Інноваційний практикоорієнтований підхід у підготовці фахівців дошкільної освіти

Упродовж трьох років у межах професійної підготовки здобувачів освіти першого (бакалаврського) рівня спеціальності 013 Дошкільна освіта впроваджувався практикоорієнтований підхід до викладання провідних дисциплін: «Альтернативні заклади дошкільної освіти», «Індивідуалізація виховання і навчання дошкільнят», «Сучасні технології дошкільної освіти».

Під час вивчення курсу «Альтернативні заклади дошкільної освіти» студенти почали з ознайомлення з основними принципами альтернативних освітніх підходів. Поступово вони вивчали особливості роботи таких закладів, приділяли увагу адаптації міжнародних освітніх практик до українського контексту.

Під час вивчення дисципліни «Індивідуалізація виховання і навчання дошкільнят» студенти спочатку вивчали теоретичні основи індивідуалізації навчального процесу, досліджували психологічні особливості дітей дошкільного віку. Далі, під час практичних занять, вони здобували навички створення індивідуальних освітніх маршрутів для дітей різного рівня розвитку.

Завершила серію дисциплін «Сучасні технології дошкільної освіти». У межах цього курсу студенти ознайомились із новітніми технологіями та методиками, які використовуються в сучасних дошкільних закладах.

У межах цього підходу студенти не лише опановували теоретичні основи організації інноваційної освітньої діяльності, а й активно застосовували здобуті знання на практиці. Навчальний процес був спрямований на формування здатності до впровадження індивідуалізованих освітніх рішень у реальному освітньому середовищі.

Результатом стало створення серії інтегрованих занять для дітей дошкільного віку, розроблених із використанням сучасних освітніх технологій.

Усі заняття мали чітку структуру, логіку реалізації програмових цілей та були адаптовані під вікові та індивідуальні особливості кожної дитини.

З метою ефективної реалізації індивідуального підходу діти були поділені на три мікрогрупи, що дозволило забезпечити диференційоване навчання, із врахуванням рівня розвитку, темпу засвоєння матеріалу та соціально-комунікативні особливості кожної дитини.

Важливо, що студенти виступали повноцінними розробниками та модераторами занять: вони створювали дидактичні матеріали, моделювали навчальні ситуації, проводили заняття, аналізували поведінкові та когнітивні реакції дітей, здійснювали рефлексію власної педагогічної діяльності. Представлені заняття є свідченням якісної, сучасної, глибоко осмисленої підготовки фахівців, здатних реалізовувати ключові положення Концепції Нової української школи та Державного стандарту дошкільної освіти, з орієнтацією на особистість дитини, її потреби та потенціал.

Наприклад, на занятті «В гостях у лісових звірів. Мандрівка в країну Чисел» використовувалась методика М. Монтессорі – навчання через індивідуальні практичні дії, використання дидактичного матеріалу (числові доріжки, сенсорні матеріали), Вальдорфська педагогіка (Р. Штайнер) – розвиток образного мислення через казкову подорож, свобода пізнання, STREAM-освіта – комплексне пізнання світу чисел через гру, експерименти та логічні зв’язки.

На занятті «Як козаки по сіль ходили» використовувались STREAM-елементи (формування інженерного мислення через вимірювання, просторове уявлення, логічні конструкції – гра «Дженга»), ТРВЗ (теорія розв’язання винахідницьких завдань) – створення нетипових ситуацій, що потребують творчого розв’язання, фольклорна педагогіка: національна ідентичність, сюжет із використанням образів українських козаків.

Загальні педагогічні інновації, реалізовані у всіх заняттях:

• Індивідуалізація навчання: усі діти були поділені на три рівневі групи (низький, середній, високий), що дозволило адаптувати матеріал до можливостей кожного.
• Відмова від критики, тиску та заборон – формування атмосфери довіри й вільного вибору.
• Формувальне оцінювання – діти самостійно оцінювали себе і свої успіхи.
• Активна участь студентів: студенти не лише розробляли сценарії, а й проводили заняття, здійснювали рефлексію, адаптували технології до практики, створювали дидактичний супровід.

Ще однією особливістю проведення занять було те, що на перших заняттях викладачка Прибора Т. О. активно залучалася до занять, безпосередньо взаємодіяла зі студентами, спрямовувала дії неактивних. Це дозволяло не тільки передати знання, але й створити атмосферу підтримки та мотивації для учасників. Такий підхід важливий для встановлення довіри, розвитку вміння та формування стратегії навчання.

Однак на останніх заняттях викладачка була тільки спостерігачем, студенти самостійно керувати освітнім процесом. Це важливий етап, оскільки він дає змогу студентам проявити здобуті компетентності, продемонструвати рівень самостійності та інноваційного підходу в організації занять. Такий перехід до самостійної роботи важливий, бо він сприяє розвитку критичного мислення, вміння приймати рішення в умовах реальних педагогічних ситуацій і формуванню професійної впевненості.

Такий поетапний підхід забезпечивє студентам реальний досвід та можливість перевірити свої компетенції в умовах зміни ролей, що є важливим аспектом для підготовки до практичної педагогічної діяльності.

Таким чином, реалізовано повноцінну практикоорієнтовану модель підготовки, яка поєднує академічні знання, методичну компетентність і безпосередній досвід роботи з дітьми. Це підтверджує високу якість професійної підготовки, що відповідає сучасним викликам дошкільної освіти та концепції НУШ.

Інформацію підготувала
кандидат педагогічних наук,
доцент Тетяна Прибора