Анотація до навчальної дисципліни «ОСНОВИ ІНФОРМАТИКИ ТА ІКТ В МИСТЕЦЬКІЙ ОСВІТІ»
Мета курсу «Інформаційно-комунікаційні технології» - сформувати у студентів знання, вміння та навички, необхідні для ефективного використання засобів сучасних інформаційних технологій у своїй майбутній професійній діяльності.
Для досягнення мети курс повинен розв‘язувати завдання:
-
розкрити вплив інформаційних технологій на науково-технічний і соціально-економічний розвиток суспільства;
-
забезпечити оволодіння студентами основними засобами і методами сучасних інформаційних технологій, їх теоретичною та технічною базами, можливими напрямами використання;
-
сформувати у студентів основи інформаційної культури майбутнього фахівця.
Програмою передбачається оволодіння студентами системною сукупністю знань і вмінь, яка містить практичні навички спілкування з комп‘ютером, розуміння і знання загальних принципів його побудови та функціонування, вміння використовувати сучасні програмні засоби загального призначення (текстові та графічні редактори, електронні таблиці, бази даних, інтернет) для збереження, обробки, пошуку та передачі різних видів інформації.
Анотація до навчальної дисципліни «Рисунок»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Рисунок» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 02. Культура і мистецтво, спеціальності 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Предметом вивчення навчальної дисципліни є академічний рисунок, конструктивна будова предметів і об’єктів довколишнього світу, особливості та закономірності зображення предметів, об’єктів та явищ засобами реалістичного рисунку.
Рисунок як основна навчальна дисципліна є базою для опанування живопису, композиції, скульптури, пластичної анатомії, перспективи, методики викладання образотворчого мистецтва, педагогічного рисунку та інших навчальних дисциплін художнього циклу.
Метою викладання навчальної дисципліни «Рисунок» є закріплення та поглиблення знань, умінь і навичок зображення різних форм предметів, отримання основних відомостей про виконання зображення голови та фігури людини й практичне засвоєння її анатомічної будови.
Основні завдання вивчення дисципліни:
-
вивчення закономірностей природи;
-
усвідомлення принципів та методів реалістичного зображення об’ємної форми засобами рисунку;
-
опанування уміннями та навичками лінійно-конструктивної побудови, світлотіньового та тонального рисунку;
-
оволодіння етапами виконання рисунку, виразними засобами рисунку.
-
підвищення культури сприйняття студентів та формування високих естетичних потреб;
-
розвиток творчих здібностей на основі пізнання різних рівнів художнього образу;
-
розвиток цілісного сприйняття;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: принципи та методи реалістичного зображення, види рисунку; закономірності лінійної та повітряної перспективи, виразні засоби рисунку, методику виконання зображення; вміти: виконувати лінійно-конструктивну побудову зображення; виконувати світлотіньове й тональне зображення; створювати та передавати художній образ засобами рисунку.
Анотація до навчальної дисципліни «Живопис»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Живопис» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 023. Культура і мистецтво, напряму підготовки 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Предметом вивчення навчальної дисципліни є реалістичний живопис та основні художні матеріали: акварель, олійний живопис, гуаш, а також методика виконання живописного твору.
Живопис як одна з базових навчальних дисциплін в системі художньої освіти фахівців образотворчого мистецтва тісно пов’язана з іншими дисциплінами художнього циклу, такими як: кольорознавство, рисунок, історія образотворчого мистецтва, композиція.
Метою викладання навчальної дисципліни «Живопис» є закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок зображення предметів і середовища, отримання основних відомостей про виконання живописного зображення голови та фігури людини й практичне засвоєння технік та прийомів живопису. Розвиток колористичного бачення та вміння створювати і передавати художній образ засобами живопису.
Основні завдання вивчення дисципліни:
-
вивчення закономірностей природи; усвідомлення принципів та методів реалістичного зображення об’єктів та явищ засобами живопису;
-
опанування уміннями та навичками колористичного трактування художнього зображення, передачі стану і настрою;
-
оволодіння етапами виконання живописного зображення, виразними засобами живопису;
-
підвищення культури сприйняття студентів та формування високих естетичних потреб;
-
розвиток творчих здібностей на основі пізнання різних рівнів художнього образу;
-
розвиток цілісного сприйняття;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати: матеріали, техніки та прийоми акварельного, олійного живопису та живопису в техніці гуаші; принципи та методи реалістичного живописного зображення; методику виконання живописного твору; закономірності повітряної перспективи, особливості колірної гами; вміти: відображати дійсність засобами реалістичного живопису; використовувати прийоми та техніки акварельного, олійного живопису та живопису в техніці гуаші, використовувати закономірності повітряної перспективи для передачі простору та середовища.
Анотація до навчальної дисципліни «Декоративно-прикладне мистецтво»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Декоративно-прикладне мистецтво» складена відповідно до Освітньої програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація та спрямована на вивчення мистецької спадщини українського народу.
Декоративно-прикладне мистецтво як важлива галузь художньої культури є основою для розвитку особистісно-ціннісного ставлення студентів творчих спеціальностей до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреб в художньо-творчій самореалізації і духовному самовдосконаленні. Декоративно-прикладне мистецтво входить до складу нормативних дисциплін і його вивчення є необхідною умовою для формування фахової майстерності бакалаврів у галузі образотворчої діяльності. Курс дисципліни спрямований на вивчення і засвоєння студентами теоретичних знань з історії розвитку декоративно-прикладного мистецтва, його орнаментальних, колористичних, типологічних особливостей у контексті і взаємозв’язку різних культур світової цивілізації; оволодіння техніками і прийомами його видів шляхом виконання практичних вправ та створення художніх творів; формування навичок і умінь аналізувати, систематизувати і перероблювати досвід майстрів народного декоративно-прикладного мистецтва під час створення власного художнього твору.
Анотація до навчальної дисципліни «Композиція»
Курс «Композиція» розкриває основні положення теорії образотворчої композиції з метою розвитку у студентів умінь вільного оперування набутими знаннями у власній художньо-педагогічній діяльності, вироблення наукового мистецького світогляду та навичок вести самостійну навчально-творчу й дослідницьку роботу. Композиція це творчий процес створення твору мистецтва від початку до кінця, від появи задуму до його завершення, також це комплекс засобів для розкриття змісту картини, заснований на законах, правилах і прийомах які слугують найбільш повному, цілісному і виразному вирішенню задуму. У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти вивчають історичні етапи становлення композиції в сфері образотворчої діяльності; основні закони теорії композиції; види, закони, правила, прийоми й засоби композиції; стадії та вимоги щодо художньої-образної побудови композиції; у студентів формується творчий підхід до ескізування та виконання композиції в сфері образотворчого мистецтва. Вивчення предмету допоможе студентам оволодіти професійною майстерністю і вмінням використовувати набуті знання в педагогічній діяльності.
