Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Юрженко Володимир

Розшифрування, означення термінів їх відмінності, а саме: STEM, тобто Science, Technology, Engineering, Mathematics, що перекладається з англійської мови як «природничі науки, технологія, інжиніринг, математика»; STEAM, тобто Science, Technology, Engineering, Arts, and Mathematics, – додається Arts (мистецтво), і останній, нині існуючий варіант абревіатури, пов'язаний з STEM-освітою, це STREAM, тобто Science, Technology, Reading+wRiting, Engineering, Arts, and Mathematics – додається Reading+wRiting (читання+письмо). Тобто корінна природничо-математична і техніко-технологічна освіта – STEM, розширюються змістовим полем мистецтва – STEAM, а на додаток можуть включатися і базові елементи читання та письма – STREAM. Такий підхід наразі найбільш характерний комплексному розв’язанню проблеми засвоєння навчального матеріалу.

Національний центр «Мала академія наук України»

Шаповалов Євгеній, Білик Жанна, Шаповалов Віктор

Підвищення мотивації учнів та студентів є важливим елементом, коли йдеться про використання сучасних інформаційних засобів. Підвищення мотивації значною мірою залежить від багатьох факторів. У цьому контексті життєво важливу роль відіграє ситуаційний інтерес. Ситуаційний інтерес, у свою чергу, поділяється на підтримуваний SI та тригерний SI [1].

Детальніше

Одеська державна академія будівництва та архітектури

Чаєнкова Оксана

Мову архітекторів з одного боку можна віднести до професійної мови інженерів-будівельників, а з іншого – це мова митців. Численні дослідження професійної мови архітекторів довели, що для неї характерні такі особливості: 1) вона є значною мірою міждисциплінарною, отже, її словник містить лексику суміжних областей знань; 2) використовує багато слів та понять з мови повсякденного спілкування; 3) порівняно з іншими професійними мовами менш стандартизована.  Аналізуючи специфічні особливості мови архітектора, у професійній мові очолює список за частотою вживання іменник «проєкт», а замикає «реалізація». Детальний наліз використаних займенників показує, що архітектори не забувають зайвий раз згадати «свій» проєкт і розповісти про «своє» бачення. У цій спробі зробити щось «своє», архітектори прагнуть бути несхожими та «іншими». Хоча варто відзначити, що слово «наш» все-таки превалює над «мій», що каже про хорошу командну культуру. В світі реалізують «великі» та «важливі» проекти «сучасної» та «цікавої» архітектури. Дієслова, як не дивно, не домінують за частотою вживання. Слово «каже» займає чільну позицію. Судячи з того, скільки «може», «робить» і «працює» архітектор, свідчить про те, що професія архітектора – це безперервна праця, і всі сили спрямовані на те, щоб реалізовувати свої ідеї.

Луцький національний технічний університет

Федонюк Віталіна, Федонюк Микола

У зв’язку з широким впровадженням у наше життя інтернету та віртуальних технологій, серед яких і електронні карти, прикладні картографічні сервіси, в останні десятиліття кардинально змінилися підходи до викладання картографічних наук у закладах вищої освіти [1], [3]. Доступність картографічних онлайн-сервісів для широкого загалу користувачів, що найчастіше не володіють грунтовними знаннями у сфері картографії, топографії чи геодезії, створювало ілюзію, що працювати з картою вміють всі, навіть люди без спеціальної підготовки. Тому часто серед викладачів дисциплін картографічного циклу є суперечки щодо доцільності вивчення «класичної» топографії для фахівців – не картографів і не військових. Вміння працювати з паперовою топографічною картою для майбутнього еколога, інженера чи будівельника видавалося неважливим, дехто називав такі навички мало не архаїзмом.

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Ткаченко Ігор, Краснобокий Юрій

Системний підхід сприяє тому, що кожна наука почала розглядати в якості свого предмета вивчення системи певного визначеного типу, які знаходяться у взаємодії з іншими системами. Згідно такого нового підходу, світ почав уявлятися у вигляді величезної множини систем найрізноманітнішого конкретного змісту і спільності, об’єднаних у єдине ціле – Всесвіт. Чинниками модернізації, а тим паче кардинального реформування системи освіти, на нашу думку, можуть бути: нові відкриття у різних наукових галузях, що вимагають перегляду номенклатури і змісту навчальних дисциплін, які є формою імплементації відповідних наук у процесі їх вивчення в закладах освіти; створення нових виробництв, що використовують новітні технології, а, отже, й вимагають підготовки відповідних фахівців; накопичення значних обсягів нової інформації про навколишній світ (Всесвіт), що змушує до перегляду попередніх світоглядних парадигм у рамках наукової картини світу і відображення цих змін в освітньому процесі тощо. Це те, що у системному підході називається «зворотним зв’язком» системи із зовнішнім середовищем.