Accessibility Tools

УКРАЇНСЬКІ НАРОДНІ ТРАДИЦІЇ ЯК ЗАСІБ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

МОЗГАЛЬОВА Наталія Георгіївна –

доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри музикознавства та інструментальної підготовки

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

e-mail : [email protected]

БАРАНОВСЬКА Ірина Георгіївна

кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри художніх дисциплін дошкільної та початкової освіти

Вінницького державного педагогічного університету

імені Михайла Коцюбинського

e-mail: [email protected]

Анотація

    Народні традиції – це самобутнє культурно-історичне явище. Вони складають ту основу, на якій базується єдність усіх поколінь українського народу, усіх етносів, що населяють Україну. Народні традиції забезпечують формування вірності Вітчизні, національним вартостям, а через них – і вічним загальнолюдським цінностям. Українські народні традиції, їхня окремішність, здобутки – це вклад в загальнолюдську скарбницю духовності, в світову культуру. Педагогічна сутність народних традицій полягає у вихованні та відтворені в наступних поколіннях того кращого, що вироблено українським народом упродовж усієї історії свого існування

Ключові слова: українські народні традиції, український народ, народна педагогіка, виховання, спадщина, діти дошкільного віку.

Повний текст:

Adobe Acrobat Pro PDF

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Гончаренко С. У. – Київ: Либідь, 1997. – 376 с.

2. Колискова в житті дитини [Електрон. ресурс] – Режим доступу: http://dnz37.klasna.com/uk/site/koliskova-v-zhittiditini.html

3. Сухомлинський В. О. Вибрані твори. В 5 т. Т. 2 / Сухомлинський В. О. – Київ : Рад. школа, 1976. – 670 с.


4. Ушинський К. Д. Про народність у громадському вихованні. Виховання і характер / К. Д. Ушинський // Історія дошкільної педагогіки: хрестоматія / упоряд. З. Н. Борісова, В. З. Смаль. – Київ, 1990. – 652 с.

5. Філософський енциклопедичний словник / Редкол.: В. І. Шинкарук та ін.; Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ. – К.: Абрис, 2002. – 742 с.