Анотація до навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Історія образотворчого мистецтва» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» і має за основну мету дати системні та комплексні знання студентам у загальних процесах розвитку явищ світового та українського мистецтва.
Предметом вивчення навчальної дисципліни, яка входить до складу нормативних, є загальні процеси історії світового та українського образотворчого мистецтва. Курс спрямований на акцентування уваги студентів на найбільш значимих та характерних мистецьких явищах і творах світових та українських діячів образотворчого мистецтва різних історичних періодів на певному етапі розвитку, на засвоєння певних теоретичних понять та вміння використовувати їх у практичній діяльності. Вивчення дисципліни має практичне вираження в створенні кожним студентом творчих робіт у вигляді презентацій та рефератів за обраною темою, в самостійному описуванні та аналізі художніх творів, де необхідно показати навики самостійного розуміння твору в контексті існуючого художнього стилю епохи, у виконанні словнику термінів, хронологічних порівняльних таблиць, які дозволяють поглиблено оглянути загальносвітові процеси, що відбуваються в художній культурі.
Анотація до навчальної дисципліни «Основи перспективи»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Основи перспективи» складена відповідно до освітньої програми підготовки бакалавра напряму 02. Культура і мистецтво, спеціальності 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація.
Головна мета курсу – це побудова зображень навколишніх предметів на картинній площині близькими до їх зорового сприйняття. Уміння користуватися перспективою дає можливість не тільки вільно малювати предмети з натури, а й відтворювати їх по пам’яті. Вивчення курсу «Основи перспективи» передбачає: набуття знань, умінь та навичок побудови в просторі перспективи плоских та об’ємних форм різних предметів, інтер’єрів та екстер’єрів, а також особистих та падаючих тіней, відображень у плоских дзеркалах. Вивчення перспективи формує навички зображення різних просторових композицій та є основою вивчення навчальних курсів рисунку та живопису.
Анотація до навчальної дисципліни «Основи образотворчої грамоти та кольорознавства»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Основи образотворчої грамоти та кольорознавство» складена відповідно до освітньої програми Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація.
Важливе значення у формуванні всебічно розвиненої особистості, здатної до активної участі в усіх сферах людської діяльності, має образотворче мистецтво. Тому дуже важливо для майбутніх вчителів мистецького профілю вільно володіти основами образотворчої грамоти.
Одна із навчальних дисциплін фахової педагогічної мистецької освіти, що покращує розуміння предметів художнього циклу, сприяє процесу отримання знань умінь та навичок з практичних занять рисунку, живопису, композиції та ін. є «Основи образотворчої грамоти та кольорознавство».
Предметом вивчення навчальної дисципліни є оволодіння студентами певними базовими поняттями, практичними та теоретичними знаннями, за допомогою яких вони будуть здатні виконувати навчальні завдання з предметів художнього циклу.
Міждисциплінарні зв’язки: Знання, уміння та навички будуть використанні в процесі вивчення переважної більшості навчальних дисциплін художнього циклу: живопис, рисунок, основи композиції, декоративно-прикладне мистецтво, історія образотворчого мистецтва, художнє проектування, комп’ютерний дизайн, методиці викладанні образотворчого мистецтва.
Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:
Змістовний модуль 1. Теорія образотворчого мистецтва
Змістовий модуль 2. Основи кольоросприймання.
Змістовний модуль 3. Колірна гармонізація в образотворчому мистецтві
Змістовий модуль 4. Сучасні технології в образотворчому мистецтві.
Анотація до навчальної дисципліни «МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Методика викладання образотворчого мистецтва» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є методика викладання образотворчого мистецтва у закладах освіти та культури. Програма передбачає ознайомлення з принципами розвитку художньо-творчих здібностей, із завданнями, змістом методами навчання дітей малюванню з натури, по пам’яті, за уявою, вмінням здійснювати декоративну діяльність та інші види образотворчої діяльності. Розкриває закономірності формування образотворчих здібностей дитини і визначає систему методів прийомів їх навчання. Під образотворчою діяльністю учнів слід розуміти художню діяльність, яка сприяє всебічному розвитку особистості дитини, активному пізнанню ним оточуючого світу, вихованню здібностей творчо відображати і свої враження в графічній та пластичній формах. Таким чином, в основу програми закладено художньо-творчу діяльність, художньо-образне мислення, художнє пізнання світу, що формує художньо-творчу свідомість, характер, інтелект.
Анотація до навчальної дисципліни «ТЕОРІЯ РЕСТАВРАЦІЇ»
Програма навчального курсу розроблена для студентів освітньої галузі: 02 Культура і мистецтво. Напряму підготовки: 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, націлений на засвоєння методології наукової реставрації, практичних навичок передреставраційного дослідження та реставрації творів станкового живопису, методики виконання реставраційних процесів у їх логічній послідовності, методики приготування та використання реставраційних матеріалів, складання реставраційної документації.
Навчальний курс «Теорія реставрації» – це процес утворення форми в діяльності художника, відповідно до загальних ціннісних установок культури й тими або іншими вимогами, що мають відношення до збереження культурної спадщини, реставрації та консервації пам’яток, використання відповідних матеріалів для їх збереження.
Основне завдання програми навчальної дисципліни «Теорія реставрації» – сформувати у студентів теоретичні знання з принципів і методів сучасної наукової реставрації, а також з історії реставраційної справи.
В процесі навчання розвиваються: основні класичні навички мистецтвознавчої науки, знання про основні закономірності й сучасні досягнення у теорії, історії та методології образотворчого мистецтва, декоративного мистецтва, реставрації творів мистецтва, здатність оцінювати нові відомості та інтерпретації у контексті формування цілісної картини розвитку мистецтва протягом історії людства.
Саме розвиток цих якостей забезпечить надалі відмінні перспективи кар’єрного росту у галузі реставрації станкового та олійного живопису.
