Мої враження від перших днів в університеті

Здається, тільки вчора збирала шкільний рюкзак, прискіпливо обирала щоденник з найяскравішою обкладинкою, а вже сьогодні я отримала свій студентський квиток, якому радію навіть більше ніж отриманню паспорта, і займаю місце в світлій великій аудиторії, з якої почнеться моє нове цікаве доросле життя.

Університет імені Винниченка зачарував мене ще здалеку: поважні, архітектурно досконалі будівлі пастельних тонів з великими вікнами, схожими на арки, створюють враження, наче з сучасної набридливої метушні ти опинився на вулицях давнього європейського міста; високі стелі у коридорах, розмаїття картин, просторі аудиторії одразу вразили мене.

У перший же тиждень, окрім лекцій, нас ознайомили з історією факультету і університету, розповіли про наші  перспективи й організували  зустріч з журналістом, який має надзвичайно великий досвід , любов і запал до своєї справи, Олегом Івановичем Микитенком, який вже 48 років працює в журналі «Всесвіт», є майстром своєї справи. Це стало першим поштовхом до бажання хоч трохи наблизитись до подібних успіхів, почати рости до рівня нашого гостя, оскільки ми лише на початку довгої дороги до досягнення омріяної спеціальності.

Хочу поділитися своїми емоціями після сьогоднішнього знайомства з усіма  викладачами. Ми, студенти першого курсу факультету філології та журналістики, були настроєні слухати бесіду про правила і обов’язки в університеті, та,окрім цього, викладачі давали нам дуже щирі настанови, які стосуються не лише навчання, а й життя загалом. Говорили про задоволення від власної справи, про дружбу й колектив, про важливість обрати близьку людину, гідне і добросовісне ставлення до людських цінностей. Розмова офіційного характеру набула художнього забарвлення, була наповнена теплими словами. І я одразу ж уявила, як я так само гарно навчусь  висловлювати свої думки.

Осінь тільки почалася, а всі ми вже сповнені натхненням дізнаватись нового і виховувати в собі ту високоосвічену і впевнену людину, якою  станемо, озброївшись своїм запалом та старанням, який отримали з перших днів перебування в університеті.

Олександра Крикун,
студентка 12-ї групи