Accessibility Tools

Легендарні постаті Університету

ХРИПУН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1941-2003 рр.)

ХРИПУН ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ (1941-2003 рр.)

Володимир Олександрович Хрипун народився 25 листопада 1941 року в м. Актюбінську (зараз Республіка Казахстан) у родині, що походила із Лубенського району Полтавської області. Батько Володимира Олександровича був військовим льотчиком, мати – вчителем математики.

Середню освіту Володимир Олександрович отримав у Лубенській школі № 3, яку закінчив у 1958 році. Протягом наступного року працював на верстатобудівельному заводі «Комунар», опанувавши професію токаря.

1959 року Володимир Хрипун вступив до Горьківського педагогічного інституту іноземних мов на факультет англійської мови (зараз Нижньогородський державний лінгвістичний університет імені М.О. Добролюбова, Російська Федерація). Під час навчання на останньому (п’ятому) курсі Володимира було зараховано до групи, студентів якої готували до викладацької діяльності у закладах вищої освіти. Тож і педагогічна практика проводилася на першому й другому курсі цього ж інституту. 1963 року В.О. Хрипун. працював перекладачем із групою індійських спеціалістів, що стажувалися на медико-інструментальному заводі м. Ворсми Горьківської (тепер Нижньогородської) області Росії. У студентські роки Володимир Хрипун здійснював активну громадську та редакторську діяльність.

Після закінчення інституту Володимира Олександровича було направлено на роботу у с. Наруксово Горьківської області.

У листопаді 1964 року Володимир Хрипун вступив до лав Радянської армії. Проте за станом здоров’я невдовзі демобілізувався та у січні 1965 року почав працювати асистентом кафедри англійської філології Черкаського державного педагогічного інституту.

До роботи у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені О.С. Пушкіна (тепер Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка) Володимир Олександрович став у липні 1965 року, де працював асистентом кафедри англійської мови. У той час В.О. Хрипун викладав практичні дисципліни для студентів факультету англійської мови.

1970 року Володимир Олександрович вступив до аспірантури Дніпропетровського державного університету. Навчався за спеціальністю «Література країн Західної Європи, Америки й Австралії». Після закінчення навчання (1973 р.) він повернувся до викладацької діяльності у Кіровоградському педагогічному інституті на посаду старшого викладача.

За час роботи у нашому закладі (1965-2002 роки) Володимир Олександрович обіймав низку посад, а саме: асистента, старшого викладача, перекладача групи з виконання господарсько-договірної теми науково-дослідного сектору, доцента, завідувача кафедри англійської мови та кафедри англійської філології.

2

Професорсько-викладацький склад факультету іноземних мов.
Перший зліва у другому ряду – викладач англійської мови В.О. Хрипун, 1976 рік.

1979 року Володимир Хрипун захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук з теми «Проблема творчого методу й стилю у “Піснях і сонетах” Джона Донна». 16 січня 1980 року Володимиру Олександровичу було присвоєно науковий ступінь кандидата філологічних наук, а 1987 р. – учене звання доцента кафедри англійської мови.

Протягом усього часу роботи в педагогічному університеті Володимир Олександрович Хрипун активно займався науковою діяльністю, регулярно брав участь у міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях, що проходили у Москві, Києві, Дніпропетровську, Вінниці, Кіровограді та інших містах; був постійним учасником й доповідачем Пуришівських читань «Всесвітня література в контексті культури» у Московському педагогічному університеті. Зокрема, неабиякий інтерес викликав його виступ з теми «Поезія Біблії у перекладах Філіпа Сідні та Джонна Донна» (1993 р.).

Друковані праці Володимира Олександровича мали як філологічну, так і методичну спрямованість: «Гамлет у парадигмі інтерпретацій», «Онтологічні та семантичні аспекти метафори в англійському бароковому поетичному тексті», «WIT»: функціонально-семантична динаміка концепту в поетиках та поетичних текстах Ренесансу», «Tropological functioning of ‘wit-conceit’ concept», «Why philological reading?», «Интерпретация перевода стихотворения Д.Бедного «Мой стих», «Соотношение сакрального и эстетического в поэме «Жемчужина», «Методические основы самостоятельной работы студентов по домашнему чтению (предкоммуникативный этап)», «Методические рекомендации по английскому языку (в помощь учащимся 9-10 классов средних школ, занимающихся на ‘Факультете будущего учителя’»), «Элиот и метафизики», «Philological reading: culture-mentality-text-interpretation», «An anthology of Critical Thinking» тощо.

За спогадами дружини, Валентини Сергіївни Хрипун, Володимир Олександрович ще зі студентських років почав збирати власну бібліотеку, яка містила унікальні видання англомовних творів художньої літератури, філософських та літературно-критичних праць. Згодом бібліотекою мали змогу користуватися і студенти під час підготовки до практичних і семінарських занять, написання дипломних і магістерських робіт.

В.О. Хрипун розробив авторські курси з історії літератур англомовних країн, філологічного читання й інтерпретації тексту для студентів факультету іноземних мов та зарубіжної літератури для студентів філологічного факультету. Є співавтором курсу з критичного мислення, що був запроваджений в університеті у співпраці з Монтклерським університетом. Студентам також викладав спецкурси «Елементи теорії літератури» (3 курс), «Поетика малої поетичної форми» (4 курс), «Ведучі тенденції у сучасному зарубіжному літературознавстві» (магістратура).

3

В.О. Хрипун під час лекційного заняття, 1980-ті роки.