Програма надає можливість студентам поглибити та поширити свої знання з інших суміжних дисциплін мистецького циклу, як: введення у реставрацію, дослідження творів мистецтва, техніка живопису та технологія живописних матеріалів, техніка та реставрація темперного живопису, іконографія, тощо.
Метою вивчення даної дисципліни є: розвиток у студентів основи практичних навичок реставрації творів станкового живопису на дерев’яній та полотняній основах, інших типах нееластичних основ (фанери, ДВП); виховати здатність самостійного логічного мислення при складанні програми реставраційних заходів та їх виконанні.
Анотація до навчальної художньо-творчої практики «Пленер»
Програма навчальної художньо-творчої практики «Пленер» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра галузі знань 023. Культура і мистецтво, напряму підготовки 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація.
Предметом вивчення навчальної практики є закономірності природного середовища, їх вплив на сприйняття людиною предметів і об’єктів довколишнього світу, особливості та закономірності зображення предметів, об’єктів та явищ засобами рисунку, живопису, композиції.
Міждисциплінарні зв’язки: програма пленеру розрахована на два курси та передбачає виконання на кожному курсі завдань з живопису, рисунку, композиції. Завдання з рисунку спрямовані на вивчення впливу повітряної перспективи, освітлення і середовища на об’єкти в умовах пленеру, що має бути виражено засобами тону. Основою програми з пленеру є завдання з живопису. Колірні засоби дозволяють передавати колірно-тональний діапазон барв природи. Передача цього діапазону, уміння чітко відобразити загальний тональний та колірний стан природи є важливим завданням живопису на пленері. Пленерні композиції є результатом творчості на основі натурних вражень. Важливе значення має правильна організація роботи над пленерною композицією: вибір точки зору, визначення необхідного стану, композиційне розміщення елементів у форматі тощо. Необхідними також є знання з навчальних дисциплін, таких як перспектива та кольорознавство.
Програма навчальної художньо-творчої практики розрахована на два роки (І та ІІ курси) і передбачає виконання на кожному курсі завдань з рисунку, живопису й композиції та відповідно складається з таких розділів:
Розділ 1. Рисунок
Розділ 2. Живопис
Розділ 3. Композиція
Анотація до навчальної дисципліни "Художнє Оформлення поліграфічних видань"
Курс «Оформлення поліграфічних видань» дає можливість здобути загальні та спеціальні знання у практиці конструювання, оформлення й ілюстрування друкованих видань, які дають уявлення про методи роботи майбутніх спеціалістів і є основою для глибокого засвоєння теорії та її практичного втілення. Роль друкованого слова в сучасних умовах постійно зростає. Кожне друковане видання, чи то книга, плакат, брошура, листівка, мають відповідати вимогам часу, відбивати його ідеали. Підвищення культури видавничої справи в нашій країні передбачає вдосконалення всіх ланок процесу створення книги. У зв’язку з цим великого значення набуває рівень підготовки та кваліфікації художників, які беруть участь у цьому процесі.
Анотація до навчальної дисципліни «Моделювання в матеріалі»
Вивчення навчального курсу «Моделювання в матеріалі» передбачає теоретичне і практичне закріплення знань з композиції, формоутворення, скульптури, декоративно-прикладного мистецтва, історії образотворчого та декоративного мистецтва та інших. Проте основним завданням вивчення даного курсу є практичне застосування знань та отримання студентами досвіду поетапного ведення власної художньо-конструкторської діяльності від задуму до завершеної моделі, виконаної в матеріалі. В якості матеріалу для об’ємного моделювання запропоновано пластилін, гіпс та глину (в кінцевому варіанті кераміку), оскільки ці матеріали мають широкі технологічні можливості і тому досить часто використовуються в такого роду діяльності. Наявне технічне обладнання майстерні дозволяє виготовляти якісні зразки.
Анотація до навчальної дисципліни «Етнодизайн»
Дисципліна "Енодизайн" передбачає собою систему організаційних (педагогічних та мистецьких) заходів зорієнтованих на особистісний розвиток, метою і кінцевим результатом якої має стати готовність до виконання професійної діяльності. Етнодизайн охоплює художнє проектування виробів на основі українських народних традицій, використання здобутків народних майстрів кожного регіону України. Етнодизайн виступає методологічно обґрунтованим процесом передачі досвіду виробництва формотворення і декорування з урахуванням інновацій та регіональних традицій.
Анотація до навчальної дисципліни «Орнаментика народного мистецтва»
Дисципліна "Орнаментика в народному мистецтві" передбачає засвоєння обсягу знань щодо змісту і структури орнаментики, оволодіння вміннями розробок орнаментальних композицій в історичному контексті європейських, східних і азіатських культур, опанування колористичних, композиційних методів і прийомів, графічних технік відтворення і створення орнаментальних структур та розробок об’єктів графічного дизайну, дизайну середовища на основі етнічних мотивів.
Анотація до навчальної дисципліни «Технологія конструкційних матеріалів»
Дисципліна "Технологія конструкційних матеріалів" передбачає набуття знань з технологій конструкційних матеріалів на основі видів декоративно-прикладного мистецтва, основних традицій народних художніх промислів України, основ художнього проектування виробів, основ технічного рисунка, правил композиційної побудови декоративних елементів художніх виробів, технологічних прийомів їх оздоблення з використанням декоративних матеріалів. Оволодіння техніками та технологіями конструкційних матеріалів на основі проектної діяльності засобами декоративно-прикладного мистецтва дасть можливість орієнтуватися у стильових та історичних особливостях їх створення, формування вмінь гармонійного поєднання прикладної, декоративної й художньої складових у створенні речей предметного світу.
Анотація до навчальної дисципліни «Скульптура»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Скульптура» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 02. Культура і мистецтво, спеціальності 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Предметом вивчення даної дисципліни є історія скульптури, матеріали та технології створення скульптурного твору, композиційні закономірності його побудови, виразні засоби.
Скульптура сприяє оволодінню рисунком, живописом, композицією та зумовлює якість опанування цих дисциплін, визначає успіх загального художньо-творчого розвитку особистості майбутнього фахівця. Навчальна програма зі скульптури спрямована на організацію навчального процесу таким чином, щоб охопити основні форми вивчення скульптури та дозволити студенту в короткий термін опанувати принципи побудови основних видів скульптури; техніки виконання скульптурного твору в різних матеріалах. Програма навчальної дисципліни складається з таких розділів: ліплення предметів і натюрморту; ліплення деталей голови і маски; ліплення голови людини; ліплення фігури людини.
