ФАКТОРНО-КРИТЕРІАЛЬНА МОДЕЛЬ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ З ВИКОРИСТАННЯМ ЕЛЕКТРОННИХ ОСВІТНІХ ІГРОВИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ
Оксана Мельник (м. Київ, Україна)
Анотація. Стрімким упровадженням електронних освітніх ресурсів у навчально-виховний процес молодшої школи обумовлюється необхідність пошуку способів оцінювання його ефективності. У статті пропонується оригінальна факторно-критеріальна модель оцінювання ефективності навчального процесу з використанням електронних освітніх ресурсів у початковій школі. Розроблена модель враховує три фактори: організаційний, змістовий та методичний, для кожного з яких у статті обґрунтовані критерії оцінювання якості. Оцінка, виставлена за кожним критерієм, помножується на ваговий коефіцієнт, що враховує важливість того чи іншого критерію. Підсумкова оцінка складається із суми оцінок, виставлених по кожному фактору, з урахуванням відповідних вагових коефіцієнтів. Дослідження здійснювалось з використанням методів систематизації показників та критеріїв ефективності навчально-виховного процесу, спостереження за навчально-виховним процесом, математичного моделювання. Запропонована факторно-критеріальна модель дозволить провести поточне оцінювання ефективності навчального процесу та оперативно прийняти рішення щодо його покращення.
Ключові слова: фактор, критерій, модель, ефективність, навчальний процес, електронний освітній ресурс.
Оксана Мельник
Факторно-критериальная модель оценивания эффективности учебно-воспитательного процесса с использованием электронных образовательных игровых ресурсов для учеников начальных классов
Аннотация. Стремительным внедрением электронных образовательных ресурсов в учебно-воспитательный процесс младшей школы обуславливается необходимость разработки способов оценивания его эффективности. Для этого в статье предлагается оригинальная факторно-критериальная модель оценивания эффективности учебного процесса сприменением электронных образовательных ресурсов в начальной школе. Разработанная модель учитывает три фактора: организационный, содержательный, методический, для каждого из которых в статье обоснованы критерии оценивания качества. Оценка по каждому критерию помножается на весовой коэффициент, учитывающий важность того или иного критерия. Результирующая оценка состоит из суммы оценок по каждому фактору с учетом соответствующих весовых коэффициентов. Исследования проводились методами систематизации показателей и критериев эффективности учебно-воспитательного процесса, наблюдения за учебно-воспитательным процессом, математического моделирования. Предложенная факторно-критериальная модель позволит провести текущее оценивание эффективности учебного процесса и оперативно принять решения по его улучшению.
Ключевые слова: фактор, критерий, модель, эффективность, учебный процесс, электронный образовательный ресурс.
Oksana Melnyk
The factor-criteria model of assessment of efficiency of educational process with electronic educational resources for primary school students
Abstract. The aim of the article is to develop the factor-criteria model for assessment of efficiency of implementation of electronic educational resources in the educational process of primary school.
The main methods of our research are: systematization of the factors and criteria, monitoring of educational process, mathematical modeling.
The article expandsthe original model which takes into account three grounded factors: organizational, content and methodical, each of which has certain criteria for quality assessment.
An organizational factor includes both teachers’ preparation for a lesson and its proper conducting. A factor of content relates of educational material selection taking into account all peculiarities of students of primary school age. It determines the result and efficiency of the perception of this material by the students. Methodical factor takes into account the methods, means and forms of presenting educational material to students.
The assessment of each criterion is multiplied by the ranking criterion’s coefficient, which takes into account the importance of this criterion. The summative assessmentof the efficiency of the educational process is calculated as the sum of the scores of each of the three factors taking into account appropriate ranking coefficients.
It was found that the useof the model makes it possible to conduct the current and objective assessment of efficiency of the educational process and come to a quickly decision on its improvement. We propose to define the resulting assessment of the efficiency of the educational process with electronic educational resources as the sum of the summative assessment of quality of the electronic educational resource and the summative assessment of conducting the lesson.
In the further studies we are going to range the ranking factor’s and criterion’s coefficients by the method of expert assessment and develop a factor-criteria model for assessment of quality of the electronic educational resources. There is also a need to work out a scale for resulting assessment of efficiency of educational process with electronic educational resources.
