ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ ЗІ СПЕЦИФІЧНИМИ ОСОБЛИВОСТЯМИ ЕМОЦІЙНОГО РОЗВИТКУ (СИНДРОМОМ ДАУНА ТА РАС) У СУЧАСНОМУ СОЦІУМІ

Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка

Шишова Інна

Вагомою характеристикою соціалізації в сучасному суспільстві є вміння адаптуватися до його умов і потреб, результативно спілкуватися, вирішувати розбіжності інтересів, координувати свої дії з колегами. Значно важче, ніж іншим, здійснити цей процес дітям з особливими освітніми потребами. Коротко розглянемо особливості емоцій та соціалізації двох досить гарно вивчених і, при цьому, певною мірою загадкових груп дітей зі специфічними особливостями емоційного розвитку. Це діти з синдромом Дауна та діти з розладами аутистичного спектру (РАС).

Найбільш поширеною з усіх відомих особливостей розвитку, викликаних нестандартним хромосомним набором, є синдром Дауна. Як правило, діти з синдромом Дауна люблять спілкуватися з однолітками і схильні наслідувати їх. Вчителі, що залучали до навчання дітей з синдромом Дауна їх звичайних однолітків, відзначали при цьому позитивні результати. Серед потенційно сильних сторін людей із синдромом Дауна можна назвати гарне зорове сприйняття і здібності до наочного навчання, увагу до деталей, здатність вчитися на прикладі однолітків і дорослих, прагнення копіювати їхню поведінку, здатність навчатися за індивідуальним навчальним планом та під час практичних занять, мають творчі здібності, досягають спортивних успіхів, для задоволення своїх потреб успішно оволодівають навичками роботи на комп’ютері. У дітей цієї групи добре розвинена емоційна сфера: вони дуже емоційні, тонко відчувають оточуючих, здатні до співпереживання та співчуття; значимість емоційного контакту дитини з дорослими складно переоцінити; принципово важливою є соціалізація дітей з синдромом Дауна.

Систематична рання психолого-педагогічна допомога дітям із синдромом Дауна в умовах сім’ї із залученням батьків у процес соціалізації дозволяє вивести на новий якісний рівень процес розвитку дитини, значною мірою визначає процес інтеграції в суспільство. У подальшому діти із синдромом Дауна мають на всіх етапах життя перебувати в умовах допомоги з боку фахівців, які організовують процес супроводу цих людей в освітньому і соціальному просторі. Для того, щоб набути елементарний базовий досвід, потрібні значні зусилля з боку оточуючих та самих дітей, спілкування, спільне спостереження за навколишнім, переважання позитивних емоцій, збагачення життєвого досвіду: дітям із синдромом Дауна починаючи з народження, після проведення незалежного обстеження потрібно не менше 8 занять на місяць з педагогами-фахівцями, з двох років, як правило, потрібно залучати логопеда, з трьох – займатися фізичним розвитком і координацією, з п’яти – працювати з пізнавальними функціями, готувати до школи. Соціалізувати дитину із синдромом Дауна означає розвивати її, збагачуючи загальний життєвий та емоційний досвід, хвалити, заохочувати успіхи, розвивати навички самообслуговування, орієнтації у просторі та часі, соціальні, мовленнєві та комунікативні навички.

РАС (розлади аутичного спектру) є одним з найбільш поширених розладів розвитку в дітей. Принципова відмінність цих дітей полягає в тому, що у них не сформовані соціальні якості, які у звичайних дітей або осіб будь-якої іншої категорії є вродженими. Труднощі у засвоєнні соціальних навичок призводять до виникнення емоційних проблем, страхів, тривожності, світ здається їм страшним, небезпечним, ворожим. У дитини із РАС знижено поріг емоційного дискомфорту у контактах зі світом, високою є виснажуваність під час спілкування, дитина швидко втомлюється від спілкування (навіть приємного), схильна до фіксації на неприємних ураженнях, страхах.

Причини, механізми, симптоматику, перебіг і структуру порушень комунікативно-пізнавальної діяльності дітей з аутизмом вивчає та розробляє систему корекції їхнього розвитку аутологія. Профілактика порушень соціалізації передбачає вчасне діагностування РАС, адекватну допомогу таким дітям. Основним напрямом впливу на дітей з РАС є корекція і профілактика порушень пізнавально-комунікативної і емоційно-соціальної сфери, важливими є розвиток сенсорних функцій; загальної моторики, пізнавальної діяльності (мислення, мовлення, процесів пам’яті, уваги; формування особистості дитини з одночасною регуляцією і корекцією соціальних відносин; вплив на соціальне оточення). Найбільш розповсюдженими методиками допомоги дітям з розладами аутистичного спектру в наш час є методи поведінкової терапії за програмою АВА та ТЕАССН-програми.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Шишова І.О. Психологічна складова у підготовці майбутніх педагогів спеціальної освіти. Психологічний і педагогічний дискурс: наукові записки вчених: збірник матеріалів конференції. За заг. ред. проф. Т. О. Олефіренка. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2020. С. 225-227.

2. Шишова І.О. Спеціальна психологія: навчально-методичний посібник. Кропивницький: ФОП Піскова М.А., 2020. 84 с.