Метою викладання навчальної дисципліни «Скульптура» є ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією виникнення та основною проблематикою скульптури;
Основні завдання вивчення дисципліни:
-
надання комплексу знань, умінь та навичок зі скульптури,
-
сприяння розвитку художнього мислення, творчої уяви, зорової пам’яті, просторових уявлень, художніх здібностей та естетичного ставлення до творів мистецтва;
-
навчити студентів основам пластичного вирішення в скульптурі;
-
формування вміння ліпити об’єкти дійсності та ознайомити зі специфікою роботи з матеріалами;
-
формування уміння використовувати образотворчо-виразні засоби (силует, лінія, композиція, динаміка, об’єм тощо);
- розкриття змісту науково-теоретичних основ і методики вивчення скульптури.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати: матеріали скульптури та виразні засоби, композиційні закономірності скульптурних творів; види та жанр скульптурних творів; історію розвитку мистецтва скульптури, відомих майстрів-скульпторів;
вміти: застосовувати теоретичні знання під час створення об’ємних форм і рельєфних скульптурних творів; використовувати різні скульптурні матеріали під час створення скульптурної композиції; володіти методикою виконання скульптурного твору.
Анотація до навчальної дисципліни «Пластична анатомія»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Пластична анатомія» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму 02Культура і мистецтво, спеціальності 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. Предметом вивчення даної дисципліни є будова тіла людини, кісткова та м’язова системи. Основні пластичні закономірності побудови тіла людини: анатомічні пропорції, конструкція форми, взаємозв’язок та взаємодія частин тіла як єдиної цілісної системи. Вільне володіння пластичною анатомією, чіткі знання в галузі пластичної анатомії тіла людини, її пропорцій в таких видах мистецтва, як скульптура, рисунок, живопис, графіка мають важливе значення. Навчальна програма з пластичної анатомії спрямована на організацію навчального процесу таким чином, щоб надати основні відомості з даної дисципліни та дозволити студенту в короткий термін засвоїти основні пластичні закономірності будови тіла людини.
Метою викладання навчальної дисципліни «Пластична анатомія» є ознайомлення студентів з предметом, специфікою, основними етапами розвитку пластичної анатомії та основною проблематикою навчальної дисципліни.
Основні завдання вивчення дисципліни:
-
надання студентам знань щодо будови тіла людини, його пластичного вирішення графічними засобами;
-
ознайомлення з пропорційними співвідношеннями тіла людини та основними канонічними системами його зображення;
-
формування уміння використовувати набуті знання в процесі моделювання конструкції форми тіла людини образотворчо-виразними засобами (силует, лінія, об’єм, тощо);
- формування умінь і навичок зображення людини в русі у відповідності до взаємозв’язку та взаємодії частин її тіла.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні
знати: основні етапи розвитку пластичної анатомії, як науки, кісткову та м’язову системи людини, різновиди суглобів, роль і функції кісток та м’язів у процесі руху тіла людини; вміти: застосовувати теоретичні знання під час зображення людини й створення об’ємних форм та рельєфних зображень; володіти знаннями щодо пропорційних співвідношень і розуміти їх значення у процесі створення та передачі художнього образу. виконувати зображення тіла людини, використовуючи знання пропорцій та будови тіла людини; передавати вікові особливості тіла людини, аналізувати конструкцію тіла людини.
Анотація до навчальної дисципліни «Основи формоутворення та конструювання»
Програма навчального курсу розроблена для студентів освітньої галузі: 02 Культура і мистецтво. Напряму підготовки: 023. Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація, сприяє розвитку творчого мислення і художніх здібностей, формуванню художніх смаків на основі вивчення та розуміння формотворчих особливостей природного походження, вихованню естетичної культури, знань про предметне середовище, його вплив на людину.
Навчальний курс «Основи формоутворення та конструювання» – це процес утворення форми в діяльності художника, архітектора, дизайнера відповідно до загальних ціннісних установок культури й тими або іншими вимогами, що мають відношення до естетичної виразності майбутнього об’єкта, його функції, конструкції й використаних матеріалів.
Основне завдання програми навчальної дисципліни «Основи формоутворення та конструювання» – сформувати у студентів творчий підхід до процесу пошуку ідей, розробці й презентації графічних та об’ємно-просторових архітектурно-дизайнерських рішень. В процесі навчання розвиваються: нестандартність мислення, креативність, різнобічний підхід до рішення поставлених завдань. Саме розвиток цих якостей забезпечить надалі відмінні перспективи кар’єрного росту у галузі дизайну середовища, інтер’єра, графічного дизайну, реклами, видавничої справи.
Програма надає можливість студентам поглибити та поширити свої знання з інших суміжних дисциплін мистецького циклу, як: дизайн; архітектура й архітектоніка; основи архітектурного малюнка; проектна графіка; архітектурна композиція; біоніка; ергономіка; композиція, рисунок тощо.
Анотація до навчальної дисципліни «Культурологія»
Вища педагогічна освіта (особливо з профілем мистецького факультету) передбачає поширене вивчання дисциплін гуманітарного циклу.
Навчальна дисципліна «Культурологія» має важливе місце у фаховій підготовці спеціаліста освіти, вона може допомогти орієнтуватися в складних процесах розвитку суспільства, в яких культура має значну роль, в сучасних тенденціях розвитку культури, виробити культурологічне мислення, з’ясувати логіку культурної комунікації, сформувати особистісне ставлення до складних процесів в культурі, внутрішню потребу збагачувати свій культурний рівень, свою особистість.
Матеріал лекцій та практичних занять дозволяє зрозуміти складність характеру сучасного культурного простору, його «мозаїчність» (А. Моль) та специфіку існування в умовах глобалізації. До кожної теми надається розгорнутий список літератури.
Завдання вивчення курсу полягає в тому, щоб об’єднати загальні теоретичні знання з можливістю їх використання на практиці, можливістю конкретного аналізу суспільних явищ та художніх цінностей; крім цього, завдання повинні виявити світоглядні позиції майбутнього фахівця, його загальну культуру в цілому, здатність використовувати ці надбання у вирішенні актуальних проблем сучасності.