Keywords: factor, criterion, model, efficiency, educational process, electronic educational resource.
Постановка проблеми. Інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) швидкими темпами упроваджуються у навчально-виховний процес молодшої школи, обумовлюючи актуальність наукових досліджень щодо розроблення, упровадження та оцінювання якості як відповідних електронних ресурсів, так і ефективності навчального процесу з його використанням. Особливо важливим є проведення досліджень з вивчення впливу інновацій на учнів початкової школи, оскільки молодший шкільний вік є найбільш сенситивним та сприйнятливим до зовнішніх чинників.
Аналіз актуальних досліджень. Вивчення стану дослідження проблеми свідчить, що метод факторно-критеріального моделювання з метою об’єктивного, кількісного оцінювання педагогічної діяльності, здійснення педагогічної експертизи навчального закладу або розвитку певних якостей особистості в результаті навчання стає досить поширеним останнім часом. Науковці В. В. Григораш [2], Г. В. Єльникова [3], Р. М. Зеленський [4], О. М. Касьянова, О. О. Коваленко [5], К. Р. Колос [6], З. В. Рябова та ін. досліджували теоретичні засади використання факторно-критеріальних моделей в освітній галузі, підґрунтям створення яких став кваліметричний підхід.
Однак, з іншого боку, аналіз сучасних науково-педагогічних джерел свідчить про те, що питання об’єктивного оцінювання ефективності навчально-виховного процесу з використанням електронних освітніх ігрових ресурсів (ЕОІР) з математики для учнів початкових класів досліджене недостатньо.
Мета статті полягає у розробленні факторно-критеріальної моделі для визначення ефективності організації навчального процесу з використанням ЕОІР та окреслення шляхів вдосконалення цього процесу.
Це вимагає виконання наступних завдань:
- формулювання поняття «факторно-критеріальнамодель навчально-виховного процесу з ЕОІР»;
- обґрунтування структурних компонентів зазначеної моделі;
- надання стислої характеристики критеріїв;
- описання способу знаходження вагових коефіцієнтів факторів та критеріїв у межах кожного фактора.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалось з використанням наступних методів: аналізу науково-педагогічних джерел з проблеми дослідження; систематизації показників та критеріїв ефективності навчально-виховного процесу з ЕОІР; спостереження за навчально-виховним процесом з ЕОІР; математичного моделювання.
Виклад основного матеріалу. Науковці (Гончаренко С. У., Ягупов В. В. та ін.) зазначають, що навчальний процес – це цілісна система організації навчальної діяльності, яка складається з окремих компонентів, що пов’язані між собою та спрямовані на досягнення певних цілей навчання й виховання. Так, В. В. Ягупов, розкриваючи поняття навчального процесу, зазначає, що – це система, яка містить велику кількість взаємопов’язаних елементів, а саме: мету, навчальний матеріал, засоби та різні форми педагогічної взаємодії суб’єктів викладання й учіння на всіх етапах процесу тощо [7].
Навчально-виховний процес з ЕОІР має відповідати не лише вимогам сьогодення, а й майбутнього. З метою визначення його ефективності та прогнозування щодо подальшого втілення новітніх технологій у навчання, необхідно провести дослідження, комплексне кількісне оцінювання та врахування всіх його компонентів. Чинники, що впливають на ефективність зазначеного процесу, називаються його факторами.
Спираючись на визначення, подані вище, можна виділити певні компоненти зазначеного процесу, що впливають у цілому на ефективність навчання з ЕОІР та охоплюють організаційні питання, враховують особливості контингенту учнів, навчального матеріалу тощо.
Таким чином, факторно-критеріальна модель, що пропонується, враховує три фактори: організаційний, змістовий та методичний, кожен з яких характеризується певними критеріями (ознаками), що є кількісними показниками якості кожного фактора.
Отже, під факторно-критеріальною моделлю навчально-виховного процесу з ЕОІР ми розуміємо комплекс взаємопов’язаних факторів та критеріїв, за якими визначається ступінь відповідності зазначеного процесу встановленим цілям, стандартам та нормам.
Організаційний фактор характеризує підготовку вчителя до уроку та правильну організацію його проведення, що суттєво впливає на ефективність уроку в цілому. Цей фактор можна оцінити занаступними критеріями (табл. 1).
