Accessibility Tools

Science - ISCAR Announcements, Activities

«Гендерні дослідження: теоретичні та прикладні аспекти» (анонс наукового дослідження професорів Наталі Пасічник, Рената Ріжняка та доцентки Катерини Акбаш)

18 травня (вівторок) 2021 року о 12 год. 30 хв. в аудиторії 202 навчального корпусу № 4 (7-поверховий, фізматівський) відбудеться засідання учасників Міждисциплінарного наукового центру прикладних досліджень. Під час засідання буде заслухана доповідь професорки Наталі Пасічник, професора Рената Ріжняка та доцентки Катерини Акбаш.

Pasichnik Rizhniak Akbash

ТЕМА: ГЕНДЕРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ

► Становлення, розвиток та змістовна багатогранність гендеру як складного соціокультурного конструкту, що визначає соціальні відносини основних соціальних інститутів, конструюється через певну систему соціалізації, поділу праці і прийняті в суспільстві культурні норми, ролі й стереотипи.

► Гендерні дослідження проводяться в різних соціально-економічних та політико-правових сферах. Гендерна рівність і гендерне бюджетування розглядається як один з інструментів досягнення гендерної рівності через підвищення ефективності використання бюджетних коштів. Можливості гендерного бюджетування демонструються на рівні бюджету в цілому (як загальнодержавному, так і бюджету невеликої громади), на різних етапах бюджетного циклу, у конкретному секторі (освіта, охорона здоров’я, транспортна політика та ін.

► Статистичні методи гендерних досліджень передбачають уведення й застосування чисельних показників, що відбивають ступінь справедливості розподілу та користування національними благами й послугами між соціальними групами в системі загальних досягнень світу або окремого його регіону з урахуванням гендерного чинника. Гендерна статистика вказує на соціально-демографічні особливості таких специфічних груп, як жінки та чоловіки. Показники гендерної статистики є інформаційним джерелом для забезпечення моніторингу становища жінок і чоловіків в світі (чи окремому його регіоні); вони допомагають забезпечити вироблення стратегічних рішень соціально-економічної політики для реалізації принципу рівноправності в суспільстві.

► Оцінка гендерного паритету в демографії проводиться обрахунком індексу гендерного паритету GPI, абсолютного гендерного розриву AGG та коефіцієнта гендерної асиметрії GA.

► Для оцінки гендерного паритету в соціальній сфері вводяться позначення:

4

де number_sphf – кількість представників жіночої статі, які володіють певною ознакою у обраній для аналізу сфері у певному регіоні, populationf – населення жінок у даному регіоні. Тоді для обчислення індексу гендерного паритету GPIsph, абсолютного гендерного розриву AGGsph та коефіцієнта гендерної асиметрії GAsph у соціальній сфері використовують ratiof та ratiom.

► При обрахунку простих гендерних показників соціальної сфери (наприклад, соціально-економічної, політико-правової, освітньої або інших специфічних сфер) використання формули індексу гендерного паритету GPI та коефіцієнта гендерної асиметрії GA не є коректним та загальновживаним. При таких обрахунках коректним є використання формули індексу гендерного паритету GPIsph та коефіцієнта гендерної асиметрії GAsph, які враховують демографічні показники populationf та populationm.

► Адаптація показника розширення можливостей жінок (ПРМЖ) на регіональний рівень (на прикладі Кіровоградської області, ПРМЖ (на рівні країни) орієнтований на облік не здібностей жінок, а їх можливостей, і дозволяє відобразити нерівність в положенні жінок і чоловіків в трьох ключових областях:

  • участь і повноваження щодо прийняття рішень в політичній сфері, вимірюваних частками місць в законодавчих органах, які займають жінки і чоловіки;
  • участь і повноваження щодо прийняття рішень в економічній області, вимірюваних двома показниками: відсотковими долями жінок і чоловіків, які займають посади законодавців, чиновників вищої ланки і керівників, а також відсотковими долями жінок і чоловіків на посадах спеціалістів і технічних працівників (в дослідженні ми використовували прийняті визначення посад);
  • повноваження щодо розпорядження економічними ресурсами, вимірювані приблизними показником отриманого доходу жінок і чоловіків.

► Розрахунок ПРМЖ проводиться у 4 етапи: 1) на першому етапі розрахуємо індекси досягнень в області прийняття рішень в політиці і економіці, а також розпоряджень економічними ресурсами окремо для чоловіків і жінок; 2) на другому етапі для кожного елемента досягнень розрахуємо еквівалентний відсоток при рівному розподілі; 3) на третьому етапі для оцінки повноважень щодо прийняття рішень у політичній та економічній сферах еквівалентний відсоток при рівному розподілі індексується шляхом ділення отриманого значення на 50%, так як в ідеальному суспільстві частка жінок дорівнює частці чоловіків за кожною змінною; 4) на четвертому етапі розраховуємо ПРМЖ як середнє арифметичне трьох значень ЕВРР.

► Адаптація індексу гендерної нерівності (ІГН) на регіональний рівень (на прикладі Кіровоградської області, ІГН відображає неблагополучний стан жінок за трьома вимірами:

  • розширення прав і можливостей (РПМ);
  • економічна активність;
  • репродуктивне здоров'я.

► Індекс гендерної нерівності (ІГН) обчислюється в п'ять етапів: 1) облік нульових і екстремальних значень; 2) агрегування за вимірюваннями в рамках кожної гендерної групи з використанням середніх геометричних величин; 3) агрегування за гендерними групами з використанням гармонійної середньої величини; 4) розрахунок середнього геометричного середніх арифметичних величин для кожного індикатора; 5) розрахунок індексу гендерної нерівності.

► Використання методології ПРООН та інтеграція регіональних показників дозволяє адаптувати показники людського розвитку на регіональному рівні з гендерної точки зору без розширення бази показників. Результати такої універсалізації субнаціональної адаптації дозволяють проводити порівняльний аналіз прогресу у розвитку людського потенціалу як в окремих субнаціональних регіонах країни, так і в регіонах різних країн світу.

► Потреба субнаціональної адаптації індексів людського розвитку з гендерним фактором (у нашому випадку індексом гендерної нерівності) полягає у існуванні об’єктивної небезпеки, що показники ІГН в країні не відображають досить широкі національні диспропорції. В результаті розрахунку загального індексу країни стає неможливим сформулювати точні політичні, економічні та соціальні рекомендації в контексті людського розвитку з гендерним фактором, які були б ефективними та оптимальними для всіх субнаціональних регіонів країни. Отже, згадані рекомендації для кожного субнаціонального регіону мають бути скориговані з урахуванням результатів адаптації субнаціональної області до ІГН.