У кожній теми курсу є лекційні, а також практичні заняття, що містять в собі проблемно-пошукові питання, необхідні ключові поняття і категорії, значення яких студенти розшукують самостійно. У списки рекомендованої до кожної з тем літератури входять як тексти, що вже стали класичним надбанням культурологічної думки, так і праці сучасних, в тому числі й українських, дослідників.
Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу, зосередження уваги на суперечливих, недостатньо досліджених питаннях теорії культури, сучасних процесів, що відбуваються в світовій та українській культурі, рекомендується написання рефератів. Деякі питання (або теми) рекомендовані студентам для самостійного опрацювання.
За результатом навчання дисципліни пропонуються питання для контролю знань, відповіді на які свідчать про засвоєння програмного матеріалу.
Предметом вивчення навчальної дисципліни є зміст і сутність процесу існування культури в сучасних умовах глобалізаційного процесу, теоретичне обґрунтування конкретних явищ та специфіки сучасної культури.
Міждисциплінарні зв’язки: світова історія, історія України, естетика, історія образотворчого мистецтва.
Програма навчальної дисципліни складається з наступних розділів/змістових модулів:
1. Основні поняття культури
2. Форми і види сучасної культури
3. Мета та завдання навчальної дисципліни
Анотація до навчальної дисципліни «Музейна справа»
Вивчення курсу «Музейна справа» є частиною загальної системи освіти майбутніх художників та реставраторів.
Навчальний курс передбачає професійну підготовку художників-реставраторів, наукових працівників музеїв. Предмет дає можливість ознайомити студентів з особливостями ведення музейної справи, змістом, засобами і методами, оволодіння практичними навиками створення експозиції, фондової роботи, проведення екскурсій, копіювання творів олійного живопису.
У навчальному курсі для студентів представлено також основні теоретичні та практичні вимоги щодо організації музейної діяльності.
У процесі навчання, студент ознайомлюється із особливостями практичних навичок музеєзнавства, існуючих у сучасному світі форм, видів та напрямків роботи музеїв, принципів створення музейної експозиції, методології підбору експозиційного матеріалу, художнього оформлення музейних експозицій.
Мета курсу – професійна підготовка художників-реставраторів з основ практичних навичок музеєзнавства, вивчення всіх існуючих у сучасному світі форм, видів та напрямків роботи музеїв, принципів створення музейної експозиції, методології підбору експозиційного матеріалу, художнього оформлення музейних експозицій.
Анотація до навчальної дисципліни «Сучасне образотворче мистецтво»
Програма навчальної дисципліни «Сучасне образотворче мистецтво» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» і має за основну мету дати системні та комплексні знання студентам про специфіку сучасного образотворчого мистецтва та причини змін форми художнього висловлювання, про особливу мову, за допомогою якої створюється художній образ, формується ідейний зміст сучасного образотворчого мистецтва.
Предметом вивчення навчальної дисципліни, яка входить до складу вибіркових, є процеси, що відбуваються на межі ХХ – ХХІ століття, які не сприймаються як традиційні й завжди мають різні інтерпретації та визначення. Мистецтво в сучасному світі є дуже складною галуззю творчої діяльності. Поряд з класичним, академічним образотворчим мистецтвом, народною творчістю та різними гілками, що продовжують і розвивають пошуки, які почав авангард, існує безліч напрямів і течій, котрі належать до постмодернізму і більш пізніх часів. Мистецтво сучасних напрямів – це перш за все дослідницька діяльність, а не створення вишуканих речей. Тому важливою стороною курсу є кінцевий результат, який передбачає написання теоретичної роботи, яка б виявляла загально-естетичні проблеми, та виконання на основі розглянутих питань і висновків власного творчого проекту в одному із видів і жанрів сучасного мистецтва. Вивчення дисципліни створює важливі умови для майбутнього фахівця у розширенні власних творчих пошуків, а також сприяє розвитку асоціативного мислення.
Анотація до навчальної дисципліни «Художньо-прикладна графіка»
Курс «Художньо-прикладна графіка» вивчає естетичні якості прикладних графічних творів та засоби їх художньої виразності і має на меті навчити студентів, створенню таких зразків прикладної графіки, де всі складові приведені до композиційної цілісності і гармонії. Курс передбачає послідовне вивчення студентами теоретичних понять і термінів у шрифтовому мистецтві, вміщує вправи та завдання, що дозволяють професійно оволодіти основами шрифтової графіки. У процесі практичного навчання набуваються технічні навички послідовності виконання різних видів шрифтів, уміння працювати потрібними інструментами, аналізувати та використовувати відомі історичні стилі в орнаменті, отримувати цілісний ескіз кінцевого вирішення завдання. У різноманітному мистецтві графіки помітна роль належить естампу. Він безперервно удосконалюється, набуває все більшої популярності і усе більш широкого поширення. Студенти вивчають такі графічні техніки, як: літографія, ліногравюра, офорт і ксилографія. Один з розділів курсу передбачає встановити у студентів правильний погляд на книгу як на об’єкт конструювання та оформлення, розкрити загальні поняття нерозривного зв’язку функціонального та естетичного в друкованому виданні, навчити розуміти основні закони теорії композиції та їх роль у формуванні особистості методом активного впливу на читачів, стимулюючи тим самим їх культурну та професійну діяльність.
Анотація до навчальної дисципліни «Основи сучасної культури»
Програма вивчення навчальної дисципліни «Основи сучасної культури» складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» і має за основну мету дати системні та комплексні знання студентам у загальних процесах розвитку сучасної світової та української культури.
Предметом вивчення навчальної дисципліни, яка входить до складу вибіркових, є зміст і сутність процесу існування культури в сучасних умовах глобалізаційного процесу, теоретичне обґрунтування конкретних явищ та специфіки сучасної культури, протиріччя, актуальні проблеми та основні тенденції в розвитку сучасної світової та української культури, аспекти сучасної культурної антропології та соціокультурні особливості сучасного культурного простору. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні вміти визначити місце сучасної української культури у великому обсязі світової культури, її сутність, загальні закономірності формування та функціонування культури в сучасному суспільстві; вміти осмислювати ці закономірності в єдиному комплексі теоретичних основ та соціокультурних особливостей сучасної культури. Дисципліна має важливе місце у фаховій підготовці спеціаліста, вона може допомогти орієнтуватися в складних процесах розвитку суспільства, в яких культура має значну роль, в сучасних тенденціях розвитку культури, виробити культурологічне мислення, з’ясувати логіку культурної комунікації, сформувати особистісне ставлення до складних процесів в культурі, внутрішню потребу збагачувати свій культурний рівень, свою особистість.