Таблиця 1.
Організаційний фактор та критерії його оцінювання
| Фактор | Ваговий коефіцієнт фактору | Критерій | Ваговий коефіцієнт критерію |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|
І. Організацій-ний |
K1 |
|
k1.1 |
|
k1.2 | ||
|
k1.3 | ||
|
k1.4 | ||
|
k1.5 | ||
|
k1.6 | ||
| 1.7. Раціональний вибір та поєднання фронтальної, індивідуальної, групової форм роботи учнів | k1.7 | ||
|
k1.8 | ||
|
k1.9 | ||
|
k1.10 | ||
|
k1.11 | ||
|
k1.12 |
Розглянемо більш детально критерії, що характеризують організаційний фактор зазначеної вище моделі.
1.1. Під готовністю вчителя до проведення уроку розуміють, що у нього є план уроку з продуманою метою, структурою, підібраним навчальним матеріалом.
1.2. Готовність мультимедійного обладнання до роботи має бути забезпечена до початку уроку, так само, як і встановлено програмне забезпечення ЕОІР.
1.3. Мотивація навчальної діяльності особливо важлива на початковому етапі навчання, оскільки саме в учнів молодшого шкільного віку вона найчастіше зумовлена зовнішніми чинниками. Вчитель повинен намагатися викликати їхню зацікавленість за допомогою використання різних прийомів. Все, що цікаво учням, вивчається легше, з більшим бажанням та призводить до кращих результатів.
1.4. Кожен тип уроку має свою структуру та складається з окремих етапів, які мають певну послідовність, різну тривалість та тісний взаємозв’язок. Вчитель може міняти, за необхідності, або опустити одну з частин чи окремий компонент уроку в залежності від його мети та завдань, місця у системі уроків на конкретну тему, змісту матеріалу, віку учнів та інших чинників, але структура уроку має відповідати його типу.
1.5. Кожна хвилина уроку має бути використана раціонально. Від того, наскільки збалансованим є розподіл тривалості всіх складових уроку, різних форм, методів навчання та чи направлені вони на досягнення мети уроку, залежить ефективність уроку та навчально-виховного процесу в цілому.
1.6. Дотримання санітарно-гігієнічного режиму полягає у додержанні вимог чинного законодавства щодо норм навантаження учнів, влаштування та обладнання кабінетів з комп’ютерною технікою у навчальних закладах, проведення фізичних вправ та вправ для очей та ін.
1.7. Раціональний вибір та поєднання різноманітних форм діяльності учнів на уроці (фронтальної, індивідуальної, групової), що залежить від мети, змісту навчального матеріалу та індивідуальних особливостей дітей, є особливо важливим під час навчання учнів початкових класів. Зміна виду діяльності дозволяє не лише розвинути творчий потенціал дітей, навички самостійної роботи та співробітництва, а й стимулює зацікавленість у навчанні, зменшує втомленість, підтримує їхню увагу тощо.
1.8. Створення атмосфери взаємоповаги, доброзичливості та підтримки є одним з необхідних критеріїв ефективності навчально-виховного процесу з ЕОІР, особливо важливим для початкової школи. Дружні, доброзичливі умови навчання викликають позитивні почуття, стимулюють зацікавленість молодшого школяра та мотивують його на навчання.
1.9. Використання ЕОІР на уроці має легко вписуватися у тип, структуру, зміст уроку, бути доцільним тощо. ЕОІР має органічно підходити до організаційної, змістової та методичної частин уроку. Електронний ресурс може бути використаний на початку, в середині, у кінці уроку або два рази за урок, розподіливши можливий для учнів певного віку час роботи із сучасними технічними засобами в залежності від мети, змісту навчального матеріалу та вікових особливостей учнів.
1.10. Використання новітніх засобів навчання потребує певних знань та вмінь учнів щодо їх правильного та коректного застосування. Вчитель початкових класів має навчати молодших школярів цьому, особливо на першому етапі використання ЕОІР, та постійно контролювати цей процес.
