Accessibility Tools

Web Accessibility plugin by DJ-Extensions.com

Наукові записки. Серія: Право

ЗНАЧЕННЯ МЕДІАЦІЇ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

УДК 347.965.42(477)

Токарєва К. С.,
кандидат юридичних наук,
доцент кафедри конституційного і адміністративного права
Національний авіаційний університет
[email protected]
https://orcid.org/0000-0001-5705-5211

Анотація

Статтю присвячено значенню медіації в умовах розвитку правової системи України. Метою дослідження є аналіз потенційного правового впливу запровадження медіації до вітчизняної системи захисту прав, свобод та інтересів людини. Проаналізовано завдання та напрями розвитку національної правової системи. Встановлено, що формування концепції розвитку альтернативних способів вирішення спорів є однією із умов гармонізації національного законодавства та права Європейського Союзу. Визначено, що реформування системи правосуддя, яке тривало з 2016 року, не призвело до повного перевантаження судів. Рівень довіри українців до судової влади є критично низьким. Наголошено на тому, що медіація стала об’єктивною потребою суспільства. Проаналізовано переваги медіації над судовим розглядом та іншими способами альтернативного вирішення спорів. Встановлено, що медіація здійснюється на добровільних засадах, характеризується самостійністю сторін, конфіденційна та неформальна. Досліджено наукові погляди іноземних вчених щодо найбільш вагомих переваг медіації, серед яких швидкість та оперативність розв’язання конфлікту та зменшення витрат на розгляд спору. Здійснено аналіз значення медіації у різних категоріях спірних правовідносин. Встановлено, що медіація сприяє зменшенню емоційної напруженості у спорах, сприяє примиренню сторін та збереженню їх нормальних відносин. Зроблено висновок про позитивний вплив медіації на розвиток правової системи України та сформовано перелік наслідків її
впровадження, серед яких: задоволення потреби суспільства у швидкому врегулюванні конфліктів; зниження корупційних ризиків при вирішенні конфліктів та, як наслідок, рівня сприйняття корупції в цілому; розвантаження судової системи та підвищення оперативності і якості судового розгляду; освіченість громадян щодо можливих шляхів захисту своїх прав як крок до подолання правового нігілізму; модернізація правової системи відповідно до європейських стандартів та наближення до повноцінного членства у Європейському Союзі тощо.

Ключові слова: медіація, правова держава, альтернативне вирішення спорів, суд, довіра до правосуддя.

Повний текст статті:

Adobe Acrobat Pro PDF

Список використаних джерел:

  1. Лук’янов Д. Правова система як предмет порівняльно-правових досліджень: характеристика за теорією систем. Вісник Національної академії правових наук України. 2015. № 2. С. 27-35.
  2. Оніщенко Н.М. Розвиток національної правової системи в контексті запитів громадянського суспільства. ScienceRise. Juridical Science. 2018. № 3. С. 4-9.
  3. Шаганенко В. П. Сутнісні характеристики системи права. Часопис Київського університету права. 2012. № 2. С. 69-74.
  4. Support to the implementation of the judicial reform in Ukraine. Council of Europe. URL: https://www.coe.int/en/web/cdcj/co-operation-projects/judicial-reform-ukraine.
  5. Дрок Г.М. Стратегічні напрями реформування судоустрою і судочинства в сучасних євроінтеграційних умовах. Правові та інституційні механізми забезпечення розвитку держави та права в умовах євроінтеграції: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (20 травня 2016 р., м. Одеса). Одеса: Юридична література. C. 299-301.
  6. Research and Reports. USAID New Justice Program. URL: https://newjustice.org.ua/uk/lib/doslidzhennya-ta-zviti/.
  7. Волянська О. В., Підкуркова І. В. Довіра до суду як чинник довіри до публічної влади: міжнародний та національний виміри. Вісник Національного університету Юридична академія України імені Ярослава Мудрого. Серія: Політологія. 2018. № 2. С. 151-165.
  8. Овсяннікова О. Професійна етика суддів та працівників суду як чинник, що впливає на формування громадської думки. Підприємництво, господарство і право. 2016. № 8. С. 196-200.
  9. Кобак М. В. Відновлення довіри суспільства до суду як необхідна умова реформування судоустрою. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Юридичні науки. 2016. № 2 (3). С. 76-78.
  10. Запара С. І. Поняття медіації та особливості її становлення в Україні та світі. Порівняльно-аналітичне право. 2015. № 3. С. 83-85.
  11. Поліщук М. Я. Поняття медіації як альтернативного методу вирішення спорів. Держава і право. Юридичні і політичні науки. 2014. Випуск 65. С. 134-139.
  12. Красіловська З. Теоретичні основи медіації як альтернативного способу вирішення спорів: поняття, види, принципи. Актуальні проблеми державного управління. 2013. № 3. С. 10-13.
  13. Nolan-Haley J. Mediation: The new arbitration. Harvard Negotiation Law Review. 2012. 17(61). Р. 61-95.
  14. Zhorzholiani L. Advantages of Resolution of Civil Disputes through Judicial Mediation over Litigation. TSU Journal of Law. 2017. 1. Р. 151-171.
  15. Sobczak E. Mediacja w sporach pracowniczych w kontekście zarządzania przedsiębiorstwem. In Wiedza społeczno – ekonomiczna i prawna motorem rozwoju gospodarki: monografia. Omnibuss. 2016. 128-148.
  16. Коношенко Н. В. Медиация в семейном праве. Мир на пороге перемен: Экономика. Управление. Право. 2016. С. 201-205.
  17. Skrobotowicz G. A. Zalety mediacji karnej. Prokuratura i Prawo. 2012. 2. 128-145.
  18. Mohamad M. A. S., Kamarudin A.R. Mediation as an effective tool for resolving sport disputes. International Journal of Business, Economics and Law. 2015. 7(4). Р. 81-85.
  19. Costa e Silva A. M. Education, citizenship and mediation. Citizenship, Social and Economics Education. 2012. 1(11). Р. 2-10.
  20. The Impact of CEPEJ Guidelines on Civil, Family, Penal and Administrative Mediation. European Commission for the Efficiency of Justice. URL: https://rm.coe.int/report-on-the-impact-of-cepej-guidelines-on-civil-family-penal-nd-admi/16808c400e.