Анотація до навчальної дисципліни «Комп’ютерна графіка»
Підготовка сучасних учителів образотворчого мистецтва та спеціалістів в сфері дизайну вимагає від них знання комп’ютерних технологій для реалізації художньо-творчих завдань. Метою навчального курсу „Комп’ютерна графіка” є професійна підготовка магістрів до використання персональних комп'ютерів для розв’язання практичних задач, формування умінь та навичок у роботі з найпоширенішими типами прикладних програмних засобів комп'ютерної графіки і комп'ютерного дизайну.
В курсі розглядаються теоретичні аспекти естетики, інформаційної культури, студенти вчяться створювати художньо-графічні зображення з використанням комп'ютерних інструментів, програмних засобів дизайну і графіки.
Специфікою зазначеного курсу є системне навчання студентів, синтез і взаємо проникність традиційних способів художньої творчості і специфічних способів художньо-творчого відображення засобами комп’ютерної графіки, активізація асоціативного мислення, фантазії і художнього бачення на кожному занятті, особистісно-орієнтований підхід до навчання.
Метою курсу є забезпечення набуття студентами теоретичних знань з основ комп’ютерної графіки та практичних навичок використання сучасних інформаційних технологій у повсякденній практичній, зокрема навчально-пізнавальній, діяльності.
Мета курсу досягається шляхом практичного опанування студентами навичок роботи з основними складовими сучасного програмного забезпечення комп’ютерів, ознайомлення майбутніх фахівців з функціональним призначенням основних пристроїв комп’ютера і принципами їх будови та дії, основами технології розв’язання художньо-творчих задач за допомогою комп’ютера (постановки задачі, побудови відповідних інформаційних моделей, інтерпретації результатів, отриманих за допомогою комп’ютера).
Програма має на меті розвиток у студентів умінь і навичок виконання операцій зі створення та обробки векторної та растрової графіки, що може використовуватися і для поліграфічних робіт, і для мультимедійного програмування, і для створення web-документів.
Анотація до навчальної дисципліни «Дизайн середовища»
Навчальна дисципліна «Дизайн середовища» має за основну мету дати глибокі знання студентам в галузі збереження національних культурних традицій в створенні сучасного середовища людини. Студенти вивчають традиції і особливості розвитку матеріальної культури як основи організації проживання людини в різні епохи та в різних країнах, зокрема на теренах України. Суттєве місце займає засвоєння матеріалу на практиці, а саме – в лабораторних заняттях, де студент має проявити творчі підходи до вирішення значних проблем організації естетичного середовища в сучасному міському просторі з урахуванням знань про національні традиції, ритуали, обряди, а також в умовах житлового інтер’єру як частини середовища перебування людини. В процесі роботи над деякими проектами акцентується увага студентів на найбільш значимих та характерних традиційних прийомах оформлення різних типів простору. Освітлюючи нові напрямки та пошуки різних епох в розумінні створення житлової реальності художніми засобами, дисципліна «Дизайн середовища» сприяє осмисленню студентами їх власного вибору та становленню студентів як фахівців, знаючих процеси, що відбуваються в галузі оформлення середовища, в якому перебуває людина, та здатних аналізувати нові тенденції в оформленні середовища в етнічному спрямуванні, розуміти, як відбуваються смакові зміни, що саме сприяє появам нових тенденцій, яке місце займають в оформленні середовища національні і загальнокультурні традиції, як пов’язані між собою старе і нове в матеріальній культурі людства. Вивчення предмета «Дизайн середовища» має практичне вираження в створенні кожним студентом творчих робіт за обраною темою, в виконанні завдань на лабораторних заняттях та самостійному опрацюванню деяких завдань.
Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу, зосередження уваги на окремих важливих питаннях теорії матеріальної культури рекомендується написання рефератів. Деякі питання (або теми) рекомендовані студентам для самостійного опрацювання.
За результатом навчання дисципліни пропонуються питання для контролю знань, відповіді на які свідчать про засвоєння програмного матеріалу.
Анотація до навчальної художньо-етнографічної практики
Програма навчальної художньо-етнографічної практики складена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки першого бакалаврського рівня вищої освіти, спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація та є логічним і послідовним продовженням навчального процесу в умовах природного, позааудиторного оточення.
Художньо-етнографічна практика студентів є невід’ємною складовою процесу підготовки фахівців першого бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація та здійснюється експедиційно-творчим методом, який передбачає виїзд групи студентів на чолі з керівниками практики в населенні пункти етнографічного районування (області: Львівська, Київська, Чернівецька, Закарпатська, Кіровоградська, Черкаська, Полтавська, Івано-Франківська, Чернігівська, Одеська). Конкретно місце проведення практики визначається щорічним наказом. Досвід роботи на пленері є одним за визначальних факторів унікальності академічного мистецтва. Проведення пленерної практики у процесі навчання студентів ЦДПУ ім. В. Винниченка є одним із факторів збереження культурної пам’яті, виховання наступних поколінь митців-педагогів у дусі співвідношення традицій і новаторства.
Цілеспрямоване впровадження найкращих надбань національної культури у художньо-педагогічну практику обумовлює культуротворчу функцію сучасної освіти, потребує відповідних форм та методів організації навчального процесу педагогічного ЗВО. Художньо-етнографічна практика виступає важливим компонентом професійної підготовки майбутніх фахівців образотворчого мистецтва. Важливість практики полягає у її спрямованості –здійсненні фольклорно-етнографічної, народознавчої, краєзнавчої, художньо-творчої, навчально-виховної, культурно-освітньої, комунікативно-організаційної пошукової діяльності студентів-практикантів.
Художньо-етнографічна практика для студентів 3 курсу проводиться у 6 семестрі згідно з навчальними планами підготовки фахівців першого бакалаврського рівня вищої освіти, спеціальності 023 Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація. На проведення практики відводиться 3,5 кредити, 105 годин.
Навчання образотворчій грамоті на основі дослідження особливостей традиційної матеріальної та духовної культури базується на візуальному пізнанні навколишньої дійсності. Система завдань практики дає можливість студентам отримати необхідний образотворчий фаховий досвід у зображені, максимальної кількості різноманітних етнооб'єктів довкілля, типів пейзажів, станів природи у різні пори доби. Система завдань передбачає освоєння роботи різноманітними художніми матеріалами та техніками, орієнтуючись на ті матеріали, якими працюють студенти під час аудиторних занять (акварель, гуаш, олія, графітний олівець, сангіна, пастель), що дає змогу закріпити та розширити набуті уміння та навички.