1.11. Оцінювання діяльності учнів, яке в 1-му класі носить вербальний характер, та коментування оцінки служить стимулом та поштовхом до їхнього подальшого навчання. Коментування оцінок допомагає молодшим школярам усвідомити свої помилки, а вчителю виявити «прогалини» в знаннях учнів з метою їх подальшого усунення.
1.12. Оскільки кожен урок має певну мету, лише тоді він вважається вдалим та ефективним, коли ця мета досягнута повністю. Тому досягнення мети уроку нами виділено в окремий критерій ефективності навчально-виховного процесу з ЕОІР.
Від того, як правильно підібраний навчальний матеріал, чи враховані особливості молодшого шкільного віку тощо залежить результат сприймання цього матеріалу учнями. Тому змістовий фактор, що охоплює ці питання, є необхідною складовою ефективності навчально-виховного процесу початкової школи з використанням ЕОІР, яка залежить від відповідності фактора критеріям, що представлені у таблиці 2.
Таблиця 2.
Змістовий фактор та критерії його оцінювання
| Фактор | Ваговий коефіцієнт фактору | Критерій | Ваговий коефіцієнт критерію |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| ІІ. Змістовий | K2 | 2.1. Відповідність змісту навчального матеріалу чинній навчальній програмі з предмету | k2.1 |
| 2.2. Відповідність навчального матеріалу цілям уроку | k2.2 | ||
| 2.3. Цілісність та внутрішня логічна єдність змісту | k2.3 | ||
| 2.4. Наступність та послідовність навчального матеріалу | k2.4 | ||
| 2.5. Повнота матеріалу з теми уроку | k2.5 | ||
| 2.6. Доцільне співвідношення теоретичної та практичної частин уроку |
k2.6 |
||
| k2.7 | |||
| 2.8. Пов’язаність навчального матеріалу з життям молодших школярів | k2.8 |
2.1. Відповідність змісту навчального матеріалу чинній навчальній програмі з предмета необхідна, оскільки чинна навчальна програма з предмета, затверджена на державному рівні, розробляється з урахуванням віку учнів та забезпечує наступність і зв'язок між дошкільною, початковою та середньою ланками освіти.
2.2. З метою раціонального використання часу уроку зміст навчального матеріалу має відповідати поставленим цілям. Зайва інформація, яка не стосується мети уроку, не лише забирає час, а й переобтяжує молодших школярів та відволікає їх від завдань уроку.
2.3. Цілісність та внутрішня логічна єдність змісту полягає у тому, що зміст навчального матеріалу має складати цілісну, логічно структуровану систему, компоненти якої пов’язані між собою.
2.4. Принцип наступності означає пов'язаність змісту матеріалу кожного поточного уроку з матеріалом попереднього уроку, так само, як кожна поточна частина змісту уроку пов’язана з попередньою. Принцип послідовностістосується того, наскільки послідовно упорядковано теоретичний та практичний матеріал уроку з їх поступовим ускладненням як у межах одного уроку, так і в межах усієї теми.
2.5. Матеріал з теми уроку має охоплювати всі програмні питання у повному обсязі.
2.6. Доцільне співвідношення теоретичної та практичної частин уроку означає, що вчитель повинен передбачити та дотримуватися раціонального співвідношення між часом викладення теоретичної частини та часом виконання практичних завдань. Це співвідношення змінюється в залежності від типу уроку, його теми, складності теоретичного матеріалу, рівня підготовки учнів тощо.
2.7. Навчальний матеріал, який використовується на уроці, має бути доступним, зрозумілим молодшим школярам та оптимальним за об’ємом. Занадто складний або великий за обсягом зміст навчального матеріалу може викликати перевтому учнів, зниження їхньої уваги та інтересу до навчання тощо.
2.8. Пов’язаність навчального матеріалу із життям молодших школярів стимулює їх зацікавленість у навчанні. Для цього абстрактний матеріал має стати атрибутом їхнього реального життя, вказувати учням на реальну практичну користь отриманих результатів.
Методичний фактор є наступною складовою факторно-критеріальної моделі навчально-виховного процесу з ЕОІР. На ефективність зазначеного процесу впливає те, якими способами, засобами і в якій формі подано учням навчальний матеріал. Ефективність навчально-виховного процесу з ЕОІР залежить також від того, чи правильно підібрані методи та прийоми навчання на уроці, чи відповідають вони змісту навчального матеріалу тощо.
