ГРАФІЧНІ ЗНАННЯ ЯК ОСНОВА ГРАФІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Улич Андрій

Серед основних структурних компонентів графічної компетентності вчителя трудового навчання особливе місце займають графічні знання.

У широкому трактуванні під «знанням» доцільно розуміти перевірений практикою результат пізнання об’єктивної реальності, правильне її відображення у свідомості людини, що слугує керівництвом до діяльності. Водночас діяльність – це розгортання знання у послідовність більш чи менш ідентичних актів (дій), постійний перехід від загального (теоретичного) до конкретного (практичного). Відтак знання у діяльності виступають законами її розгортання, тобто деякою програмою дій.

На переконання М. Холодної [6], будь-які знання (у т.ч. графічні) повинні відповідати таким вимогам:

– повнота (здатність до широкого використання знання в різних аспектах діяльності, зокрема професійно-графічної);

– артикульованість (чітка відокремленість елементів знання з одночасно стійкими взаємозв’язками між ними);

– гнучкість (швидка зміна елементів знання та їх взаємозв’язків залежно від впливу певних об’єктивних чинників);

– оперативність і доступність (здатність знання до швидкої актуалізації в потрібний момент і найбільш відповідній обстановці);

– можливість застосування у широкому діапазоні професійно-виробничих ситуацій, зокрема здатність до переносу в нові умови діяльності;

– категоріальний характер (визначальна роль того типу знань, які представлені у вигляді загальних принципів, спільних підходів, ідей);

– конструктивність (володіння не лише декларативними, а конкретними дієвими знаннями);

– рефлексія (здатність давати об’єктивну оцінку власним знанням).

Відомий учений-дослідник І. Лернер, характеризуючи якість одержаних індивідом знань, наголошує на їх повноті (сукупність усвідомлених фактів, тверджень, законів з їх взаємозв’язками і взаємовідношеннями), глибині (ступінь усвідомленості суттєвих зв’язків між елементами знання), конкретності (міра розкриття узагальненого знання); міцності (здатність до відтворення знань впродовж певного періоду); гнучкості (можливість застосування знань в нових умовах діяльності); усвідомленості (розуміння способів одержання та механізмів засвоєння знань); оперативності (готовність до практичного застосування знань); узагальненості (можливість співвіднесення конкретних знань із загальними); систематичності (усвідомленість системи знань та їх взаємозв’язків у ієрархічному вимірі) [1, с. 13].

Інформація про зміст об’єктивної реальності стає усвідомленою, тобто отримує статус знання лише тоді, коли пройде етап «співвіднесення» з діяльністю. Отже, знання є не продуктом пасивного споглядання дійсності, а виникає, функціонує й удосконалюється (поглиблюється, розширюється) у процесі активної практичної діяльності людини.

Таким чином, на основі аналізу науково-педагогічних праць з проблем графічної підготовки вчителя трудового навчання [2; 3; 4; 5 та ін.] нами встановлено, що графічні знання вчителя трудового навчання мають забезпечувати здатність педагога до таких видів професійно-графічної діяльності:

– обирати раціональні прийоми, необхідні для виконання і читання креслярсько-графічної документації;

– пояснювати й обґрунтовувати графічні дії;

– передбачати наслідки графічних дій (бачити реальний об’єкт та галузь його використання);

– здійснювати моделювання, конструювання та переконструювання об’єктів практичної діяльності відповідно до їх технічного спрямування;

– зіставляти та порівнювати характерні ознаки реальних технічних об’єктів з їх умовними графічними зображеннями;

– розв’язувати конструктивно-технічні задачі професійного характеру графічним способом.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Лернер И.Я. Качества знаний учащихся. Какими они должны быть? Москва: Знание, 1978. 48 с.

2. Нищак І.Д. Зміст і завдання інженерно-графічної підготовки вчителя технологій у педагогічному ВНЗ. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія № 5. Педаго­гічні науки: реалії та перспективи. Київ. 2015. Вип. 51. С. 206 – 209.

3. Нищак І.Д. Методична система навчання інженерно-графічних дисциплін майбутніх учителів технологій: дисертація док. пед. наук: 13.00.02. Дрогобич, 2016. 565 с.

4. Нищак І.Д. Розвиток технічного мислення майбутніх учителів трудового навчання у процесі графічної підготовки засобами інформаційних технологій: дисертація кандидата пед. наук: 13.00.02. Київ, 2009. 323 с.

5. Олефіренко Т.О. Формування графічної компетентності у майбутніх учителів технологій: автореферат дисертації на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. Київ, 2012. 20 с.

6. Холодная М.А. Психология интеллекта. Парадоксы исследования: учебн. пособ. 3-е изд., перераб. и доп. Москва: Юрайт, 2019. 334 с.