Завдання художньо-етнографічної практики закладають міцну основу фахових знань і умінь студентів, які ґрунтуються на нерозривному зв’язку процесів освоєння реальної дійсності та отриманні професійних навичок роботи на пленері. Це сприяє розвитку творчої особистості та фахової компетентності.
Успішне володіння знаннями, уміннями і навичками з навчальної художньо-етнографічної практики ґрунтується на знаннях із суміжних дисциплін: "Історія образотворчого мистецтва", "Композиція", "Основи образотворчої грамоти та кольорознавства", "Декоративно-прикладне мистецтво" "Живопис", "Рисунок", "Філософія", "Історія та культура України", "Безпека життєдіяльності та основи охорони праці", "Основи інформатики та ІКТ в мистецькій освіті" та ін..
Програма навчальної художньо-етнографічної практики складається з таких розділів:
1. Народна творчість та етнографія.
2. Художня творчість в умовах пленерної практики.
Шифр та назва спеціальності: 014 Середня освіта (Образотворче мистецтво)
Теорія та практика рисунку
Завдання курсу «Теорія та практика рисунку» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.
Процес навчання спрямовується на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й оновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.
Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.
Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.
Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.
На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання рисунку і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з рисунку бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання рисунку, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.
Наочність до навчальних завдань з рисунку виконується з дотриманням етапів малювання:
– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення натурної, тематичної чи сюжетної композиції;
– вибір формату та композиційне розміщення зображення на картинній площині;
– визначення характерних форм предметів зображення та їх пропорцій відносно вибраного формату зображення;
– конструктивний аналіз форм предметів та перспективна побудова зображення на площині;
– виявлення об’єму предметів світлотінню;
– детальна прорисовка форм предметів з передачею матеріальності;
– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом картини (синтез та узагальнення);
– оформлення та презентація виконаної картини.
Магістранти фіксують усі етапи виконання рисунку на електронних носіях (фотографують) та описують їх.
Теорія, практика та методика виконання рисунку з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.
На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.
На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням усіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=437
Теорія та практика живопису
Завдання курсу «Теорія та практика живопису» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.
Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.
Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.
Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.
Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.
На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання живопису і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з живопису бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання живопису, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.
Наочність до навчальних завдань з живопису виконується з дотриманням етапів малювання:
– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення натурної, тематичної чи сюжетної композиції;
– вибір формату та композиційне розміщення зображення на картинній площині:
– визначення характерних форм предметів зображення та їх пропорцій;
– конструктивний аналіз форм предметів та перспективна побудова зображення на площині;
– виявлення об’єму предметів світлотінню;
– детальна прописка форм предметів з передачею матеріальності;
– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом картини (синтез та узагальнення);
– оформлення та презентація виконаної картини.
Магістранти фіксують усі етапи виконання живопису на електронних носіях (фотографують) та описують їх.
Теорія, практика та методика виконання живопису з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.
На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.
На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням усіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=438
Теорія образотворчої грамоти
Завдання курсу «Теорія образотворчої грамоти» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.
Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.
Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.
Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.
Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.
На аудиторних заняттях магістранти розглядають теорію образотворчої грамоти і визначають методику впровадження в практику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Під час самостійної роботи магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою професійно-художньої підготовки бакалаврів, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.
Під час розробки наочно-методичних матеріалів магістранти фіксують етапи їх виконання на електронних носіях (фотографують) та описують їх.
Теорія, практика та методика використання образотворчої грамоти під час створення художнього твору з розробленою наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.
На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.
На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням всіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=439
Теорія та практика декоративно-прикладного мистецтва
Завдання курсу «Теорія та практика декоративно-прикладного мистецтва» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.
Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.
Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.
Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.
Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.
На аудиторних заняттях магістранти розробляють теорію та практику виконання декоративно-прикладних виробів і визначають методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки з декоративно прикладного мистецтва бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Під час самостійної підготовки магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою навчання декоративно-прикладному мистецтву, виконують усі необхідні наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.
Наочність до навчальних завдань з декоративно-прикладного мистецтва виконується з дотриманням етапів малювання:
– підбір матеріалів, відповідно до художньо-образного задуму, для створення тематичної чи сюжетної композиції декоративно-прикладного твору;
– вибір формату та композиційного вирішення зображення;
– визначення характерних форм предметів зображення, конструктивний їх аналіз та декоративна обробка;
– розробка технологічної карти виготовлення декоративно-прикладного художнього твору;
– узгодження просторового зображення з художньо-образним задумом декоративно-прикладного твору (синтез та узагальнення);
– оформлення та презентація виконаного декоративно-прикладного твору.
Магістранти фіксують усі етапи виконання декоративно-прикладного твору на електронних носіях (фотографують) та описують їх.
Теорія, практика та методика виконання декоративно-прикладного художнього виробу з наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.
На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.
На екзамені усні відповіді поєднуються з представленням всіх виконаних контрольних завдань та їх захистом.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=440
Історія українського образотворчого мистецтва
У навчальному курсі «Історія українського образотворчого мистецтва» студенти мають можливість більш поглибленого вивчення процесів, які відбувалися у художньому житті України в різні історичні періоди і завдяки яким формувався особливий шлях у розвитку національної культури. Вміння орієнтуватися в загальному розвитку мистецтва допомагає виявляти аналогії в сучасному художньому процесі, співвідносити загальні явища різних історичних епох та зрозуміти, яким чином мистецтво впливає на картину суспільного розвитку. Курс спрямований на чітке уявлення особливостей мистецтва України у регіональному аспекті.
В курсі охоплюється широке коло різноманітних явищ українського мистецтва, які були актуальні на різних історичних етапах у різних регіонах України, що на сучасному етапі існування гуманітарного знання є найбільш актуальним у процесі вивчення національної культури. В процесі вивчення дисципліни значна увага приділяється розгляду явищ сучасного художнього процесу, для чого студенти відвідують виставки і аналізують творчість сучасних митців.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=441
Методика викладання образотворчого мистецтва у вищій школі
Завдання курсу «Методика викладання образотворчого мистецтва у вищій школі» полягає у формуванні професійної здатності майбутнього викладача образотворчого мистецтва до методичного управління процесом художнього навчання студентів на заняттях із дисциплін художнього циклу.