На факультеті англійської мови, а згодом на факультеті іноземних мов під керівництвом В.О. Хрипуна працював студентський науковий гурток «Слово-текст-література-культура». Слухачі гуртка брали участь у різноманітних країнознавчих заходах, залучалися до читань «філософських» казок для дорослих, оригінальних творів античної літератури й поетичних і прозових зразків англійського та американського красного письменства. Під час засідань студенти мали змогу зануритися у культуру англомовних країн, поглибити навички критичного потрактування «хрестоматійних» літературно-критичних джерел, набути додаткових знань та мовленнєвої практики англійською мовою.

На факультеті іноземних мов Володимир Олександрович проводив щорічні Шекспірівські читання, готував студентів до виступів на підсумкових студентських конференціях та тематичних засіданнях гуртка, присвячених творчості Волта Вітмена й інших митців англійського слова.

4

Куратор академічної групи В.О. Хрипун із вихованцями, 1980-ті роки.

Володимир Олександрович дав шлях у життя багатьом педагогам та науковцям – кандидатам, докторам наук та доцентам: Кавицькій Т.І. (зараз працює доцентом кафедри методики викладання української та іноземних мов і літератур Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка), Яровій Л.О. (доцент кафедри перекладу, прикладної та загальної лінгвістики Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка), Миценко В.І. (сьогодні завідувач кафедри іноземних мов Центральноукраїнського національного технічного університету), Поліщук А.В., Cтепаненко А.-А.В., Снісаренко І.Є., Кібальніковій Т.В., Дацькій Т.О., Кочубей В.Ю. (сьогодні доценти кафедри германських мов та методик їхнього навчання Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка), Цариковській (Особовій) О.В. (доцент Педагогічного коледжу Державного університету штату Джорджія, США), Мороз Т.Ю. (доцент кафедри іноземних мов №1 Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого (м. Харків), Гавриленко О.І. (зараз працює на посаді доцента кафедри іноземних мов Центральноукраїнського національного технічного університету) та багатьох іншим.

Своїми спогадами про Володимира Олександровича поділилася Олена Гундаренко, випускниця 2001 року, зараз кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри англійської мови та літератури Гуманітарного факультету Університету м. Жиліна, Словаччина:

«Досвід навчання з Володимиром Олександровичем Хрипуном – це досвід на все життя! А все почалося з третього курсу, коли ми, студенти, вивчали літературу й культуру Ренесансу, зокрема творчість Ф. Петрарки. Коли Володимир Олександрович запитав, що саме сподобалось кожному з нас, більшість відповідей стосувалось кохання ліричного героя до Лаури, ніжності… А мене щось підштовхнуло сказати про незвичайний як на той час зв’язок між Лавром, деревом слави, та ім’ям коханої жінки Лаури. Наступного дня Володимир Олександрович запросив мене до свого гуртка. Це була велика відповідальність, і, водночас, острах того, що про мене може скластися хибне враження.

Потім був ґрунтовний аналіз шекспірівського «Гамлета», засідання гуртка щонеділі... Фінальним результатом нашої співпраці стала дипломне дослідження, робота над яким тривала три роки. Протягом цього часу під керівництвом Володимира Олександровича мені довелося аналізувати 152 сонетів В .Шекспіра з позицій тропології, концептології та критичного мислення – методології, що саме у той час набирала обертів (2001 рік).

Напевне, я була однією з останніх дипломантів В.О. Хрипуна. Та цей досвід чітко окреслився у моїй свідомості й пам’яті, особливо літературній… Велика подяка й найсвітліші спогади про літературу з великої літери та людину нестандартного мислення! Не кожному пощастило мати такого Вчителя! Не кожен зміг встояти й витримати «комендантські» вимоги до предмету! Проте тепер, із часом, ще більше усвідомлюється цінність такого життєвого досвіду та знань. Щира подяка!»

Багато поколінь випускників факультету іноземних мов із гордістю торують шлях до успіхів у вчителюванні та науці, натхненні словами «Обітниці випускника», автором якої є Володимир Олександрович:

Oh, English, my love,
Oh, English, my bread,
Oh, English, my subject!
To thee I turn for better or worse, in the time of peace and trouble,
when my days are bright and when they are overcast.
Four years ago, I entered this Temple of Enlightenment being involved in errors of ignorance, but I was exhorted to wage the glorious battle by my Masters,
who put their shoulders to the Cart of Knowledge
and my nose to the Grindstone of Learning.
On the day of bidding farewell to them and to my alma mater I pledge myself
to the Cause of the English Language
I promise to keep a firm hold of the Sword of Methodology
and the Shield of Pedagogy,
I promise to maintain the readiness of my English Tongue,
so that the uninitiated generations be converted to Englishness.
May my Courage be the firmer,
my Heart the bolder,
and my Spirit the greater in this Noble Enterprise.

 

5

Під час виголошення «Обітниці випускників» студентами факультету англійської мови, 1966 рік

Як викладач і науковець В.О. Хрипун вирізнявся ґрунтовністю і глибиною знань, вимогливістю до себе, колег та студентів, академічним стилем викладання, креативністю і неабиякою відданістю справі усього свого життя. Гарний приклад для наслідування!

Доцент кафедри германських мов та методик їхнього навчання О.В. Долгушева

(за матеріалами архіву ЦДПУ, родинного архіву Хрипун В.С., особистих спогадів кандидата філологічних наук Гундаренко О.В.)