Accessibility Tools

Іміджевий захід – фразеофеєрія – до міжнародного дня студентів відбувся на факультеті української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

Іміджевий захід – фразеофеєрія – до міжнародного дня студентів відбувся на факультеті української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій

21 листопада 2025 року на факультеті української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій відбулася традиційна Фразеофеєрія, яка вже стала іміджевим заходом, присвяченим Міжнародному дню студента. Її девіз «Фразеологія – як життя, життя – як фразеологія».

Цьогоріч уперше змагалися дві команди першокурсників «ГуморМовці» (капітан Микола Бур’яноватий) та «За словом не ліземо на сьоме небо» (капітан Анна Гладка).

На початку незмінна авторка, натхненниця, муза Фразеофеєрії – професорка С.Л.Ковтюх – продемонструвала інтродукцію про історію цього лінгвістично-гумористичного шоу.

Зникало й з’являлося світло, ми переходили з телефонів на великі комп’ютери, однак не гаснув ентузіазм та бажання позмагатися.

У візитівці «Учення – світло, а невчення – енергозбереження» студентки під керівництвом Миколи Бур’яноватого твердо засвідчили: «Учення – це світло. І не просто світло, а прожектор, яким ми підсвічуємо одне одному шлях до розуму та успіху. А невчення? Ну, воно, звісно, теж економить енергію... але ми не економрежим. Ми – команда підвищеної потужності: вчимося, досліджуємо, сперечаємося, помиляємося й знову вчимося. Наша візитівка проста: ми заряджаємо одне одного знаннями та працюємо на максимальній освітленості. Команда світла, а не енергозбереження!» Проте після першого конкурсу з різницею в 1 бал перед вела команда «За словом не ліземо на сьоме небо».

У мовознавчому герці «Важко грати першу скрипку на барабані» сили були рівними, обидва колективи отримали по 18,5 бала.

За домашнє завдання «Церковно-приходська школа ІV рівня акредитації» на пів бала більше дісталося «ГуморМовцям».

Цікавий факт: обидві команди використовували під час змагання спільні відео та світлини, чим довели, що сформувався дружний колектив першокурсників-україністів. Цей висновок підтвердили й результати змагання: з рахунком 28 – 27,5 перемогли ті, хто «за словом не лізе на сьоме небо».

Переможці назвали себе «приземленим фразеологічним десантом», у якого філософія проста: коли інші летять у хмари, ми стоїмо на землі – з головою на плечах і жартом напоготові. Бо й справді: навіщо лізти аж на сьоме небо, коли тут, унизу, і Wi-Fi ловить краще, і здоровий глузд працює стабільніше? Наш девіз: «Не ліземо на сьоме небо економимо енергію для перемоги!» І їхня мрія здійснилася!

Насправді перемогла дружба. Завдяки доброму настрою, заряду оптимізму й бажанню довести, що обидві команди завжди мають чим відповісти на будь-яке запитання та чим здивувати.