вони отримують цю силу від вас. Як тільки ви перестаєте на них реагувати, вони втрачають владу. Скажіть: «Це всього лише негативна думка!».

Техніка 3. «Перебільшення»

Як тільки виявиться негативна думка, перебільште її до абсурду, зробіть її смішною.

Вправи для зміни емоційного стану.

Вправа «Ворона на шафі»

Якщо певна людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані від себе, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу тощо. Тобто віднайдіть такі доповнення до психотравмувальної ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для вас.

Вправа 1. «Мавпа»

Уявіть собі ситуацію неприємної розмови з людиною, яка дозволила собі досить нечемний тон в розмові з вами і несправедливі зауваження. Дорогою додому ви знову, і знову згадуєте неприємну бесіду, і відчуття образи захльостує вас. Як ви не намагаєтеся забути людину, яка вас образила, вам це не вдається.

Спробуйте піти від протилежного. Замість того щоб насильницьки викреслювати цю людину з пам’яті, постарайтеся максимально наблизити її. Спробуйте по дорозі зіграти роль людини, яка вас образила. Наслідуйте її ході, манері поводитися, програйте її роздуми, її сімейну ситуацію, нарешті, її відношення до розмови з вами. Через декілька хвилин такої гри ви зможете відчути зниження внутрішньої напруги і зміну свого відношення до конфлікту, до людини, побачите в ній багато позитивного, того, що ви не помічали раніше, і зможете її зрозуміти. Наслідки такої гри виявляться вже на інший день. Людина, яка вас образила, із здивуванням відчує, що ви не несете в собі негативного внутрішнього стану, ви доброзичливі і спокійні, і сама, у свою чергу, почне прагнути до залагоджування конфлікту.

Вправа 2 «Прес»

Ця вправа нейтралізує негативні емоції гніву, роздратування, підвищеної тривожності, агресії. Її рекомендується практикувати перед будь-якою психологічно напруженою ситуацією, що вимагає внутрішнього самовладання і упевненості в собі.

Уявіть в середині себе, на рівні грудей, могутній прес, який рухається зверху вниз, пригнічуючи виникаючу негативну енергію і пов’язану з нею внутрішню напругу. При виконанні вправи важливо добитися виразного відчуття фізичної тяжкості внутрішнього преса, що пригнічує і як би виштовхує вниз небажану негативну енергію.

Вправа 3 «Внутрішній промінь»

Цю вправу спрямовано на зняття стомленості, отримання внутрішнього спокою.

Уявіть, що в середині вашої голови, у верхній її частині виникає світлий промінь, який поволі і послідовно рухається зверху вниз і освітлює зсередини всі деталі обличчя, шиї, плечей, рук теплим і рівним, розслаблюючим світлом. По мірі руху променя, розгладжуються зморшки, зникає напруга в області потилиці, розгладжується складка на лобі, «охолоджуються» очі, опускаються плечі, звільняються шия і груди. Внутрішній промінь як би формує нову зовнішність людини, спокійної і задоволеної собою, своїм життя, професією і клієнтами.

Способи подолання стресу.

Спосіб 1. Вправа «Вивільнення дихання» - один із способів, який допоможе викинути з голови проблеми та одночасно розслабитись.

Забудьте про всі неприємності, просто дозвольте собі це. Ви зможете до них повернутися, коли побажаєте, але немає біди в тому, щоб дати собі передих. Протягом трьох хвилин дихаєте поволі, спокійно і глибоко, можете навіть закрити очі, якщо вам так більше подобається. Якщо хочете, порахуйте до п’яти, поки робите вдих, і до семи, коли видихаєте. Уявіть, що коли ви насолоджуєтеся цим глибоким, неквапливим диханням, всі ваші неприємності і неспокій випаровуються.

Спосіб 2. Повторення коротких, простих тверджень дозволяє впоратись з емоційною напругою, знімає неспокій. Ось декілька прикладів:

• зараз я відчуваю себе краще;
• я можу повністю розслабитися, а потім швидко зібратися;
• я можу управляти своїми власними відчуттями;
• я справлюся з напругою у будь-який момент, коли побажаю;
• життя дуже коротке, щоб витрачати його на всякий неспокій;
• що б не трапилося, постараюся зробити все, від мене залежне, щоб уникнути стресу;
• внутрішньо я відчуваю,що все буде в порядку.

Можете придумати свої твердження Головне – повторювати їх декілька разів в день (вголос або записувати).

Спосіб 3. Якщо ви не знаєте, як підступитися до вирішення якоїсь проблеми, можна зробити наступне: запишіть всі свої думки, що стосуються даної проблеми. Це повинен бути список позитивних дій, тобто що треба зробити, щоб її вирішити, або чого не треба робити. Виберіть з них 2-3 найбільш ефективних, на вашу думку. Постарайтеся пристосуватися до ситуації, переконавши себе сприймати все так, як є. Почніть з найбільш термінової проблеми. Попросіть ради у кого-небудь, хто здатний оцінити ситуацію об’єктивно.

Спосіб 4. Даний спосіб допомагає вгамувати сум’яття. Сум’яття – це безліч проблем плюс прагнення вирішити кожну з них саме в цю хвилину. Воно також призводить до напруги. Цей спосіб є досить ефективним.

Коли ви відчуваєте, що стаєте розсіяними, що вас щось бентежить, подивіться на годинник та постарайтесь повністю зосередитися на тому, що ви робитимете в подальші 10 хвилин. Не дозволяйте собі відволікатися або ухилятися від основної справи. Зосередьтесь на майбутній діяльності, незалежно від того, що це. Після концентрації уваги на чомусь одному протягом 10 хвилин ви, швидше за все, відчуєте себе спокійно, а попрактикувавши, зможете досягати доброго результату за 2-3 хвилини.

В разі, якщо Ви вже опинились у стані емоційного вигорання і не можете собі допомогти

Зверніться до фахівця: причини, що лежать в основі нашого емоційного вигорання, іноді важко зрозуміти без професійної допомоги. Облиште ідею, що якщо ви звернетеся до фахівця, то якимось чином зазнаєте невдачі, або з вами щось не так. Терапія – це такий самий спосіб підтримки здорового духу, як і походи до спортзалу, що допомагають тримати себе у гарній формі. Емоційне вигорання не лише є ознакою стресу на робочому місці, а й може стати причиною нових проблем.

Дякую за увагу!

Завжди готова до співпраці. З повагою, Гурова Оксана Миколаївна.