Процес навчання спрямований на формування та підвищення рівня якості методичного професіоналізму. Ознаками визначення рівня якості, що характеризують високий професіоналізм, методичну здатність майбутнього магістра – викладача образотворчого мистецтва є: професійна методологічна компетентність, в тому числі методична майстерність; потреба працювати якісно з високою ефективністю; самостійність мислення, різноманітність способів дій; уміння обґрунтувати творчий педагогічний метод та форми особистої методичної діяльності й бачити перспективу розвитку ідей, потребу в постійному розширенні й поновленні своїх знань; здібності до пошуку нових форм та методів навчання, що забезпечують методичну технологію вирішення завдань художньо-педагогічної освіти.
Підготовка до методичного керівництва процесом художнього навчання студентів у вищих навчальних закладах передбачає оволодіння системою практичних способів дій, націлених на майбутню готовність до професійної діяльності як викладача. Рішення цих завдань зумовлюється навчальними задачами програми, які, перш за все, націлені на формування й розвиток рівня такої готовності.
Програма передбачає узагальнення й розвиток уже набутих художніх професійних знань, умінь та навичок бакалаврів – учителів образотворчого мистецтва та методичну їх підготовку до художньо-педагогічної діяльності у вищому навчальному закладі, до викладання дисциплін художнього циклу.
Навчальний курс розподілений на аудиторну та самостійну підготовку магістрантів.
На аудиторних заняттях магістранти розглядають теорію та методику художньо-педагогічного керівництва процесом професійно-художньої підготовки бакалаврів – майбутніх учителів образотворчого мистецтва.
Під час самостійної роботи магістранти, згідно з визначеною теорією та методикою професійно-художньої підготовки бакалаврів, виконують необхідні теоретичні розробки та наочно-методичні матеріали до тематики навчальних завдань.
Під час розробки наочно-методичних матеріалів магістранти фіксують етапи їх виконання на електронних носіях (фотографують) та описують їх.
Теорія, практика та методика викладання образотворчого мистецтва у вищій школі з розробленою наочністю обговорюється та оцінюється на залікових аудиторних заняттях.
На залік магістранти представляють усі виконані контрольні завдання і захищають їх.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=442
Комп’ютерне моделювання
Навчальна дисципліна «Комп’ютерне моделювання» належить до циклу вибіркових дисциплін професійної підготовки. Обов’язковою умовою вивчення дисципліни є наявність комп’ютерного класу та відповідних програмних додатків, забезпечення кожного студента окремими персональним комп’ютером.
Мета навчальної дисципліни: засвоєння студентом комплексу теоретичних і практичних знань з комп’ютерного моделювання, необхідних для ефективного створення якісних інформаційних та графічних продуктів; навчити студентів створювати зовнішню форму інформаційних продуктів, яка б найповніше відповідала змістовому наповненню, розробляти графічну концепцію, застосовувати графічні прийоми й композиційні закони.
Завдання навчальної дисципліни: опанувати комп’ютерне моделювання як метод дослідження в образотворчому мистецтві; грамотно й зрозуміло обґрунтовувати дизайн-продукт на етапі проектування; генерувати актуальні та креативні ідеї; засвоїти етапи створення формальних моделей і навчитись їх візуалізувати; навчити створювати комп’ютерні моделі в органічній єдності змісту та дизайну, що підпорядковується законам композиції, зорового сприйняття, усталеним традиціям, стандартам.
Студент повинен знати: термінологію, пов’язану з процесами комп’ютерного моделювання; об’єкт та предмет комп’ютерного моделювання; класи і типи комп’ютерних моделей; алгоритми проектування моделей різних типів; етапи комп’ютерного моделювання; пріоритети в оцінюванні характеристик об’єкта-оригіналу комп’ютерної моделі; закони, правила, прийоми дизайну та способи їх застосування; комп’ютерні програми моделювання, графічні редактори; форми подачі інформації модельованого об’єкта чи явища; принципи колористики та кольору для створення комп’ютерної моделі; візуальні засоби композиції.
Студент повинен уміти: розрізняти види комп’ютерних моделей; створювати інтуїтивні, вербальні, наочні графічні, схематичні комп’ютерні моделі; використовувати багатоваріантне моделювання одного й того ж об’єкта; здійснювати візуалізацію формальних моделей; описувати комп’ютерні моделі; застосовувати закони, правила, прийоми дизайну; створювати комп’ютерні інтерактивні візуальні моделі; прототипувати і тестувати комп’ютерну модель.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=444
Менеджмент в мистецтві
Даний начальний курс дозволяє забезпечити рівень теоретичних знань та професійних навиків, необхідних студентам для успішного працевлаштування в державних та комерційних структурах, діяльність яких спрямована у сферах культури та мистецтва. Предметом вивчення навчальної дисципліни є особливості формування системи менеджменту в мистецтві. Програма навчальної дисципліни складається з теоретичних та практичних основ інноваційних процесів в галузі культури і мистецтв.
Метою викладання навчальної дисципліни «Менеджмент в мистецтві» є розкриття особливостей формування системи менеджменту в мистецтві.
Навчальний курс «Менеджмент в мистецтві» передбачає визначення основних понять та категорій менеджменту в сфері культури та мистецтв; вивчення нормативних документи діяльності в сфері культури та мистецтв; характеристику процесів та принципів управління в сфері культури та мистецтв; сучасні тенденції розвитку менеджменту в мистецтві.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Менеджмент в мистецтві» є визначення принципів управління у сфері культури та мистецтва у демократичній правовій державі; розкриття теоретичних основ інноваційних процесів в галузі культури і мистецтв; характеристика практичних засад інноваційних процесів в галузі культури і мистецтв.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати та вміти основні поняття та категорії менеджменту в сфері культури та мистецтв; нормативні документи діяльності в сфері культури та мистецтв; процеси та принципи управління в сфері культури та мистецтв; сучасні тенденції розвитку менеджменту в мистецтві; опрацьовувати нормативні документи діяльності в сфері культури та мистецтв; використовувати набуті знання у практичній діяльності; планувати та організовувати діяльність у в сфері культури та мистецтв.
http://moodle.kspu.kr.ua/enrol/index.php?id=443