РОЛЬ ПРИВАТ-ДОЦЕНТУРИ В НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНОМУ ДОРОБКУ ХАРКІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ В ПЕРІОД 1901–1917 рр. (з досвіду медичного факультету)

ТАМОЖСЬКА Ірина Володимирівна –

кандидат педагогічних наук, викладач української мови та літератури

Харківського державного автотранспортного коледжу

e-mail: [email protected]

Анотація

  У статті висвітлено досвід науково-педагогічної діяльності приват-доцентів Харківського університету на медичному факультеті в період 1900–1917 рр. Встановлено, що основним джерелом заповнення вакансій став інститут приват-доцентури. Акцентовано увагу на зростанні ролі приватдоцентських кадрів в науково-педагогічному доробку університету. Підкреслено, що приват-доценти надали неабиякий інформаційно-науковий імпульс навчальному процесу медичного факультету. Зʼясовано, що приватдоценти мали здатність до продуманої критичності, про що свідчать пробні лекції та наукові праці. Зазначено, що вони стали авторами й ініціаторами нових курсів і спецкурсів, тим самим унеможлививши застійні явища тривалого характеру в значною мірою консервативному професорському середовищі.

Ключові слова: Харківський університет, медичний факультет, науково-педагогічний доробок, приватдоценти.

Повний текст:

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Аржанов Н. Учителя и ученики / Н. Аржанов // Провизор (Харьков). – 2009. – № 5. – С. 48–49.

2. Даценко І. С. Інститут приват-доцентів та підготовка молодих науковців в університетах Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) / І. С. Даценко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. – 2009. – Вип. 98. – С. 9–13.

3. Дело о профессорах и вакантных кафедрах Харьковского университета // РДІА в СПб., ф. 733, оп. 154, спр. 329. – 736 арк.

4. Грибовский М. В. Феномены приватдоцентуры в российских университетах конца ХІХ – начала ХХ вв. / М. В. Грибовский // Вестник Московского государственного областного университета. Серия «История и политические науки». – 2012. – № 2. – С. 103–108.

5. Заявление об экскурсиях // Архів музею історії ХНУ ім. В. Н. Каразіна, ф. 1, оп. 4, п. 3 с (без стор.).

6. Левковский А. М. Первый съезд «русского союза психиатров и невропатологов». Термоэстезиометр Л. Минора / А. М. Левковский // Записки Императорского Харьковского университета. – 1912. – Кн. 1. – С. 1–22. 

7. Обозрение преподавания предметов и распределение лекций и практических занятий по медицинскому факультету Императорского Харьковского университета на 1907–1908 академический год. – Х., 1907. – 51 с.

8. О замещении вакантных кафедр // РДІА в СПб., ф. 733, оп. 151, спр. 158. – 543 арк.

9. О замещении кафедр // РДІА в СПб., ф. 733, оп. 152, спр. 61. – 179 арк.

10. О замещении кафедр // РДІА в СПб., ф. 733, оп. 154, спр. 320. – 476 арк.

11. Отчет о состоянии и деятельности Императорского Харьковского университета за 1900 год // Записки Императорского Харьковского университета. – 1901. – Кн. 2. – С. 17–174.

12. Пискунов И. В. Правовое положение приват-доцентов российских университетов (1803– 1884) / И. В. Пискунов // Вестник православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Серия 2: История Русской Православной Церкви. – 2014. – Вып. 4. – С. 98–116.

13. Попова Т. Н. Институт приватдоцентства в университетах Российской империи (2-я пол. ХІХ – нач. ХХ вв.) / Т. Н. Попова // Записки історичного факультету Одеського університету. – 1998. – Вип. 7. – С. 122–130.

14. Шарібжанова Г. О. Професорськовикладацький корпус Харківського університету наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / Г. О. Шарібжанова, С. М. Куліш // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Історія України. Українознавство: історичні та філософські науки . – 2008, – № 835. – Вип. 11. – С. 28–38.