Зазначений вище фактор складається з наступних критеріїв, що подані в таблиці 3.
Таблиця 3.
Методичний фактор та критерії його оцінювання
| Фактор | Ваговий коефіцієнт фактору | Критерій | Ваговий коефіцієнт критерію |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
|
ІІІ. Методичний |
K3 | 3.1. Відповідність уроку діючим методичним рекомендаціям щодо викладання предмету | k3.1 |
| 3.2. Дотримання методичних рекомендацій з використання ЕОІР | k3.2 | ||
| 3.3. Доступність викладення матеріалу | k3.3 | ||
| 3.4. Логічність викладення навчального матеріалу | k3.4 | ||
| 3.5. Дотримання принципу особистісної зорієнтованості навчання | k3.5 | ||
| 3.6. Коментування учнями ходу виконання завдань та формулювання висновків | k3.6 | ||
| 3.7. Відповідність методів та прийомів навчання змісту навчального матеріалу | k3.7 | ||
| 3.8. Використання засобів наочності | k3.8 |
3.1. Будь-якій урок з ЕОІР має відповідати чинним методичним рекомендаціям щодо викладання певного предмета та рекомендаціям щодо використання електронного ресурсу.
3.2. Використання новітніх засобів вносить свої корективи у навчально-виховний процес. Дотримання методичних рекомендацій з упровадження ЕОІР у навчання, які пропонують можливі форми, методи та прийоми навчання учнів початкової школи за допомогою ЕОІР, дає можливість збільшити результативність навчально-виховного процесу.
3.3. Під час навчання молодших школярів учитель має враховувати певні закономірності, вікові та індивідуальні особливості розвитку психічних процесів учнів, викладати матеріал доступним для учнів певного віку способом. Це сприяє кращому засвоєнню матеріалу, позитивно впливає на психіку та особистісний розвиток учнів.
3.4. Методика навчання шкільного предмета має враховувати також закони і правила логіки. Логіка присутня у структуруванні навчального матеріалу, під час формулювання означень, понять та законів, встановлення зв’язків та закономірностей між ними, пошуку шляхів розв’язання задач тощо.
3.5. Дотримання принципу особистісної зорієнтованості навчання полягає у тому, що використання ЕОІР, особисте спілкування вчителя з учнем та усім класом, виявлення рівня знань та його корекція тощо під час уроку реалізуються з урахуванням індивідуальних особливостей учня з метою побудови індивідуальної траєкторії навчання кожного.
3.6. Коментування учнями ходу виконання завдань, у тому числі поданих в електронному ресурсі, та формулювання висновків сприяє закріпленню знань та умінь, розвиває аналітичні навички і логічне мислення. Формулювання висновків розвиває вміння учнів узагальнювати вивчене та досліджене.
3.7. Ефективність навчально-виховного процесу залежить також від того, чи правильно підібрані методи та прийоми навчання на уроці, чи відповідають вони змісту навчального матеріалу тощо.
3.8. Особливості розвитку психічних процесів молодших школярів та абстрактний характер навчального матеріалу з математики вимагають застосування наочних засобів навчання на уроці. Але наочність має бути доцільною, мати змістове навантаження, щоб не відволікати увагу учнів від навчання, не викликати їхніх негативних емоцій та не призвести до перевтомлення.
Кожен фактор та критерій мають свої вагові коефіцієнти, що визначаються експертним шляхом (анкетуванням, опитуванням вчителів, методистів тощо).
Для обчислення підсумкової оцінки ефективності навчального процесу експерти (вчителі-практики, заступники з навчальної роботи, методисти тощо) визначають важливість коефіцієнтів вагомості факторів та критеріїв з урахуванням того, що сума коефіцієнтів вагомості всіх трьох факторів К1+К2+К3=1, а також сума коефіцієнтів вагомості критеріїв кожного з трьох факторів теж має дорівнювати 1. Величину кожного коефіцієнта вагомості пропонуємо визначати за законами арифметичної прогресії.
