Зірковий час німецької мови в Україні

Наприкінці вересня, у самому серці Буковини – місті Чернівці Асоціація українських германістів зібрала на своїй ХХІV Міжнародній конференції найкращих викладачів німецької мови, науковців та перекладачів з усієї України та представників наукових кіл Австрії, Німеччини, Польщі, Румунії. 2017 рік офіційно названий роком німецької мови в Україні і гасло цьогорічної конференції «Зірковий час німецької мови в Україні» бездоганно відображає цю, без перебільшення визначну для всієї філологічної спільноти, подію.

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, заснований 4 жовтня  1875 року указом імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа на основі теологічного інституту, що існував у Чернівцях ще із 1827 року, недарма був обраний місцем проведення конференції. Сам університет та місто Чернівці, як видно, нерозривно пов’язані з німецькою мовою та австрійською культурою. Навіть посол Німеччини в Україні Ернст Райхель під час урочистого відкриття конференції відзначив, що поза межами німецькомовних країн навряд чи є місто, що залишило стільки слідів у німецькомовній історії літератури як Чернівці (адже біля 140 років Чернівці (Tschernowitz) належали до Габсбурзької монархії). Тож ще до початку конференції сама атмосфера налаштовувала учасників на цікаву інтенсивну роботу.

Після офіційного відкриття конференції учасники продовжили роботу у форматі секційних засідань під керівництвом кращих професорів германістики України, Австрії та Німеччини. Теми секцій були різними: від актуальних питань сучасних тенденцій дидактики та методики викладання німецької мови у середній та вищій школі – до  мовознавства, літературознавства, стилістики, перекладознавства й міжкультурної комунікації.

Не можу сказати наскільки цікавими були виступи науковців на різних секціях, але доповіді, з якими виступали на секції з перекладу та міжкультурній комунікації, особисто мене вразили оригінальністю предметів дослідження та багатством тем. Секцією на високому професійному рівні керували професори Т.Р.Кияк (КНУ ім. Т.Шевченка) та О.М.Білоус (ЦДПУ ім. В.Винниченка). Для себе я особливо відзначила доповіді про специфіку підготовки фахових та літературних перекладачів в Україні, діяльність Івана Франка, як редактора і критика перекладів, складнощі перекладу українських діалектів німецькою мовою (втім, як виявилось в ході дискусії, окремі діалектні слова важко перекласти навіть українською) та маледиктологію – науку, що вивчає особливості використання нецензурної лексики в різних мовах (так-так, така наука дійсно існує).

Тож ті кілька днів конференції у Чернівцях виявились надзвичайно продуктивними і означили майбутні перспективи розвитку германістики в Україні.

Ірина Кобилінська,
асистент кафедри перекладу,
прикладної та загальної лінгвістики