Театральні традиції ЦДПУ
27 березня весь світ відзначає Міжнародний день театру. День, що дарує прекрасну нагоду згадати про театральні традиції Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім.В.Винниченка.
Любов до театру починається в ЦДПУ, либонь, з «Вернісажу талантів» – університетського фестивалю, на якому першокурсники демонструють свою креативність, артистизм та майстерність у різних видах перфомансу. Довгими осінніми вечорами під час репетицій чи за написанням та обговоренням сценаріїв танцювальних номерів, вокально-інструментальних композицій чи комічних сценок народжується не тільки дружний та згуртований колектив, але й інтерес та потяг до сцени.
Кураторські години у нашому університеті не обмежуються лише інструктажем з техніки безпеки – чи не в першу чергу викладачі ведуть своїх студентів до бібліотек, музеїв, галерей, і, звичайно, до театру.
Варто тільки поглянути на глядацький зал у дні спектаклів у Театрі корифеїв чи на виставах на Хуторі «Надія» у дні «Вересневих самоцвітів» – складно знайти більш захоплених і відданих театралів, ніж наші викладачі та студенти.
Сьогодні хочемо згадати про три аматорські театральні проєкти, що варті уваги і, безперечно, є об’єктами нашої гордості та вдячності за незабутні глядацькі враження.
Молодіжний театр «Резонанс» ім. Валерія Дейнекіна. Діє при університеті уже протягом 65 років. Він почався з невеличкого драматичного гуртка у далекому 1956 році, і донині залишається важливою частиною життя студентської молоді. Актуальні й болючі для юнацтва теми, несподівані драматичні ефекти, дивовижне поєднання традицій та новаторства – все це робить кожну постановку «Резонансу» справжньою подією культурно-мистецького життя університету та міста. Колектив дав творчий поштовх для багатьох своїх випускників, чимало з резонансівців знайшли своє покликання у професійних трупах і проектах не тільки в Україні, але й за її межами.
Сторінка театру у Facebook: https://www.facebook.com/groups/331058927234217
Молодіжний театр «Палата №6», що дебютував зовсім нещодавно, у 2016 році. Театр заснували двоє хлопців і четверо дівчат – Ірина Гелевер, Анна Шелуденко, Ігор Шелуденко, Юлія Безвюк, Юрій Таран та Ксенія Троянська – шестеро студентів та випускників абсолютно різних факультетів та напрямків. Інтерес до театрального мистецтва спершу привів їх до «Резонансу», а далі і до потреби робити щось інакше, дещо дивакувате, дещо авангардне, дещо божевільне – але «своє». Так з’явилася ідея «Палати №6» – назва повісті Антона Чехова, на думку учасників молодих акторів, найкраще передає ідею та дух їхнього театру.
«Палата №6» – це дружня і творча спільнота людей, що разом читають і обговорюють п’єси, постійно шукають нові образи і прийоми, цікавляться сучасною українською драматургією і не бояться експериментів. Нині актори готуються представити на суд глядачів свою нову постановку під назвою «Гроші як з відра»:
https://www.facebook.com/100065409668975/videos/103939218463067/
Сторінка театру у Facebook: https://www.facebook.com/groups/teatr.palata.nomer.6
Сучасний театр сатири
Трупа починалася з ідеї і любові до театру трьох людей – Романа Бутовського, Олени Франтасової та Олександра Теслі, і задумувалася, як антрепризний проектний театр, суто комедійного спрямування та з камерною атмосферою.
Утім, театр поволі розростається, набирає обертів, збільшує аудиторію, охоплює ширші теми і жанри, – у новому спектаклі, прем’єра якого відбудеться 1 квітня, задіяно вже вісім акторів. Це сьома постановка за два роки існування колективу. Молодий театр брав участь у фестивалі театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти-2020» з комедією «Не вір очам своїм». Крім того, учасники трупи займаються з юними акторами в театральній студії, працюють у різних телевізійних проєктах.
Театр, художнім керівником якого є актор, режисер, випускник мистецького факультету Роман Бутовський, об’єднує людей, що не мають відповідної професійної освіти, але мають неймовірні таланти й обдарування, нестримну творчу енергію і бажання поділитися своїм оптимізмом з іншими.
Сторінка театру у Facebook: https://www.facebook.com/sutchasnyjteatrsatyry
У ці дні святкування Всесвітнього дня театру вітаємо усіх причетних до цього найкращого з мистецтв – акторів, режисерів, драматургів, костюмерів, звукорежисерів, гримерів, декораторів, гардеробників, буфетників та білетерів. Хай у нашому місті, славному завдяки першому українському професійному театру та названому на честь корифея Марка Кропивницького, буде більше театрів: драматичних і сатиричних, академічних і арт-хаусних, професійних та аматорських! Хай кожному з них знайдеться сцена, меценати і, звичайно ж, вдячні і небайдужі глядачі!