Підсумкову оцінку ефективності навчального процесу (ПОНП) обчислюємо як суму оцінок за кожний із трьох факторів О1, О2, О3 наступним чином:
ПОНП = О1 + О2 + О3 ,
де згідно з табл. 1:
О1 = K1 (k1.1 * O1.1 + k1.2 * O1.2 + k1.3 * O1.3 + k1.4 * O1.4 + k1.5 * O1.5 + k1.6 * O1.6 + k1.7 * O1.7 + k1.8 * O1.8 + k1.9 * O1.9 + k1.10 * O1.10 + k1.11 * O1.11 + k1.12 * O1.12);
О2 = K2 (k2.1 * O2.1 + k2.2 * O2.2 + k2.3 * O2.3 + k2.4 * O2.4 + k2.5 * O2.5 + k2.6 * O2.6 + k2.7 * O2.7 + k2.8 * O2.8 + k2.9 * O2.9);
О3 = K3 (k3.1 * O3.1 + k3.2 * O3.2 + k3.3 * O3.3 + k3.4 * O3.4 + k3.5 * O3.5 + k3.6 * O3.6 + k3.7 * O3.7).
Підсумкову оцінку ефективності навчально-виховного процесу з використанням ЕОІР (РОНП) пропонуємо визначати як суму підсумкових оцінок якості ЕОІР (ПОЕОІР) та навчального процесу з ЕОІР: РОНП = ПОЕОІР + ПОНП, оскільки фактори та критерії обох факторно-критеріальних моделей доповнюють один одного та формують загальне уявлення про ефективність навчально-виховного процесу.
Пропонується наступна градація РОНП.
У тому випадку, якщо поточна РОНП складає від 90% до 100% від максимально можливої, навчально-виховний процес з використанням ЕОІР вважається цілком ефективним.
Якщо поточна РОНП складає від 75% до 90 – навчально-виховний процес з використанням ЕОІР слід вважати достатньо ефективним.
У випадку, коли поточна РОНП складає від 60% до 75% від максимальної, навчально-виховний процес з використанням ЕОІР слід вважати малоефективним, що потребує вдосконалення в тих питаннях, де виявлено «слабкі» місця (низькі бали).
Якщо поточна РОНП менше 60%, навчально-виховний процес з використанням ЕОІР слід вважати незадовільним і таким, що вимагає ретельних перевірок та доопрацювання.
Висновки та перспективи подальших наукових розробок. Таким чином, ефективність навчально-виховного процесу з ЕОІР може бути визначена за допомогою представленої факторно-критеріальної моделі, що враховує всі складові його ефективності. Використання такої моделі дозволить забезпечити об'єктивність оцінювання навчально-виховного процесу з використанням сучасних засобів навчання та допоможе у прийнятті оперативних рішень стосовно доопрацювання виявлених недоліків. Подальших досліджень потребує проведення експертного оцінювання вагомості факторів та критеріїв у межах кожного з них (їх ранжування за важливістю) та розроблення факторно-критеріальної моделі ЕОІР.
Бібліографія
- Гончаренко С. Український педагогічний словник, К.: Либідь, 1997, 374 с.
- Григораш В. В. Кваліметричний підхід до експертного оцінювання навчально-виховного процесу / В. В. Григораш // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – 2014. – вип. 34 (87). – С. 140-146.
- Єльнікова Г. Теорія та методика оцінювання результатів діяльності загальноосвітнього навчального закладу // Теорія та методика управління освітою. – 2012. - №8.
- Зеленський Р. М. Факторно-критеріальна модель оцінювання рівня сформованості відповідальності / Р. М. Зеленський. // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. – Запоріжжя, 2011. – № 16 (69). – С. 72–79.
- Коваленко О. О. Факторно-критеріальна модель оцінювання рівнів сформованості самостійності у студентів медичних колежів / О. О. Коваленко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2013. – №8 (34). – С. 208-216.
- Колос К. Р. Факторно-критеріальна модель оцінювання ефективності оцінювання ефективності комп’ютерно орієнтованого навчального середовища закладу післядипломної педагогічної освіти / К. Р. Колос // InformationTechnologiesinEducation. – 2015. – №22. – С. 80-92.
- Ягупов В. В. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.
Відомості про автора
Мельник Оксана Миколаївна – аспірант Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.
Наукові інтереси: ІКТ в освіті, використання ЕОР у навчально-виховному процесі, методика використання ІКТ, в тому числі ЕОР у навчанні школярів.